Рішення № 10261450, 01.07.2010, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2 – 1150/ 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      1  липня 2010 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі :

        головуючої - судді ХАРЧЕНКО Л.Г.,

при секретарі БОЙКО Л.М.,

та адвоката                                       ОСОБА_1,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ про захист прав споживача,

в с т а н о в и в :

29 травня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № СSS0GК04030052, за яким банк видав споживчий кредит в розмірі 43137 грн. 60 коп.  на строк по 29 травня 2026 рік зі сплатою річних відсотків у розмірі 12  % на суму залишку заборгованості.

Позивач просить визнати підвищення відсоткової ставки з 12 % до 27 %  відповідачем в односторонньому порядку недійсним та зобов’язати банк провести перерахунок сплачених відсотків з 1 лютого 2009 року на рівні 12 % на рік та  стягнути з Банку ним понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивача обґрунтовує тим, що п. 11 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено недійсність умов договору, що обмежують права споживача, а саме одностороння зміна умов договору на власний розсуд.

Також ч. 4 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» ст. 1056-1 ЦК України банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених договорів і зокрема, збільшувати розмір відсоткової ставки за кредитним договором.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що п. 2.3.1 кредитного договору передбачено підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, про що було відомо позивачу. Зміни в ЦК України були внесені у 2009 році коли договір вже діяв, а також мова йде про цивільні майнові правовідносини, а не про відповідальність позивачки, що не дає можливості застосовувати норми закону про його зворотну дію в часі. Крім того зміна відсоткової ставки проведена лише в зв'язку з економічною кризою в державі, різким підвищенням курсу долару США, що мало суттєвий вплив на кредитні ресурси банку.

Заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що п. 2.3.1 кредитного договору від 29 травня 2006 року  дійсно передбачено збільшення в односторонньому порядку розміру процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, про що було відомо позивачу в момент підписання договору.

Проте Законом України від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності з 9 січня 2009 року, були внесені відповідні зміни в ЦК України та ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»,  згідно яких: ст. 10561 ЦК України, передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» - банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених  законом.

Отже, банк не мав права в односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року збільшувати встановлений договором розмір процентів, а тому встановлена з 1 лютого 2009 року відсоткова ставка за кредитним договором СSS0GК04030052 від 29 травня 2006 року в розмірі 27  % є незаконною, так як умова кредитного договору про право банку змінювати в односторонньому порядку розмір відсотків – є нікчемною.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позивача звільнено від сплати судового збору з другої сторони стягуються судові витрати на користь особи, яка їх понесла.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та на користь позивача - 37 грн. 50 коп. понесених ним витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу, враховуючи складність справи та часу затраченого його адвокатом на підготовку та розгляд справи згідно наданого розрахунку – 800 грн..

На підставі ст. ст. 2, 215, 651, 1056-1 ЦК України, ст.  55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», керуючись ст. ст. 10, 57- 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати недійсним збільшення в односторонньому порядку публічним  акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» відсоткової ставки з 15 % на 27,48 % за кредитним договором СSS0GК04030052 від 29 травня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ розрахунковий рахунок № 29092829003111, код 14360570, МФО 305299  на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та на користь ОСОБА_2 – 837 грн. 50 коп. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване

Головуюча :