Рішення № 102618992, 19.01.2022, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1434/21

Провадження № 2-а/710/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2022 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Симоненко А.В.,

за участі секретаря судових засідань – Коваленка В.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Ніжинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Кресан Олександра Олександровича, Головного управління національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив скасувати постанову поліцейського Ніжинського РВП Головного управління поліції в Чернігівській області сержанта Кресана Олександра Олександровича серії БАВ № 479928 від 05.10.2021 року.

В обгрунтування позову зазначив, що відповідно оскаржуваної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді 425,00 грн.

Зазначив, що він 05.10.2021 року в м.Ніжин по вул. Прилуцькій його зупинив відповідач та вимагав показати посвідчення водія та інші документи на автомобіль. Однак, оскільки поліцейський був без засобів індивідуального захисту , респіратора або маски, він повідомив поліцейського, що він документи не надасть до тих пір поки він не виконає вимоги Постанови КМУ від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Оскіьки поліцейський не одягнув маску він викликав поліцію для встановлення факту порушення вимог наведеної постанови. Зазначив, що він є водієм вантажного автомобіля в мережі магазинів « Сільпо» та контактує з працівниками магазинів, що як наслідок могло б привести до розповсюдження респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Після приїзду поліцейських він пояснив ситуацію та надав посвідчення водія. Крім того, після ознайомлення із постановою він виявив, що місце складення постанови зазначене вул. Шевченка,113, хоча фактично постанова складена на вул. Прилуцькій ( перед перехрестям , де сходяться вул. Прилуцька та вул. Шевченка, вул. Носовський шлях, провулок Урожайний).За вказаних обставин вважає постанову незаконною.

26.10.2021 року зазначений позов було залишено без руху через порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України та надано можливість усунути його недоліки.

15.11.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

16.11.2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Поліцейський Ніжинського РВП Головного управління поліції в Чернігівській області сержанта Кресан О.О. подав до суду відзив, у якому зазначив, що позивачем порушені вимоги дорожнього знаку 3.15 у зв`язку з чим йогу було зупинено. На вимогу надати документи на право керування транспортним засобом та інші відповідні документи, відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортними засобами особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідно категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Даними діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Зауважив, що доводи щодо порушення ним вимог Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», є безпідставними, оскільки відповідно вимог вказаної постанови та ч.2 ст. 44-3 КУпАП забороняється перебувати в громадських будинках , спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Національної поліції у Чернігівській області просило відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву зазначено, що під час несення служби на службовому автомобілі поліцейські наряду ВРПП Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області у складі поліцейських ОСОБА_2 та поліцейського ОСОБА_3 виявили, що автомобіль Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, а саме рухався в напрямку вул. Шевченко м. Ніжин зі сторони м. Прилук на вантжному автомобілі Mercedes-Benz, в зоні дії забороняючих знаків 3.15. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закон України «Про національну поліцію», даний автомобіль зупинений нарядом поліції. В подальшому становлено, що вантажним автомобілем керував ОСОБА_4 . На вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом, ОСОБА_1 відмовився. Відносно ОСОБА_1 у тому числі було складено постанову БАВ №479926 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Головного управління НП в чернігівській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. У відзиві на позов зазначено про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до постанови серії БАВ №479928 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.10.2021, винесеної поліцейським Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області Кресаном О.О., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн (а.с. 5).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 05.10.2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобомMercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Ніжин по вул. Шевченка не мав при собі/ не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, чим порушив п.2.1а ПДР.

Відповідно до пояснень поліцейського Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 05.10.2021 він перебував на добовому чергуванні спільно з поліцейськийм ВРПП Ніжинського РВП ОСОБА_3 .. Того ж дня 05.10.2021 ним, згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію України » було виявлено,що водій ОСОБА_1 порушив ПДР, а саме рухався в напрямку вул. Шевченка м. Ніжина зі сторони м. Прилук на вантажному автомобілі Mersedes-Bens, де наявний дорожній знак 3.15. На підставі цього автомобіль було зупинено, місце зупинки зазначене в постанові, та водієві, було проінформовано конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Згідно зі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію України » на вимогу надати документи, на право керування транспортного засобу та іншої документації відповідно до частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не пред`являла для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу, тягне за собою накладення штрафу (а.с. 54).

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З п.2 ч.1 ст.5 КАС України, вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Статтею 222 КпАП України, визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції.

Із змісту норм статті 222 КпАП України вбачається, що розгляд справ за ч. 1 ст. 126 КпАП України проводять органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином, наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності події, а також складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, не довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження.

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем положень ч.1 ст.126 КпАП України лише сама постанова серії ГАБ №225894 від 27.05.2021 року, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Крім того, суд зауважує, що відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, є окремим самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Однак у оскаржуваній постанові фактично процитовано частину диспозиції ч.1 ст. 126 КУпАП, однак не зазначено, у чому саме полягає правопорушення.

Суд критично оцінює надані як доказ пояснення поліцейського Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області Кресана О.О. від 29.11.2021 року, оскільки це пояснення зацікавленої особи та таке, зокрема, не містить відомостей щодо того, яке саме порушення вчинив ОСОБА_1 , так як пояснення містять посилання на те, що « на вимогу надати документи, на право керування транспортним засобом та іншу документацію» далі іде цитування норм права.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягується до відповідальності.

Зважаючи на те, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, винуватість позивача, на думку суду, ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства України та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження порушення позивачем ч.1 ст.126 КпАП України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто вина позивача не доведена, таким чином відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому така постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 257-262, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ № 479928 від 05.10.2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21.11.2015 Шполянським РС УДМС України в Черкаській області , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Симоненко