Вирок № 102620016, 20.01.2022, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10935/21

Провадження № 1-кп/758/1322/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2022

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бузунко О.А.,

з участю секретаря - Іванюк І.О.,

прокурорів - Мілюкової Д.М., Охріменко С.І., Немикіної А.А., Іванькова П.В.,

представника потерпілого - адвоката Клименка І.А.,

потерпілої - ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей,

захисників - Лисканич Д.В., Гошко В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 12021100000000500 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Києва, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2021 року приблизно о 02 годині 37 хвилин ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Nissan Sunny», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах другої смуги проїзної частини пр-ту Правди у Києві зі сторони вул. Івашкевича в напрямку пр-ту Свободи, зі швидкістю 66.06 км/год +/- 3.27 км/год - 72.54 км/год +/-3.61 км/год, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 50 км/год та наближався до регульованого світлофорними об`єктами перехрестя з вул. Вишгородська, на якому в той час був увімкнений червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору.

У цей час проїзну частину пр-ту Правди, по регульованому пішохідному переході на забороняючий для пішоходів червоний сигнал світлофора, порушуючи вимоги п. 4.9 та підпункту «а» п. 4.14 Правил дорожнього руху України, розпочав перетинати пішохід ОСОБА_4 , який рухався зліва направо по ходу руху автомобіля «Nissan Sunny», д.н.з. НОМЕР_1 .

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «е» п. 8.7.3, п. 8.10, підпункту «б» п. 12.9 та дорожньої розмітки 1.12 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдати матеріальних збитків;

- підпункт «б» п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним стан транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- підпунктом «е» 8.7.3: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

- п. 8.10: у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки), якщо їх немає - не ближче 10 метрів до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

- п. 12.9 Водієві забороняється:

-підпункт «б»: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Прпавил;

- п. 1.12 (стоп-лінія) - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_2 виявилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Nissan Sunny», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині пр-ту Правди зі сторони вул. Івашкевича в напрямку пр-ту Свободи, зі швидкістю 66.06 км/год +/- 3.27 км/год - 72.54 км/год +/-3.61 км/год, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 50 км/год та наближаючись до регульованого перехрестя з вул. Вишгородська, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зупинився на червоний (забороняючий) сигнал світлофору перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) та виїхавши на регульований пішохідний перехід, який знаходиться за регульованим перехрестям пр-т Правди та вул. Вищгородська у Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні ушкодження: відкрита черепно-мозгова травма - синець на верхній повіці правого ока, садно в лобній ділянці зліва, садно в ділянці хвоста лівої брови, садно в лівій щочно-виличній ділянці, садна в ділянці носа, забійно-різані рани на правій вушній раковині; переломи нижньої щелепи, крововилив у м`які покрови голови в правій тім`яній ділянці з переходом на потиличну ділянку справа; фрагментарно-скалковий перелом правої та лівої тім`яної кісток з розходженням стріловидного та правого вінцевого швів, з преходом ліній перелому на скроневі кістки, в задню і середню черепні ямки; розриви твердої мозкової оболонки відповідно до переломів; обмежено дифузні крововилини під м`яку мозкову оболонку в лівій лобно-тім`яній ділянці, в лівій тім`яно-скроневої ділянці, в правій лобно-скроневій ділянці з переходом на основу, в на основі правої скроневої долі, по медіальній поверхні правої тім`яної долі, по медіальній поверхні лівої лобно тімяної ділянки, крововилив у шлуночки головного мозку; набряк-набухання головного мозку. Різане поранення шиї - велика різана рана (рана з відносно рівними не осадненими краями, додатковими надрізами, довжина рани значно перевищує її глибину) на правій передньо-бічній поверхні шиї, з ушкодженням в її глибині м`язів шиї, повним пересіченням правої загальної сонної артерії та правої яремної вени, розрив-розміщення правої долі щитовидної залози, ушкодження хрящів гортані. Перелом 8-го лівого ребра по передній пахвинній лінії; перелом 8-го-12-го правих ребер навколохребцевій лінії без ушкодження пристінкової плеври. Плямисті крововиливи під плеврою в ділянці коренів легень - ознака струсу тіла. Садна по внутрішній поверхні правого плеча нижній та середній частині, садна по передній поверхні лівого плеча в верхній третині, синці та садна на тильній поверхні лівої кисті. Синець на передній поверхні лівого колінного суглоба та в ділянці передньо-зовнішньої поверхні правого лінного суглобу; синець та садна по внутрішній поверхні лівої гомілки, на висоті 28 см від підошви; садно по зовнішній поверхні лівої гомілки в верхній третині. Кров в лівому колінному суглобі. Масивний крововилив в попереково-сіднічній ділянці справа, на висоті 112 см від підошви, з розповсюдженням у товщу м`язів, переломи правих поперечних відростків 2-го - 4-го поперекових хребців. Смерть ОСОБА_4 настала від різаного поранення шиї з ушкодженням магістральних судин, органів шиї, розвитком крововтрати. Наявні у ОСОБА_4 ушкодження - різане поранення шиї, відкрита черепно-мозгова травма, множинні ушкодження м`яких тканин кінцівок, правої попереково-сідничої ділянки, переломи ребер та відростків поперекових хребців - об`єднані одним механізмом травмування, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за критеріями небезпеки для життя та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку критерієм небезпеки для життя та із настанням смерті.

Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, підпункту «е» п.8.7.3, п. 8.10, підпункту «б» п. 12.9 та дорожньої розміткою 1.12 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини скоєного злочину так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Пояснив, що 14 червня 2021 року приблизно о 02 годині 30 хвилин він їхав по пр-ту Правди у Києві та допустив наїзд на пішохода, який переходив дорогу на забороняючий сигнал світлофора.

Обвинувачений висловив щире каяття у вчиненому.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена.

З огляду на наведене, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинене кримінальне правопорушення згідно та в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги усі обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчинив вперше, без обтяжуючих обставин, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, навчається, беззаперечно визнав себе винуватим та щиро розкаявся в скоєному, оцінюючи його ставлення до вчиненого злочину та його поведінку до, під час та після його скоєння, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання, а тому вважає можливим та доцільним, в порядку виключення, призначити ОСОБА_2 покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, порушуючи Правила дорожнього руху України, беручи до уваги те, що настали непоправні наслідки у виді смерті людини, окрім того, враховуючи характер цих порушень, суд вважає необхідним застосувати відносно нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявлено цивільний позов (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обґрунтовуючи свої вимоги потерпіла зазначає, що заподіяна їй моральна шкода полягає у непоправності втрати від раптової та передчасної загибелі її чоловіка, після чого вона відчуває глибокі нервові переживання, стривоженість, смуток, внаслідок чого у неї почалися розлади сну та апетиту, вона переживає глибоку депресію. Додаткові моральні страждання їй спричиняє цинічна позиція обвинуваченого, який до теперішнього часу не звернувся до неї зі словами розкаяння, співчуття чи підтримки, не запропонував їй фінансову допомогу. Посилаючись на наведені обставини та висновок експерта, зауважуючи про наявність фізичних та психологічних симптомів психотравми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спричиненої втратою батька, просила стягнути з обвинуваченого спричинену їй моральну шкоду в сумі 276 000 грн. Окрім того, посилаючись на положення ст. 1200 ЦК України, просила стягнути з обвинуваченого відшкодування у сумі 476 000,00 грн. щомісячно малолітньому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до досягнення повноліття з дня набрання рішенням законної сили. Зазначаючи також про понесені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , придбання ритуальних товарів та справляння поминальних обідів у сумі 16 809 грн., просила стягнути їх з обвинуваченого на підставі ст. 1201 ЦК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, зазначив, що він не заперечує, що внаслідок смерті ОСОБА_4 його дітям, дружині заподіяно моральної шкоди.

Розглядаючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ст. 23 ЦК України суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали цивільні позивачі, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Таким чином, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілим, суд приймає до уваги, що внаслідок кримінального правопорушення настала смерть ОСОБА_4 , тобто ОСОБА_1 втратила чоловіка, а діти - батька. Суд також враховує, що неповнолітні діти перебувають в такому віці, що вони були здатні відчувати моральні страждання, усвідомлюючи втрату батька, розуміючи, що вони втратили його назавжди, і в подальшому будуть позбавлені можливості відчувати батьківську любов і турботу. В судових дебатах потерпіла наголосила на тому, що після смерті чоловіка її самопочуття погіршилося, вночі вона погано спить; її менший син почав боятися самостійно спати.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим оцінити заподіяну моральну шкоду потерпілій в розмірі 100 000,00 грн., дітям - по 150 000,00 грн. На переконання суду, вказана сума кореспондує глибині та силі страждань, про які потерпіла повідомила суд. З урахуванням того, що страховою компанією було частково здійснено відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 72 000,00 гривень на трьох осіб, з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню сума в розмірі 76 000,00 гривень (100 000,00 (визначений судом розмір) - 24 000,00 (відшкодування страхової компанії), на корить дітей - по 126 000,00 гривень (150 000,00 - 24 000,00).

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з положенням ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. З врахуванням положень Закону України «Про поховання та похоронну справу» витрати, понесені на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання в розумінні ст. 1201 ЦК України, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Частиною 1 ст. 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, шкода відшкодовується дітям до досягнення ними вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років), одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років.

