Вирок № 102614414, 17.01.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2760/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді: Позарецької С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: - Осадчої А.Ю.;

прокурора – Дедусь О.І., Колісник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси об`єднане кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не має, учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше неодноразово судимий:

1)14.04.2010 Придніпровським районним судом міста Черкаси за ч. 1 ст. 190 КК України до 170 годин громадських робіт;

2)24.01.2012 Придніпровським районним судом міста Черкаси за ч. 1 ст. 155 КК України до 2 років обмеження волі;

3)11.10.2016 Придніпровським районним судом міста Черкаси за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 198, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

4)25.07.2017 Соснівським районним судом міста Черкаси за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбутий строк 4 місяці позбавлення волі на підставі вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.10.2016 і остаточно визначено до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 10.07.2019 із Божківської виправної колонії № 16 УДПтС України в Полтавській області умовно-достроково на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.05.2019. Невідбутий строк покарання становить 1 рік 8 місяців та 8 днів;

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 187 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Мельника С.Є.,

захисниці обвинуваченого – адвоката Луценко Л.М.,-

ВСТАНОВИВ :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних, корисливих, майнових злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не встав та знову вчинив злочин, при наступних обставинах:

близько 03 год. 25 хв. 22.10.2020, діючи з умислом, направленим на заволодіння чужим майном за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобілі ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинились біля будинку № 14, що по вул. Різдвяній в м. Черкаси. Неподалік вказаного будинку перебував автомобіль марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_4 . Підійшовши до вказаного автомобіля ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , невстановленим способом відчинили дверцята автомобіля, а потім капот, після чого викрали з моторного відсіку акумуляторну батарею марки «FORSE 60», вартість якого згідно із висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-20/15297-ТВ від 09.12.2020, могла становити 1000 грн. та з паливного баку викрали 20 літрів бензину «А 92», вартістю 451 грн. 40 коп., після чого з місця вчиненого кримінального правопорушення зникли, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, чим заподіяли матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 1450 грн. 40 коп.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також він, маючи умисел на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, точний час та дату органом досудового розслідування встановити не виявилось можливим, придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», та зберігав за місцем проживання для власного вживання без мети збуту до 20 год. 15 хв. 22.10.2020.

У подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше придбаного ним, особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», який знаходився у ємкостях різного роду та пакунках, незаконно зберігав за місцем проживання речовини та 22.10.2020 у період часу з 20 год. 15 хв. до 22 год. 10 хв. працівниками поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області був проведений невідкладний обшук, узаконений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.10.2020, у ході якого у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , у присутності понятих було виявлено речовини, які зберігались за місцем проживання без мети збуту для власного вживання, а саме: 4 пластикові ємкості із подрібненою речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/2165 від 17.11.2020 є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, маса якого становить 271, 25 г; 4 пакети з полімерного матеріалу із речовиною рослинного походження, що відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/2164 від 24.12.2020 листя росли, наданих на експертизу частин рослин зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 193,6 г; речовина рослинного походження, що відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/2166 від 06.01.2021 листя росли, наданих на експертизу частин рослин зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 225,96 г., загальна маса вилученого особливо небезпечного наркотичного засобу складає 690,81 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, є великим розміром особливо небезпечного наркотичного засобу, після чого виявлені ємкості різного роду та пакунки із речовинами було вилучено у якості доказу працівниками поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та упаковано до різних сейфпакетів.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту.

Він же, 24.01.2021 близько 16.00 години, перебуваючи в стані наркотичного та алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету злочинного збагачення, маючи умисел, направлений на скоєння розбійного нападу, знаходячись в приміщенні жилої кімнати квартири АДРЕСА_3 , підійшов до сидячого на табуреті власника даного житла, наглядно знайомого йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме, - умисно наніс один удар кулаком правої руки в носа ОСОБА_2 , а потім наніс близько п`яти-шести ударів кулаками обох рук в голову останнього.

Внаслідок вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, синців обличчя, перелому кісток носу, які виникли від дії тупих предметів та відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 02-01/112 від 23.06.2021 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння чужим майном, підійшов до окремо стоячого столу у приміщенні вищевказаної жилої квартири та умисно, з корисливих спонукань, заволодів чужим майном, а саме демонстративно взяв із поверхні столу та поклав собі в кишеню власної куртки планшетний комп`ютер «Lenovo Tab M8 2/32 GB», вартість якого відповідно до висновків судово-товарознавчої експертизи № СЕ 19/124-21/7969-ТВ від 17.06.2021 становить 2 796, 67 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 187 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які, передбачена ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст. 309 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся. Крім того, зазначив, що підтверджує обставини та визнає докази, що надати стороною обвинувачення за цими епізодами.

