Рішення № 102619244, 19.01.2022, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/17/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.,

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Москалюка Олега Дмитровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області, позовну заяву, у якій просить скасувати постанову серії БАВ №281484 від 31.12.2021 року винесену інспектором рядовим поліції Москалюк Олегом Дмитровичем по справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відносно нього ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився на подав до суду заяву у якій просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №281484 від 31 грудня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень. У постанові зазначено, що 31 грудня 2021 року о 01 годині 40 хвилин, в місті Чернівці по вулиці Хотинській, водій ОСОБА_1 керував автомобілем „VOLKSWAGEN PASSAT” номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Шевченківським районним судом м. Чернівці, рішення від 16.11.2021 року, чим порушив пункт 2.1„а” Правил дорожнього руху.

Позивач, не погодився з даною постановою та звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

У якості підстав позову ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під його керуванням без належних підстав. постанова по справі не містить інформації про докази вчинення правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про Національну поліцію”, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою та четвертою ст.126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до п. 2.1 „а” Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статтею 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Отже, приписами ч. 2 статті 317-1 КУпАП чітко встановлено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на певний строк після набрання законної сили відповідного рішення суду про позбавлення цього права.

Так, з матеріалів слідує, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.11.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13.12.2021 року постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Вказані судові рішення оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є загальнодоступним, та не потребують долучення до матеріалів справи в паперовому вигляді.

У даному випадку річний строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами слід обраховувати з 13.12.2021 року, тобто з дати винесення постанови Чернівецького апеляційного суду.

Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами з 13.12.2021 року по 13.12.2022 року. Позивач не спростовує факт позбавлення його права керування транспортним засобом.

Суд вважає, що позивачем було помилково зроблено висновок про те, що у відповідача були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу.

Статтею 23 Закону України „Про національну поліцію” визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі:

- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;

- припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України „Про національну поліцію” поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Частинною 3 вказаної статті визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Статтею 32 Закону України „Про Національну поліцію” визначено повноваження працівника поліції щодо перевірки документів.

Так згідно ч. 2 вказаної статті поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про дорожній рух” водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями ч.4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Таким чином, суд вважає, що працівник поліції мав законні підстави для зупинки ним транспортного засобу з метою припинення адміністративного правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП. Відтак, на переконання суду, у поліцейського було достатньо підстав вважати, що позивач вчиняє адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП України, а тому останнім було дотримано вимоги ч.1 ст. 35 Закону України „Про національну поліцію”, якою визначено право працівників поліції зупиняти транспортні засоби.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд враховує, що у позовній заяві ОСОБА_1 визнає ту обставину, що 31 грудня 2021 року о 01 годині 40 хвилин він керував транспортним засобом і транспортний засіб під його керуванням був зупинений працівником поліції. (абзац третій четвертої сторінки позовної заяви).

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що поліцейський Москаль О.Д. під час винесення оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень визначених Конституцією та законами України, у зв`язку з чим постанова серії БАВ №281484 від 31.12.2021 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Згідно до ст.ст. 222-244-20 КУпАП, відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Постановою КМУ від 16 вересня 2015 року №730 „Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, в тому числі Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Таким чином, належним відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції.

Оскаржувану постанову виніс поліцейський Москаль О.Д. а не Москалюк О.Д. як зазначено у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволені позову до ОСОБА_2 слід відмовити з тієї підстави, що він не є належним відповідачем.

Згідно до статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволені позову до Департаменту патрульної поліції слід відмовити за його безпідставністю, а оскаржувану постанову залишити без змін.

На підставі ст. ст. 268, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Москалюка Олега Дмитровича, адреса м. Чернівці вул. Заводська будинок 22, та Департаменту патрульної поліції, який розташований в м. Київ вулиця Федора Ернеста будинок 3, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – відмовити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31 грудня 2021 року серії БАВ №281484 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП України - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 19 січня 2022 року.

Суддя: