Вирок № 102618805, 18.01.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1034/21

Номер провадження № 1-кп/708/12/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань – Циріль С.В.,

прокурора – Кучера М.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310002849 від 21.10.2021, за яким:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, тимчасово не працюючий, депутатом, учасником бойових дій та особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий,-

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Черкаси, без місця реєстрації, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, освіта середня, тимчасово не працюючий, депутатом, учасником бойових дій та особою з інвалідністю не являється, раніше судимий: 25.09.2018 Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений 28.02.2020 Бучанською виправною колонією Київської області № 85 у зв`язку з відбуттям терміну покарання,-

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні (обвинувачені) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисне кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, та повторно, 21.10.2021 о 09 годині 00 хвилин, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи єдиний спільний умисел на викрадення качанів кукурудзи з поля, яке належить ТОВ СП «НІБУЛОН» домовились про вчинення кримінального правопорушення. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, будучи впевненими, що за їх діями ніхто не спостерігає, заздалегідь підготувавши сім поліпропіленових мішків, перебуваючи на полі МД007 в селі Медведівка Медведівської об`єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської області, здійснили крадіжку качанів кукурудзи товарного зерна 3 класу загальною масою 174,20 кг. (сто сімдесят чотири кілограми, 200 грам), проте свій злочинний намір не довели до кінця, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як були виявлені працівниками служби безпеки ТОВ СП «НІБУЛОН».

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 здійснили закінчений замах на крадіжку товарного зерна кукурудзи 3 класу, що знаходиться в качанах загальною масою 174,20 кг. (сто сімдесят чотири кілограм, 200 грам), в перерахунку на вихід чистого зерна 80%, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/12841-ТВ від 28.10.2021 станом на 21.10.2021 становить 1 091,18 грн. (одна тисяча дев`яносто одна гривня 18 копійок).

Учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення суду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що вирішив нарвати качанів кукурудзи для годування худоби за місцем проживання. Оскільки вони не розрахували запаси і не було чим годувати тварин. Він попросив допомогти ОСОБА_2 перенести мішки з поля до двору, оскільки сам не міг цього зробити. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що він зараз разом із ОСОБА_1 проживають у с. Медвідівка у реабілітаційному центрі. У них мається власне господарство та худоба. У той момент худоба була голодна, оскільки не було запасів. ОСОБА_1 попросив його перенести мішки з качанами кукурудзи з поля, на що він погодився, оскільки ОСОБА_2 було дуже шкода домашніх тварин і він розумів як вони страждають без їжі. Кукурудзу брав лише з метою годування, намірів продавати чи міняти на алкогольні напої не мав. У вчиненому щиро розкаявся, повідомив, що хоче виправитися та просив суд його суворо не карати.

За таких обставин суд приходить до висновку, що показання обвинувачених є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю. Його умисні дії, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю. Його умисні дії, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, за якої прокурор вважав необхідним призначення покарання у виді позбавлення волі;

відношення обвинуваченого до вчиненого (наявність каяття);

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;

особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (власне збагачення), спосіб (таємне викрадення, вчинене у співучасті), стадію вчинення (закінчений замах), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (не завдали значної шкоди потерпілому); наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких обставин) та відсутність обтяжуючих покарання обставин; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та/або психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд також враховує досудову доповідь органу пробації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідним є призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з урахуванням вимог ст. 68 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі, оскільки на переконання суду саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , його критичне ставлення до вчиненого, наявність у нього бажання змінитися та виправитися, суд дійшов до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому, на підставі ст. 75 КК України, вважає доцільним звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, за якої прокурор вважав необхідним призначення покарання у виді позбавлення волі;

відношення обвинуваченого до вчиненого (наявність каяття);

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;

особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (власне збагачення), спосіб (таємне викрадення, вчинене у співучасті), стадію вчинення (закінчений замах), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (не завдали значної шкоди потерпілому); наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких обставин) та відсутність обтяжуючих покарання обставин; поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій: особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, на обліках у лікаря нарколога та/або психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд також враховує досудову доповідь органу пробації.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідним є призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з урахуванням вимог ст. 68 КК України, у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, оскільки на переконання суду саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_2 , його критичне ставлення до вчиненого, наявність у нього бажання змінитися та виправитися, суд дійшов до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому, на підставі ст. 75 КК України, вважає доцільним звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжні заходи обвинуваченим не обиралися.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Також суд прийшов до висновку, що на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених солідарно на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 686,48 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 48 коп.) солідарно.

Речові докази:

- сім мішків з качанами кукурудзи, які передані під зберігальну розписку представнику філії «Кам`янка» ТОВ СП «НІБУЛОН» - залишити за належністю у філії «Кам`янка» ТОВ СП «НІБУЛОН».

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченим негайно після проголошення.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя А.О.Попельнюх