Рішення № 102611245, 17.01.2022, Харківський районний суд Харківської області

17.01.22

Справа № 635/8678/21

Провадження № 2/635/1924/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Лещенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної об`єднаної Територіальої громади Харківського району Харківської області про визнання права власності за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пісочинської селищної об`єднаної Територіальої громади Харківського району Харківської області, в якому просить визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25.01.2002 р., право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя позивач доглядав за матір`ю, оскільки вона часто хворіла, однак вони мешкали не за однією адресою. Поховав її теж він. Після смерті матері позивач став єдиним спадкоємцем за законом. У встановлений законом термін він не звернувся нотаріальної контори з заявою в шестимісячний строк, оскілльки вважав, він я фактично і так прийняв спадщину, бо є єдиним спадкоємцем. У якості спадкового майна після смерті матері залишилась квартира за адресю: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки, виданої інспектором з питань реєстрації Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 18.08.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , на момент смерті була зареєстрована одна особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько позивача - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Братів та сестер немає, тобто інших спадкоємців взагалі не існує. Позивач звернувся 18.08.2021 до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області, Гаража Н. П., з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено оскільки вказана нотаріальна дія, як видача Свідоцтва про право на спадщину за законом, не може бути вчинена, у зв`язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 пропустив встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини, так як не подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , у строк по 15 травня 2021 року та рекомендовано звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.11.2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні та витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області щодол кола спадкоємців.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача Пісочинської селищної об`єднаної Територіальої громади Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, з проханням розглядати справу без участі представника селищної ради в межах діючого законодавства.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАГС Кропоткінського міськвиконкому 26.12.1961р.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

За життя позивач ОСОБА_1 доглядав матір, оскільки вона часто хворіла, та поховав її, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 154 та довідкою про причину смерті № 154 від 15.11.2020.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.11.1997р., виданого відділом приватизації Харківського Міжміського бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 належала квартира за адресю: АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту , вилданого на ім`я ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_3 , становить - загальною площею 46,1 кв.м., житловою площа – 25,90 кв.м.

Відповідно до довідки, виданої інспектором з питань реєстрації Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 18.08.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , на момент смерті була зареєстрована одна особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивач ОСОБА_1 звернувся 18.08.2021 до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області, Гаража Н. П., з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в Республіці Білорусь с. Бакшти Юратишківського району Молодеченської області, що на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 , однак йому було видано постанову про відмову у вчинення нотаріальних дій оскільки, вказана нотаріальна дія, як видача Свідоцтва про право на спадщину за законом, не може бути вчинена, у зв`язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 пропустив встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини, так як не подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , у строк по 15 травня 2021 року та рекомендовано звернутися до суду з позовом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно відповіді Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 20.11.2021 № 3807/01.16 за період з 2020-2021 спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 не заводилась, свідоцтв про право на спадщину держнотконтора не видавала, заповіті від імені ОСОБА_2 не посвідчувались.

Також, нормами Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ч.1 ст.1218 ), а також те, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ( ч.1 ст. 1220 ).

Згідно із нормою ч.1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом РАГС Кропоткінського міськвиконкому 26.12.1961р.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, а також враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , відповідач не заперечує проти задоволення вимог позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25.01.2002, на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 ;

відповідач: Пісочинська селищна об`єднана Територіальна громада Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ: 04396727, Місцезнаходження: провулок Транспортний, 2, Пісочин, Харківська область, 62416

Повний текст рішення складено 17 січня 2022 року.

Суддя О.В. Назаренко