Згідно з ч.2 цієї статті шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

З урахуванням того, що стороною потерпілої особи не здобуто доказів стосовно середньомісячного заробітку (доходу) особи, на утриманні якої перебували потерпілі, суд вважає можливим визначати розмір, виходячи з якого варто вираховувати суму, яка підлягає стягненню за втрату годувальника, - мініальна заробітна плата, діюча в Україні як на момент її заподіяння - 6000,00 грвиень, так і подальше її збільшення з 01 грудня 2021 року до 6500,00 гривень (про що йшла мова в позовній заяві). Таким чином, при мінімальній заробітній платі в сумі 6000,00 грн., на кожного члена сімї з 4-х осіб припадає сума в розмірі 1500,00 грн., при мінімальній заробітній платі 6500,00 грн. - 1625,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Однак, у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому вищезазначеним законом. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно із цим договором або вищезазначеним законом у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом отримані відомості щодо здійснення страховою компанією ПАТ "НАСК "Оранта" страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 252 503,86 грн, страхове зобов`язання страховика припинено на підставі ст. 600 ЦК України у зв`язку з переданням відступного (угода від 04 жовтня 2021 року). Як встановлено в судовому засіданні страхова компанія виплатила 72 000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди трьом особам, 7 375,00 грн - витрати на поховання, відповідно, 173 128,86 грн - відшкодування шкоди, повязаної зі стертю потерпілого.

Розрахунок шкоди в порядку 1 ст. 1200 ЦК України судом здійснено наступним чином.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на відшкодування шкоди як особа, яка втратитла годувальника, в розмірі 82 287,50 грн (за період з 14 червня 2021 року до 01 грудня 2021 року - 5 місяців (1 500,00 грн х 5) та 17 днів (50 грн х 17) - 8 350,00 грн.; за період з 01 грудня 2021 року до 15 вересня 2025 року (повноліття) - 45 місяців (1 625,00 грн х 45) і 15 днів (54,20 грн х 15) - 73 937,50 грн).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право на відшкодування шкоди як особа, яка втратитла годувальника, в розмірі 259 900,00 грн. Розрахунок вказаної суми здійснений за період з 14 червня 2021 року по 24 жовтня 2034 року в спосіб, аналогічний зі способом розрахунку шкоди ОСОБА_5 .

З урахуванням того, що страхова компанія виплатила в межах страхового ліміту суму в розмірі 173 128,86 грн в звязку з втратою годувльника дітьми (і не виплатила ОСОБА_1 як особі, яка має дитину до 14 років), про що свідчить Угода про припинення зобовязання переданням відступного, яка укладена ОСОБА_1 , яка діяла лише в інтересах дітей, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підлягає стягненню сума в порядку ст. 1200 ЦК України в розмірі 169 058,64 грн (342 184,50 грн (сума, яка підлягає до виплати вцілому) - 173 128,86 грн (сума, виплачена страховою компанією).

ОСОБА_1 , як особа, яка здійснює догляд за дитиною, яка не досягла 14 років, має право на відшкодування шкоди в розмірі 181 900,00 грн. Розрахунок вказаної суми здійснений за період з 14 червня 2021 року по 24 жовтня 2030 року в спосіб, аналогічний зі способом розрахунку шкоди ОСОБА_5 .

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного вище Закону).

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, понесених ОСОБА_1 на оплату допомоги її представника, суд виходить з того, що між потерпілою ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Константа-Лекс» 01 липня 2021 року було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/КП. Відповідно до п. 3.1 договору за ведення справи клієнт сплачує гонорар в розмірі 32 750,00 грн. В матеріалах справи міститься квитанція про сплату ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Константа-Лекс» гонорару в розмірі 32 750,00 грн за вказаним договором.

В судовому засіданні адвокатом надано Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 08 листопада 2021 року, підписаний потерпілою ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Константа-Лекс».

Керуючись принципами справедливості та верховенством права й виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінальної справи, беручи до уваги фінансовий стан обвинуваченого, який є студентом, суд дійшов висновку, що розумним та справедливим розміром понесених потерпілим витрат на правову допомогу слід вважати витрати на суму 7 000 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст. 100, 124, 349, 368, 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 76 000 (місдесят шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 126 000 (сто двадцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 126 000 (сто двадцять шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, повязаною зі сметрю потерпілого, як особі, яка має дитину до чотирнадцяти років, 181 900 (сто вісімдесят одну тисячу девятсот) гривень 00 копійок. Вказана сума підлягає пропорційній сплаті щомісяця до досягнення наймолодшою дитиною 14-ти років - 24 жовтня 2030 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рахунок відшкодування шкоди, повязаною зі втратою годувальника 169 058 (сто шістдесят девять тисяч пятдесят вісім) гривень 64 копійки. Вказана сума підлягає пропорційній сплаті щомісяця до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні:

автомобіль «Nissan Sunny», д.н.з. НОМЕР_1 , який 08.07.2021 року передано на зберігання ОСОБА_2 , - залишити у його володінні.

Стягнути на користь дердави з обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертиз від 13 липня 2021 року № СЕ-19/111-21/29817, 19 липня 2021 року № СЕ-19/111-21/28422-ІТ, що становить 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 80 коп.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Олена БУЗУНКО