Між тим, свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 187 КК України не визнав повністю. Зазначив, що він не завдавав потерпілому тілесних ушкоджень та не забирав у нього планшет. Надав суду пояснення, що він прийшов до ОСОБА_2 для того, щоб допомогти перевезти речі. Він не брав у нього планшет, погроз з його сторони щодо ОСОБА_2 не було, він його не бив. Він бачив, що у квартирі ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_2 і між ними був конфлікт. Також за кілька тижнів до цього у ОСОБА_2 хтось забрав планшет і він допоміг йому забрати його з ломбарду.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 2158,87 грн. та моральної шкоди в сумі 80000 грн., - також не визнав. Просив суворо не карати і виправдати за обвинуваченням за ч.1 ст. 187 КК України.

По епізоду викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_4 :

допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , надала покази, що вона являється власником автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв біля під`їзду буд.№ 14 по вулиці Різдвяній в м. Черкаси. 22.10.2022 вона вийшла з дому, підійшла до автомобіля та побачила, що дверцята та капот були відчинені, а також зник акумулятор марки «FORSE 60». З вечора вона зачинила дверцята автомобіля і всі речі були наявні. Поблизу автомобіля валялася кришка від бензинового баку і зрозуміла, що злито бензин. Крім того, повернула ключ запалювання і виявила відсутність бензину. Цивільний позов не подавала, матеріальна шкода не відшкодована. Додала, що в автомобілі було 20 літрів бензину.

По епізоду незаконного придбання, зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту:

допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , надав покази, що приблизно рік назад восени, до нього звернулися працівники поліції та попросили бути понятим. Також в якості понятого ще був його сусід. Вони зайшли до сусідньої кв. АДРЕСА_2 , де було вилучено акумулятор, два пістолети та якісь документи. На балконі знайшли приблизно три мішки з листям, подібним на маріхуану, не менше трьох контейнерів з подрібненим листям, кілька згортків з подрібненим листям. Мішки з листям та контейнери не могли бути занесені працівниками поліції, щоб ніхто не бачив, тобто підкинуті, оскільки вони великі по об`єму. Додав, що до квартири заходили разом з працівниками поліції, також було зачитано ухвалу про обшук і повідомлено підстави. Були присутні працівники поліції, поняті та обвинувачений. Квартира однокімнатна, обвинувачений був поряд з поліцейським і бачив, як з балкону вилучалися наркотики у пакетах, які були зліва, а контейнери з права щодо входу на балкон. Він не пам`ятає, що на це казав обвинувачений. Також в квартирі перебувала жінка 33-35 років з дитиною.

Таким чином, за результатами розгляду кримінального провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень відповідальність за які, передбачена ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України доведена наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_4 , допитаної в судовому засіданні;

-заявою ОСОБА_1 (сестра обвинуваченого) від 22.10.2020 про надання добровільної згоди працівникам поліції на огляд квартири АДРЕСА_2 ;

-протоколом обшуку від 22.10.2020, у ході якого в квартирі АДРЕСА_2 з поміж іншого виявлено та вилучено 4 одноразові пластикові ємкості з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору; 4 пакети з полімерного матеріалу з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та паперові згортки (3 штуки) з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, стебла рослин із залишками листя зеленого кольору;

-висновком експертизи Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 17.11.2020 № 2/2165 з фото-таблицею, відповідного до якого: подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, надані на експертизу в чотирьох полімерних ємкостях, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Маса наркотичного засобу в перерахунку на висушену речовину становить 82.40 г, 62.19 г, 75.00 г, 51.66 г;

-постановою про приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2020;

-висновком експертизи Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 24.12.2020 № 2/2164 з фото-таблицею, відповідно до якого: листя та верхівкові частини, які надані на експертизу у складі частини рослин, відповідно до методики (1), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Речовина рослинного походження зеленого кольору, яка надана на експертизу в полімерному згортку чорного кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Речовина рослинного походження на стадії гниття, яка надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Стебла рослин, які надані на експертизу у складі частин рослин, відповідно до методики (1), до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не відносяться. Стебла рослин, які надані на експертизу, відповідно до методики (1), до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не відносяться. Маса канабісу (верхівкові частини) в перерахунку на суху речовину становить 90.0 г. Маса канабісу (речовина рослинного походження зеленого кольору) в перерахунку на суху речовину становить 44.6 г. Маса канабісу (речовина рослинного походження на стадії гниття) в перерахунку на суху речовину становить 59.0 г;

-постановою про приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.01.2021;

-висновком експертизи Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 06.01.2021 № 2/2166 з фото-таблицею, відповідного до якого: верхівкові частини рослин з листям зеленого кольору, які надані на дослідження у двох пакетах з прозорого безбарвного полімерного матеріалу в паперовому згортку, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Речовина рослинного походження зеленого кольору, яка надана на дослідження у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Стебла рослин зелено-коричневого кольору, які надані на дослідження у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, відповідно до методики (1), до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не відносяться. Подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка надана на дослідження у суміші у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс. Насіння рослин світло-сірого кольору, яке надане на дослідження у суміші у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, є дозрілим насінням рослини роду коноплі, яке відповідно до методики (1), до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться. Маса наркотичного засобу канабісу (верхівкові частини рослин з листям зеленого кольору) у двох пакетах з прозорого безбарвного полімерного матеріалу в перерахунку на суху речовину становить 107.75 г та 58.61 г. Маса наркотичного засобу канабісу (речовина рослинного походження зеленого кольору) у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу в перерахунку на суху речовину становить 37.46 г. Маса висушеного наркотичного засобу канабісу (верхівкові частини рослин з листям зеленого кольору) у паперовому згортку становить 0.92 г. Маса наркотичного засобу канабісу в суміші у пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в перерахунку на суху речовину становить 21.22 г;

-постановою про приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.01.2021;

-ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.10.2020 (справа №712/10516/20) про надання дозволу на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 , який був проведений 22.10.2020 на підставі ч.3 ст. 233 КПК України.;

-ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.11.2020 (справа №712/10524/20) про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 22.10.2020 під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає зазначені докази належними, допустимими і переконливими, враховуючи норми ст.ст. 84-86 КПК України.

Що стосується епізоду вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, то суд приходить до наступних висновків:

допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 , надав покази, що 24.01.2021 він зняв з банкомату гроші та пішов до під`їзду свого будинку, де його вже чекали знайомі, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Разом вони зайшли до його квартири, де знаходився його товариш ОСОБА_8 . В подальшому між ним та ОСОБА_1 виникла словесна перепалка, в якій обвинувачений почав висловлювати в його сторону претензії про те, що начебто він (потерпілий) винен йому гроші, хоча насправді ОСОБА_1 сам винен був йому гроші. Першим почав бити його ОСОБА_5 , який наніс до 10 ударів по голові. Між ним та ОСОБА_5 були суперечки щодо повернення речей ОСОБА_9 , про ремонт автомобіля. При цьому, він не давав здачі, так як розумів, що може бути для нього гірше. Також був присутній його друг ОСОБА_8 , якого хлопці вивели на балкон. Після ОСОБА_5 почав його бити ОСОБА_1 по обличчю та розбив носа. Він сказав, що вдарив його за завдану йому ним (потерпілим) моральну шкоду (начебто, він колись обізвав його поганим словом), а тому за це – задля відшкодування шкоди, він забирає у нього планшет. ОСОБА_1 забрав планшет, поклавши його у карман своєї куртки, і сказав, що віддасть його, коли він (потерпілий) поверне йому 3000 грн. Також ОСОБА_7 хотів забрати робочі інструменти. Після зауважень ОСОБА_5 він перестав бити. Він казав ОСОБА_1 , що це його планшет і потрібен для роботи, але ОСОБА_1 на це не відреагував. Після того, як ОСОБА_1 забрав планшет, ОСОБА_1 взяв зі столу кухонний ніж і лякав його, махав перед обличчям, казав, що, якщо він звернеться до поліції, то він йому «дасть». ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, що він зрозумів по їхній поведінці, оскільки раніше працював фельдшером. Додав, що він з ОСОБА_1 знайомий приблизно пів року, до цього у них були нормальні відносини. Особисто він не вживає наркотичні речовини. Потім вони всі відвезли певні речі до його колишньої дружини і повернулися до його квартири. Коли його бив ОСОБА_1 , то ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебували на балконі. Після того, як ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пішли, він залишився з ОСОБА_8 вдома і він повідомив сестрі по події його побиття, яка викликала швидку та поліцію. В подальшому, планшет йому був повернутий і на даний час він перебуває у нього. Після побиття він потрапив до лікарні, де проходив курс лікування. Повністю підтримує поданий ним цивільний позов.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , надав суду покази, що потерпілого ОСОБА_2 він знає та у нього з ним гарні відносини, обвинуваченого ОСОБА_1 він бачить вдруге (в судовому засіданні). Перший раз бачив ОСОБА_1 в гостях у помешканні ОСОБА_2 . У січні 2021 року він з ОСОБА_2 були у останнього вдома. ОСОБА_2 пішов за грошима, а він залишився у нього в квартирі. Потім він прийшов з трьома незнайомими хлопцями, які були напідпитку. Вони із ОСОБА_2 почали спілкуватися про мотор та повернення речей ОСОБА_10 (бувшій дружині потерпілого). Після чого винесли всі речі і відвезли до неї додому, потім всі повернулися до квартири потерпілого. Хлопець на ім`я ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_2 в праве вухо, а потім рукою в голову. Особисто він зробив зауваження, всі втихомирилися і він ( ОСОБА_8 ) пішов на балкон курити. Потім прийшов до нього ОСОБА_11 і через вікно на балконі він ( ОСОБА_8 ) побачив, що ОСОБА_1 вдарив рукою в обличчя ОСОБА_2 , який сидів на стільці. Те, що він чув з розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , то зрозумів, що ОСОБА_12 вдарив потерпілого за те, що, начебто, ОСОБА_2 колись назвав його нехорошим словом і за те, що тепер, з-за образи, ОСОБА_1 не буде віддавати ОСОБА_2 гроші, які він винен ОСОБА_2 . У ОСОБА_2 був розбитий ніс та губа. Згодом хлопці пішли, після чого була викликана швидка допомога та працівники поліції. Додав, що він бачив, як ОСОБА_1 вдарив один раз ОСОБА_2 в обличчя та розбив ніс. Коли він ішов на балкон, то на столі біля ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лежав планшет. Цей планшет забрав ОСОБА_13 , поклавши його у внутрішній карман своєї червоної куртки. Більше він планшета не бачив. Крім того, вказав, що планшет належав ОСОБА_2 , оскільки до цих подій був випадок, коли він ночував у ОСОБА_2 і по планшету дивився фільми. Зазначив, що від ударів ОСОБА_14 у ОСОБА_15 крові не було, а коли вдарив в обличчі ОСОБА_1 , то на обличчі ОСОБА_2 була кров. ОСОБА_2 давав хлопцям гроші, була придбана горілка і вони вживали алкогольні напої, але він ( ОСОБА_8 ) особисто не вживав. Крім того, підтримав покази, дані під час проведення слідчого експерименту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , надав суду покази, що близько року назад він вживав спиртні напої з ОСОБА_5 , вони зустріли ОСОБА_1 і разом пішли до ОСОБА_2 , з яким він був знайомий. ОСОБА_2 повинен був повернути речі колишній дружині. Вони втрьох зайшли до ОСОБА_2 , поговорили; у ОСОБА_2 на той момент був незнайомий йому хлопець. Потім він ( ОСОБА_7 ) пішов за алкогольними напоями і був відсутній близько 20 хвилин. Коли він повернувся, то всі присутні у квартири почали вживати спиртні напої. ОСОБА_2 викликав вантажне таксі і вони всі п`ятеро винесли речі і завантажили до автомобіля та доставили за адресою в районі Сєдова, занесли їх до будинку ОСОБА_16 . Після чого він пішов по своїх справах. Додав, що у квартирі ОСОБА_2 була розмова між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 про ремонт автомобіля. Також він нічого не знає про планшет. У ОСОБА_5 була сварка з ОСОБА_2 щодо автомобіля, але ніхто нікого не бив. Як забирав ОСОБА_1 планшет, він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , надав суду покази, що близько пів року тому, він з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 випили спиртне у нього вдома, а потім пішли у гості до ОСОБА_2 . Йому потрібно було побалакати із ОСОБА_2 . На той час вдома у ОСОБА_2 був якийсь чоловік і він не впустив їх. Коли повернувся ОСОБА_2 , вони всі разом зайшли до квартири. Він на завищених тонах поговорив з ОСОБА_2 і з незнайомим йому чоловіком вийшов на балкон курити. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишилися у кімнаті, а ОСОБА_7 побіг за горілкою, його не було 10-20 хвилин. Весь цей час він ( ОСОБА_5 ) перебував на балконі, після чого ОСОБА_2 викликав вантажний автомобіль і вони перенесли речі (зокрема і комод) та відвезли їх до ОСОБА_16 . В подальшому, всі пішли, а він залишився у ОСОБА_16 . Згодом приїхали працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_2 побили і пограбували. Але планшет вони не брали. В подальшому, планшет був знайдений у комоді, який вони відвезли до ОСОБА_16 . Після цього, вранці планшет він відвіз до працівників поліції і залишив там. Повідомив, що на досудовому слідстві під час його допиту, він вигадав, сказавши, що планшет знайшов у себе на подвір`ї домоволодіння. Додав, що у нього в квартирі з ОСОБА_2 відбувався конфлікт, під час якого він вдарив ОСОБА_2 долонею правої руки по лівій щоці. Більше він його не бив і не бачив, щоб хтось ще його бив. У поліції його не били і не катували. ОСОБА_16 та її батько не просили забирати речі у ОСОБА_2 , але вона казала, що останній їх не віддає. Зазначив, що він бачив у ОСОБА_2 планшет десь за 2-3 тижні до подій. Вважає, що ОСОБА_2 всіх оговорює.

Під час розгляду кримінального провадження за цим епізодом судом досліджені наступні матеріали та докази:

-протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.01.2021;

-протокол огляду місця події від 24.01.2021, а саме квартири АДРЕСА_3 ;

-заяву ОСОБА_5 від 25.01.2021, згідно якої він не заперечує щодо вилучення в ході огляду місця події планшета марки Леново ТАБ М8 чорного кольору, який приніс малознайомий громадянин ОСОБА_17 ;

-протокол огляду речей від 25.01.2021, а саме планшетного комп`ютеру Lenovo Tad M8 2/32 GB;

-протокол огляду речей від 05.02.2021, а саме коробки планшетного комп`ютера, гарантійного талону, фіскального чеку;

- постанову про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні та про приєднання їх до матеріалів досудового розслідування від 05.02.2021;

-протокол проведення слідчого експерименту від 06.02.2021 із план-схемою та фото-таблицею за участю свідка ОСОБА_8 про обставини подій від 24.01.2021;

-протокол проведення слідчого експерименту від 06.02.2021 із план-схемою та фото-таблицею за участю потерпілого ОСОБА_2 про обставини подій від 24.01.2021;

-висновком експерта № 02-01/112 від 09.02.2021 № б/н , відповідно до якого у ОСОБА_2 (щодо подій від 24.01.2021) мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, синцями обличчя, переломом кісток носу. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, не є небезпечними для життя як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні. В наданих на судово-медичну експертизу медичних документах ушкоджень, які б свідчили про можливу боротьбу, або можливий самозахист – не відмічено. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 , не характерні для тих, які виникають внаслідок падіння з висоти власного зросту, із положення стоячи, з наступним ударом об площину або травмуючий предмет (предмети). Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 , могли виникнути як за обставин, вказаних ним в протоколі проведення слідчого експерименту від 06.02.21, так і за обставин, вказаних ОСОБА_8 в протоколі проведення слідчого експерименту від 06.02.21. Виставлений лор-лікарем діагноз: «аносмія», поставлений лише на скаргах пацієнта, не підтверджений клінічною картиною та інструментальними методами дослідження і тому, згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995), вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається;

-висновок експерта від 17.06.2021 №СЕ-19/124-21/7969-ТВ, відповідно до якого ринкова вартість бувшого у використанні планшета марки «Lenovo Tab M8 2/32 GB», станом на 24.01.2021 могла становити 2796грн. 67коп.

Так, сторона обвинувачення кваліфікує діяння ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

При цьому, суд вважає, що доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України стороною обвинувачення не надано.

За загальним визначенням розбій як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій належить до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт – право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, – життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент заподіяння.

