Рішення № 102610919, 29.12.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2652/21>

Провадження № 2/645/1519/21>

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Кривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики ,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основну суму боргу за договором позики в розмірі 80000 грн. 00 коп., три процента річних від простроченої суми в розмірі 4850,92 грн. та інфляційні збитки в розмірі 8748, 00 грн., а також суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28 березня 2019 року ОСОБА_1 було надано в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 80000 грн., про що свідчить письмовий договір від 28 березня 2019 року. Так, відповідач зобов`язався повернути кошти за наступним графіком: 05 квітня 2019 року в сумі 60000 грн, та 30 квітня 2019 року в сумі 20000 грн. Однак станом на день подачі позовної заяви відповідач ОСОБА_2 грошові кошти не повернув, чим порушив виконання зобов`язання. На звернення до відповідача з проханням повернути грошові кошти, останній жодним чином не реагує, чим ухиляється від вирішення спору, про що свідчить претензія, яка була направлена 07 квітня 2021 року. У зв`язку з простроченням відповідачем терміну виконання зобов`язання, а також уникнення мирного вирішення спору, позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу у розмірі 80000 грн., та 3 процента річних від простроченої суми боргу у розмірі 4850 грн., та інфляційні збитки у розмірі 8748 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2021 року позивну заяву залишено без руху на надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2021 року закрито підготовче засідання по даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач та його представник в судові засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи були повідомлений своєчасно і належним чином. Однак, в матеріалах справи маються заяви: позивача про розгляд справи за його відсутності, а також представника позивача, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за відомим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач відзиву на позовну заяву зі своїми запереченнями суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач та представник позивача не заперечують проти такого вирішення справи, то відповідно до ст. 280 ЦПК України суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів .

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, вважає що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 28 березня 2019 року між сторонами по справі укладено договір позики, про що відповідачем складено догорів, в якому зазначено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 80000 грн., які зобов`язується повернути 05.04.2019 року в розмірі 60000 грн. та 30.04.2019 року в розмірі 20000 грн. Однак, у встановлені у договорові строк відповідач кошти не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передання грошової суми позичальнику.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.207 ЦК правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що здійснений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю, розписка про отримання в борг коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної суми.

В свою чергу відповідно ст.545 ЦК, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов`язання. (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі № 6-24ц12).

Так, 15 вересня 2021 року представником позивача було надано суду оригінал договору позики від 28.03.2019 року.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем по справі було надано оригінал договору, який знаходився у нього, то дійсно між позивачем – ОСОБА_4 та відповідачем – ОСОБА_2 було укладено договори позики від 28.03.2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У строк, встановлений у договорі, відповідач грошові кошти не повернув. Претензію з вимогою по повернення боргу від 07 квітня 2021 року не виконав.

За таких обставин, суд вважає доведеними доводи позивача, що до теперішнього часу відповідач не повернув визначену у договорі суму позики у розмір 80000 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача три процента річних за користування позикою у розмірі 4850,00 грн. та інфляційні витрати у розмірі 8748,00 грн.

За невиконання своїх грошових зобов`язань відповідач продовжує нести цивільно-правову відповідальність, передбачену законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

В зв`язку з встановленим вище простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором позики, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми.

Так, розмір 3% річних складає 3673,97 грн. (60000,00 грн. (сума боргу) х 3 % річних / 100% / 365 днів х 746 днів (кількість днів прострочення за період з 06.04.2019 року по 20.04.2021 року).

А також, розмір 3% річних складає 1183,56 грн. (20000,00 грн. (сума боргу) х 3 % річних / 100% / 365 днів х 721 днів (кількість днів прострочення за період з 01.05.2019 року по 20.04.2021 року).

Таким чином, три процента річних від простроченої суми в складають в загальному розмірі 4850,92 грн.

Крім того, суд перевірив наданий позивачем розрахунок розміру інфляційних втрат прийшов до наступного до висновку.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції має проводитися наступним чином.

Розрахунок здійснюється на суму 60000,00 грн. за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період:

IIc (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) = 1.11768093

Інфляційне збільшення становить: 7 060,86 грн. виходячи із розрахунку: 60000 грн. 00 коп. (сума заборгованості) x 1.11768093 (індекс інфляції з 06.04.2019 по 20.04.2021 року) – 600000 грн. 00 коп. (сума заборгованості).

Розрахунок здійснюється на суму 20000,00 грн. за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,......ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) = 1.13337876

Інфляційне збільшення становить: 2667,58 грн. виходячи із розрахунку: 20000 грн. 00 коп. (сума заборгованості) x 1.13337876 (індекс інфляції з 01.05.2019 по 20.04.2021 року) – 200000 грн. 00 коп. (сума заборгованості).

Загальна сума інфляційного збільшення на зазначені суми становить 9728,44 грн..

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проте, враховуючи, що позивач розрахував суму інфляційних втрат в розмірі 8748,00 грн. суд не може вийти за межі позовних вимог.

Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині в межах заявлених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 8748,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Будь-яких належних та допустимих доказів про виконання ним грошового зобов`язання відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суму основного боргу за договором позики у розмірі 80000 грн. 00 коп., три процента річних від простроченої суми в розмірі 4850,92 грн. та інфляційні збитки в розмірі 8748, 00 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції про сплату № 61274 від 20.04.2021 року під час звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. та квитанції про сплату № 30855 від 05.05.2021 року – на суму 28,00 грн., оскільки позов задоволено, таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір у зазначеному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 133, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основну суму боргу за договором позики в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., три процента річних від простроченої суми в розмірі 4850,92 грн. та інфляційні збитки в розмірі 8748, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 936 (дев`ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2022 року.

Суддя –