Ухвала суду № 102612230, 20.01.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17154/21

Провадження №: 2/755/831/22

УХВАЛА

"20" січня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарях - Кошель К.А., Бондар С.Ю.

за участю представника третьої особи Цермолонського І.М.

представників ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Бондаренка Віктора Геннадійовича, про зміну предмету позову та залучення співвідповідачів та клопотання ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В., Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_5 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - ТОВ «Вердикт Фінанс»), про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року позов залишено без руху, з тих підстав, що відповідачем у даному позові зазначено особу, яка померла до подання даного позову до суду, та встановлено позивачу строк для уточнення суб`єктного складу учасників процесу, що відповідатиме змісту заявлених позовних вимог.

На виконання вимог ухвали суду від 01 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Бондаренко В.Г., направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить:

залишити без розгляду позовну заяву в частині витребування з володіння відповідача ОСОБА_5 об`єкт нерухомості, а саме: квартиру, загальною площею 44,5 кв. м, житловою площею

29,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнення з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача судового збору в розмірі 5 988 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 30 000 грн;

відкрити провадження у справі № 755/17154/21 за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, ДП «СЕТАМ», третя особа - ТОВ «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_5 , третя особа

- ТОВ «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна, в частині позовних вимог до ОСОБА_5 про витребування з володіння ОСОБА_5 об`єкта нерухомості, а саме: квартири загальною площею 44,5 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача судового збору в розмірі 5 988 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. Відкрито провадження у справі за позовом

ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В., ДП «СЕТАМ», третя особа - ТОВ «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними.

13 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_7 , в якому вона просить залучити до участі у справі як третю особу правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах спадкоємця ОСОБА_8 ; залучити до участі у справі як третю особу переможця торгів ОСОБА_9 , залучити до участі у справі як третю особу Службу у справах сім`ї та дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації. Провадження у справі зупинити до прийняття спадщини спадкоємцями.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу понад 11 років, мають спільну дочку ОСОБА_8 ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_8 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку - звернулася до нотаріальної контрори із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_5

ОСОБА_1 вважає, що рішення у даній справі випливає на права та інтереси малолітньої дитини ОСОБА_8 , оскільки предметом спору є належне її померлому батькові ОСОБА_5 майно. Оскільки ОСОБА_8 є неповнолітньою, в порядку статті 19 СК України, у справах, що стосуються управління батьками майном дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Крім того, стверджує, що у справах щодо визнання електронних торгів недійсними повинен бути залучений переможець таких торгів.

14 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_4 - Бондаренка В.Г. , про залучення співвідповідачів та зміну предмету позову, в якому просить:

залучити до участі у справі співвідповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ;

змінити предмет позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В., ДП «СЕТАМ», третя особа: ТОВ «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними та прохальну частину позовної заяви вважати такою:

визнати недійсними електронні торги, проведені 02 березня 2020 року ДП «Сетам» із реалізації об`єкта нерухомості, а саме: квартири загальною площєю 44,5 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , оформленні протоколом від 24 березня 2020 року № 471074;

витребувати з володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 об`єкт нерухомості, а саме: квартиру загальною площею 44,5 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 755/17630/21, предметом позову в якій є встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину спільного майна, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 .

Також позивачу стало відомо, що внаслідок смерті ОСОБА_5 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на належне померлому майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , та що спадкоємцями останнього є ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 . У зв`язку з цим, позивач вважає за доцільне залучити зазначених осіб співвідповідачами у даній справі, адже у разі задоволення позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, рішення у справі впливатиме на права та інтереси вказаних осіб, оскільки право власності на вищезазначений об`єкт нерухомості буде відновлено за позивачем.

18 січня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача Бондаренка В.Г. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарський О.В., до судового зачідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомолений належним чином.

Відповідач - ДП «СЕТАМ», подав відзив на позов, в якому зазначив про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Представник третьої особи - ТОВ «Вердикт Фінанс», у судовому засідання з приводу клопотання ОСОБА_1 покладався на розсуд суду, щодо клопотання представника позивача - Бондаренка В.Г. заперечував, оскільки вважає, що одночасно змінити предмет та підстави позову неможливо.