В даному випадку, під час розгляду кримінального провадження судом встановлено факт того, що ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження, зокрема удар в обличчя (в область носу) та кілька ударів по голові, що підтверджується протоколами слідчих експериментів за участю ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_2 , а також їхніми показами, даними ними безпосередньо в судовому засіданні, висновком судово-медичної експертизи. При цьому, застосування до потерпілого фізичної сили обвинуваченим відбулося не з метою заволодіння майном останнього (планшетом), а з причин інших минулих подій, що мали місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (за словесну образу ОСОБА_2 ОСОБА_1 : «…вдарив в ніс за те, що ОСОБА_2 колись обізвав ОСОБА_1 поганим словом і як наслідок, - ОСОБА_1 не буде віддавати ОСОБА_2 позичені ОСОБА_1 гроші…»), хоча і відсутні підтвердження наявності між ними будь-яких боргових зобов`язань.

Тобто, суд вважає, що напад (застосування фізичної сили) ОСОБА_1 щодо потерпілого ОСОБА_2 передував заволодінню ним майном останнього і лише після цього у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите заволодіння майном (планшетом), яке належить потерпілому.

Таким чином, враховуючи норми ст. 337 ч.3 КПК України, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України та за ч.1 ст. 186 КК України, що покращує становище останнього, враховуючи тяжкість вказаних кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України.

Так, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за вказаних і встановлених під час розгляду справи обставин щодо умисного завдання ним потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, - слід кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України, а його умисні дії щодо відкритого викрадення чужого майна (грабіж) - за ч.1 ст. 186 КК України.

Саме після закінчення вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК, обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК. Також, як на думку суду, не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про те, що обвинувачений був у стані наркотичного сп`яніння під час вчинення кримінальних правопорушень за епізодом від 24.01.2021р.

Крім того, при прийнятті такого рішення судом враховані висновки постанови ВП ВС від 03.07.2019р. (справа №288/1158/16-к) та постанови ВС від 19.10.2021р. (справа №552/2540/20). Також суд враховує і ту обставину, що органами Національної поліції 24.01.2021р. була прийнята заява від потерпілого ОСОБА_2 про нанесення йому, зокрема ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та заволодіння майном.

Що стосується невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень щодо завдання потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та заволодіння ним майном останнього, то такі твердження спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Крім того, при вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілих та свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами. Крім того, немає підстав для сумніву в правдивості свідчень потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8 . Що стосується показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які були допитані в судовому засіданні, то ОСОБА_7 зазначив про те, що йому нічого не відомо про викрадення (зникнення) планшета і при ньому ніхто не бив потерпілого. Свідок ОСОБА_5 зазначив, що він вдарив лише один раз долонею руки по обличчю потерпілого; щоб хтось його бив, він не бачив і про обставини заволодіння планшетом фактично нічого не повідомив.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

за ч. 2 ст. 185 КК України – умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 2 ст. 309 КК України – умисне незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту;

за ч. 2 ст. 125 КК України – легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчинене умисно;

за ч.1 ст. 186 КК України - умисне відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно із ст. 34 КК України, п.п. 3,15,19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року № 7, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то як повторність так і рецидив злочинів не може бути враховані ще раз при призначенні покарання як обставина, що його обтяжує. Повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: передбачені різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака.

Обставин, що відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження – рецидив злочину.

Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 КК України є проступком та нетяжкими, особу обвинуваченого, його вік, який має постійне місце проживання, посередньо характеризується за місцем проживання, неодноразово судимого за умисні корисливі злочини, не перебуває на обліках і психдиспансері та наркодиспансері, не працюючого та відповідні санкції статей Особливої частини КК та інкримінованих йому кримінальних правопорушень, думку сторони обвинувачення щодо застосування до обвинуваченого покарання пов`язаного із позбавлення його волі, з урахуванням вище викладеного та думку сторони захисту, яка просила суворо не карати та застосувати норми ст. 75 КК України, а також позицію потерпілого, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді реального позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано, наведено для призначення вищезазначеного виду покарання для виховання обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані різними статтями Особливої частини КК України, тому суд вважає за необхідне призначити йому основні та додаткові покарання за кожний злочин окремо та по сукупності злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та за сукупністю вироків, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2017р.

