Ухвала суду № 102612288, 19.01.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/780/22

Провадження №: 2/755/1535/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

"19" січня 2022 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

14 січня 2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 року.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: 1) у порядку поділу майна подружжя визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_1 ; 2) визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частину квартиру АДРЕСА_1 ; 3) визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на Ѕ частину квартиру АДРЕСА_1 .

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У відповідності до п.п. 2, 3, 5, 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до вимог статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Однак, позовна заява позивача ОСОБА_1 не містить будь-яких даних про відповідача: повне прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Щодо зазначення позивачем у позовній заяві ціни позову у розмірі 2 077 500,00 грн., слід зазначити наступні недоліки.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Обґрунтовуючи ціну позову, позивач зазначає, що вказана сума в розмірі 2 077 500,00 грн. є дійсною ринковою вартістю Ѕ частини спірного об`єкта нерухомості на даний час, в той час як орієнтовна вартість квартири складає 4 155 000,00 грн., що є еквівалентом 150 000 доларів США, що визначена відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 18.01.2008 року.

Суд не може погодитись із таким твердженням позивача щодо дійсності на день пред`явлення позову ринкової вартості квартири, оскільки відповідний договір був укладений понад тринадцять років від дати пред`явлення позову.

Таким чином, у матеріалах позовної заяви відсутні докази, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову, що підлягає усуненню.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На першому аркуші позовної заяви після визначеної ціни позову позивачем зазначений судовий збір у розмірі 12 405,00 грн., проте доказів про його сплату у вигляді оригіналу квитанції про сплату судового збору до позовної заяви не долучено, про наявність даної квитанції не зазначено також і у переліку додатків до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Натомість, відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 481 гривня.

Із позовної заяви убачається, що остання містить одну позовну вимогу майнового характеру про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Оскільки позивачем не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують реальну вартість спірного майна та ціну позову на момент пред`явлення позову, що підлягає грошовій оцінці, то суд позбавлений можливості зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У випадку, якщо позивачем заявляється позовна вимога про поділ спільного сумісного майна подружжя, йому, виходячи з реальної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову, слід сплатити судовий збір згідно з вимогами наведеного законодавства України, а у випадку, якщо на момент пред`явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, судовий збір попередньо визначається судом у сумі 12 405,00 грн.

Відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачу слід надати суду.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: І.В.Коваленко