Рішення № 102613037, 18.01.2022, Кам'янський районний суд Черкаської області

18.01.2022

Справа № 696/1122/21

№ 2/696/37/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м.Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді - Ніколенко О.Є.,

за участі секретаря - Старущенко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , де просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0962569119 від 27.09.2019 в сумі 121050,70 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 27.09.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0962569119, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM».

Відповідно до умов Договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремими та визначаються сторонами відповідно до умов договору.

Договір позики укладено в електронній формі на умовах пропозицій (оферти) на укладання електронного договору позики № 0962569119 від 27.09.2019, що акцептована відповідачем 27.09.2019, шляхом підписання електронним підписом відповідача вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п.1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 1 ст. 205 ЦК України.

Пропозиція (Оферта) на отримання 8 траншу згідно Заявки-анкети № 000000000005471 від 13.01.2020 року в рамках Договору про надання позики № 0662293145 від 04.01.2020 підписано відповідачем 04.01.2020, електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою смс - повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. В подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. Перерахування грошових коштів на картку позичальника було здійснено за допомогою компанії ТОВ «Універсальні платежні рішення», яка відповідно до умов договору на переказ коштів ФП-П-17/08-04 від 03.08.2017, що укладений між ТОВ «Універсальні платежні рішення» та ТОВ «Інфінанс», зобов`язались надати технічну можливість в перерахування коштів на картку позичальника на підставі укладеного договору позики.

Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики № 0962569119 від 27.09.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, позивач вважає, що наділений правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 11.11.2021 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 121 050,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) -10 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 96 022,50 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту - 15 028,20 грн.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 07.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, у позовних вимогах міститься прохання проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце повідомлялася шляхом надсилання поштової кориспонденції, а також шляхом розмішення оголошення про виклик особи на сайті судової влади України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики №0962569119 від 27.09.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .

Стаття 517 ЦК України регламентує, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК) .

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не є підставою для звільнення від доказування у відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України саме позивача.

За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, стороною позивача надано суду докази, що підтверджують передачу прав вимоги кредитора, а саме: договір факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 з додатком №3 до договору, платіже доручення про сплату коштів на підставі укладеного договору ( а.с. 29-41).

Згідно витягу з додатку №3 до договору факторинга №14/07 від 14.07.2021, входить боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , згідно кредитного договору №0962569119 від 27.09.2019.

За таких обставин, суд вважає, що відбулася заміна сторони кредитора у матеріальних зобов`язаннях договору кредиту № 0962569119 від 27.09.2019, а ТОВ «Вердикт Капітал» є належним позивачем.

Відповідно до кредитного договору позики № 0962569119 від 27.09.2019 ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM».

Договір позики укладено в електронній формі на умовах пропозицій (оферти) на укладання електронного договору позики № 0962569119 від 27.09.2019, що акцептована відповідачем 04.01.2020.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 0962569119 від 04.01.2020 ідентифікований ТОВ «Інфінанс». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі ідентифікатора: 5v2g2u від 04.01.2020, номер телефона НОМЕР_2 ).

ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на те, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, а тому має заборгованість в розмірі 121 050,70 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 10 000,00 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 96 022,50 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту - 15 028,20 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України.

Пунктом 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

Пунктом 4.10. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Пунктом 5.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них.

Верховний Суд у справі №278/2177/15-ц від 17.12.2020 року зробив висновок, що заборгованість за кредитом має доводитися первинними касовими документами.

Позивач не надав суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту в сумі 10000 грн., його погашення, якщо таке відбувалося (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше, не надано належного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, з якого вбачалося б, яким саме чином та за який період обчислені кожна зі складових зазначеної загальної суми заборгованості та не підтверджено заборгованості відповідача за кредитним договором станом на дату покупки права вимоги. ТОВ «Вердикт Капітал» не надано доказів того, що на момент переходу до нього права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу від 14.07.2021 за №14-07/21 існувало право вимоги до відповідача саме в тому обсязі та на умовах, зазначених в позовній заяві.

У матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 від ТОВ «Інфінанс» кредитних коштів у розмірі 10000 грн.

Суд критично ставиться до листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1308 від 04.01.2020 з якого вбачається, що 04.01.2020 о 09:25 на виконання договору про переказ коштів було перераховано 10 000,00 грн., масса картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 45942755, призначеня платежу: зарахування 10000 грн. на карту НОМЕР_3 (а.с. 28). Так як відсутні дані, які б могли підтвердити, що катра належить відповідачу та відсутній сам договір на переказ коштів між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Крім того, виписки по даному картковому рахунку на ім`я боржника, як первинного бухгалтерського документу не надано.

У позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач із зазначенням об`єктивних причин неможливості їх надання останній не подавав.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому, задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 4, 13, 43, 76, 77, 81, 82, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 13, 15, 16, 509, 517, 526, 530, 610-612, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1083 ЦК України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд,

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальність «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0962569119 від 27.09.2019 в сумі 121 050,70 грн. - відмовити повністю.

Судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2270 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. залишити за позивачем.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18.01.2022.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 35799749.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.Є. Ніколенко