Важливим значенням для призначення покарання є те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення будучи звільненим 10.07.2019 із Божківської виправної колонії № 16 УДПтС України в Полтавській області умовно-достроково на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 17.05.2019. Невідбутий строк покарання становить 01 рік 08 місяців 08 днів, а тому суд розцінив це, як порушення умов застосування статті 81 КК України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, і призначає покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід в рамках кримінального провадження залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання необхідно рахувати з моменту обрання Соснівським районним судом м. Черкаси від 14.04.2021р. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 14.04.2021.

Враховуючи норми ст.ст. 127-130 КПК України, потерпілим ОСОБА_2 подано цивільний позов, який відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України і він прийнятий судом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст. 23 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоди визначені статтями 1166 та 1167 ЦК України.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Частиною 1 статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. З`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та, з чого він, при цьому, виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Цивільний позов подано потерпілим ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок понесених витрат, пов`язаних з придбанням медичних препаратів в сумі 2158, 87 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 80000 грн., та 15000 грн. витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги.

Цивільний позивач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили задовольнити.

Цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав позовні вимоги в цілому, вказуючи, що він не вчиняв щодо ОСОБА_2 протиправні дії.

Суд встановив обставини того, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення відносно ОСОБА_2 , передбачені ч.2 ст. 125 та ч.1 ст. 186 КК України.

При цьому, як на думку суду, відсутні належні, допустимі і переконливі докази про завдані потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 збитків у вигляді витрат, понесених на його лікування, оскільки дані фіскальних чеків не відповідають даним листка лікарських призначень.

Що стосується відшкодування цивільному позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди, то суд приходить до наступного:

особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 23 ЦК України).

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як передбачено ч. 1 та п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже, суд вважає, що у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 кримінальних правопорушень щодо ОСОБА_18 , останньому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та моральних переживаннях, які викликали негативні переживання, виникнення пригніченого стану, хвилювання за свої життя та здоров`я, психологічний дискомфорт, знижений настрій, емоційну напругу.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що сума моральної шкоди 80000 грн. 00 коп., яка заявлена ОСОБА_2 - є явно завищеною та такою, що не відповідає моральним стражданням та переживанням, яких він зазнав внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 .

Крім того, суд враховує характер, обсяги та тривалість психологічних страждань, яких зазнав ОСОБА_2 внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 ; переживання останнього з приводу завдання йому фізичного болю від тілесних ушкоджень, заволодінням належного йому майна, позбавлення права користуватися викраденим майном певний період часу.

На думку суду, у цій частині позов підлягає до часткового задоволення, тобто на суму 5000 грн. 00 коп., який є справедливим, розумним і виваженим. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Що стосується вирішення заяви про відшкодування ОСОБА_2 судових витрат, то вона підлягає до часткового задоволення, а саме слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з наданням юридичної допомоги в сумі 915 грн. 00коп. (5000грн. х 100% : 82158,87грн. = 6,1%; 15000грн. :100% х 6,1%), враховуючи норми ст.ст. 137, 141 ЦПК України. Крім того, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, оскільки ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору за подачу позову, враховуючи норми ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» (п.6 ч.1 ст. 5Закону).

Також слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні в сумі 7061,03 грн.

Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 325, 337, 368-371, 372, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 125 КК України – у вигляді 1 року обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 186 КК України - у вигляді 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2017 у вигляді 03 років 06 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 14.04.2021р., тобто з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду – 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з наданням юридичної допомоги – 915 (дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 692грн. 35коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 7061грн. 03коп. (1144грн. 15коп. + 1634грн. 50коп. + 2942грн. 10коп. + 686грн. 48коп. + 653грн. 80коп.).

Речові докази по справі:

- каністра з 20 літрів бензину «А 92», консоль, сумка з інструментами, АКБ 2 шт., інструменти, які зберігаються у кімнаті речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області – знищити;

- 3 сейф-пакети з подрібненою речовиною рослинного походження – знищити;

- гаманець з документами, які зберігаються у кімнаті речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області – знищити;

- предмети, зовні схожі на пістолети 2 шт., які зберігаються у кімнаті речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області – знищити;

- автомобіль «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_1 , який повернутий власнику ОСОБА_3 - залишити за належністю останньому;

- коробка, гарантійний талон до планшетного комп`ютера «Lenovo Tab М8 2/32 GB», фіскальний чек, які знаходяться на відповідальному збереженні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити за належністю останньому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: С. М. Позарецька