Представники ОСОБА_1 - адвокат Романюк М.В. та адвокат Арлахов А.О., заявлене клопотання ОСОБА_1 підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Разом з тим, зазначили, що клопотання в частині зупинення провадження у справі до прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 слід залишити без розгляду у зв`язку із спливом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Щодо вирішення клопотання ОСОБА_7 про залучення третіх осіб, суд зазначає таке.

За змістом статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Оскільки неповнолітня ОСОБА_8 є спадкоємицею до майна померлого ОСОБА_5 та майнові відносини в даному провадженні передбачають правонаступництво, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі неповнолітню ОСОБА_8 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , та Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, оскільки спір стосується прав та інтересів неповнолітньої дитини.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року зазначено, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі

№ 910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно визначати процесуальний статус належних учасників справи, клопотання про залучення переможця електронних торгів до участі у справі співвідповідачем учасниками справи не подано, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про залучення ОСОБА_9 , який є переможцем електронних торгів, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Щодо вирішення клопотання про зміну предмету позову та залучення співвідповідачів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 йдеться про те, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті

16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі від 20 січня

2021 року № 203/2/19.

Враховуючи первісний зміст заявлених позовних вимог, з якими позивач звертався до суду та в частині яких судом відмовлено у відкритті провадження у зв`яку зі смертю належного відповідача ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що позивач, встановивши (на його думку) належне коло спадкоємців померлого, має визначене нормами статті 49 ЦПК України право на зміну предмету позову. Крім того, враховуючи, що заявлено вимогу про витребування майна, є необхідність у залученні до участі у справі співвідповідачів, яким належить право на спадкування вказаного майна. Таким чином, подане клопотання представником позивача - адвокатом Бондаренко В.Г., про зміну предмету позову та залучення співвідповідачів є таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, залучаючи до участі у справі співвідповідачами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,, ОСОБА_13 , суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон № 2709-IV) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 2709-IV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Визначаючи підсудність справ судам України слід керуватися загальними правилами, визначеними у статті 76 Закону № 2709-IV.

Згідно із статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Відповідно до частини восьмої статті 130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок звернення суду України з дорученням за кордон регулюється розділом ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Державної судової Адміністрації від 27 червня

2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2008 року за № 573/15264 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (п.2.1.1).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 139 ЦПК України. Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 75 ЦПК України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Таким чином, при виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою запитуваної держави.

Враховуючи, що позивачем до участі у справі у якості співвідповідачів залучаються громадяни іншої держави - Російської Федерації, позивачу слід оформити позовну заяву відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за

№ 573/15264.

Частинами одинадцятою - тринадцятою статті 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище та у зв`язку із залученням до участі у справі відповідачів, які є громадянами іншої держави, з метою дотримання положень Закону України від 23 червня 2005 року

№ 2709-IV «Про міжнародне приватне право», суд приходить до висновку про необхідність залишення даного позову без руху та встановлення позивачу строку для оформлення позовної заяви відповідно до статті 175 ЦПК України, із зазначенням всіх належних учасників справи, та оформити її відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264.

Керуючись статтями 49, 51, 53, 175, 260, 130, 498 ЦПК України, Законом України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - задовольнити.

Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними, третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_8 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Клопотання представника позивача ОСОБА_4 - Бондаренка Віктора Геннадійовича , про зміну предмету позову та залучення співвідповідачів, задовольнити.

Змінити предмет позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними.

Прохальну частину позовної заяви вважати такою:

визнати недійсними електронні торги, проведені 02 березня 2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації об`єкта нерухомості, а саме: квартири загальною площею

44,5 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оформленні протоколом від 24 березня 2020 року

№ 471074.

витребувати з володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 об`єкт нерухомості, а саме: квартиру загальною площею 44,5 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна, співвідповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Позов ОСОБА_4 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського Олександра Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ОСОБА_8 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , Служба у усправах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви з з урахуванням статей 175, 177 ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право» та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, даний позов буде залишено без розгляду, з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова