Вирок № 102610657, 19.01.2022, Печенізький районний суд Харківської області

Справа 633/107/21

Номер провадження 1-кп/633/16/2022

В И Р О К

іменем України

19.01.2022 р. Печенізький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Цимбалістенко О.В. ,

секретаря судового засідання- Панченко С.В. ,

за участю прокурора - Романова Р.В.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене 16.01.2021 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220760000012 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка, Мартукського району Актюбінської області, Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останні рази 1) вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020 за ч.1 ст.309 до 2 років обмеження волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 2) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020 за ч.2 ст. 309, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитом строком 1 рік; ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 01.06.2021 року зазначений вирок Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020 року було змінено, дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст. 309 КК України та призначено ОСОБА_1 покарання у виді 1(одного) року обмеження волі. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, обвинуваченому було остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. З покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ст. 76 КК України.

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2020 року в денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах, на території с. Ганнівка Печенізького району Харківської області зірвав кущі коноплі, відніс до сараю за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та поклав з метою висушування.

Крім того, частину зірваних кущів коноплі в подальшому розмістив на глиняній підлозі горища житлового будинку за вищевказаною адресою та, маючи навички виготовлення наркотичних засобів, кустарним способом в домашніх умовах подрібнив, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб- коноплю, яку незаконно зберігав без мети збуту на горищі вказаного домоволодіння, де мешкає та зареєстрований.

28.01.2021 в період часу з 12 години 12 хвилин до 13 години 13 хвилин в ході обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Печенізького ВП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області в приміщенні сараю виявлено та вилучено речовину рослинного походження, утворену поламаними рослинами, які складаються зі стебел, листя, корневої системи, сіро-зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/2860-НЗПРАП від 18.02.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 562,13 грам, маса якого у перерахунку на суму речовину становить 519,9703 грам; в приміщенні житлового будинку на горищі виявлено та вилучено речовину рослинного походження, подрібнену, сіро-зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/2860-НЗПРАП від 18.02.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 233,7 грам, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 215,0039 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.309 КК України, а саме: у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України винуватим, з урахуванням обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, призначити йому покарання у мінімальних межах санкції ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць та на підставі положень ст.71,72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді обмеження волі строком 1 рік, що у відповідності до ст. 72 КК України становить 6 місяців позбавлення волі, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 7 місяців.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та просив не досліджувати докази, щодо тих обставин злочину, які ним не оспорюються, проти чого не заперечували інші учасники судового провадження, при цьому суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, і наслідки на право оскарження вироку, визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Враховуючи викладене та ту обставину, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Також суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації, за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

При призначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1 , не одружений, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, який раніш неодноразово судимий а саме: за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020 року за ч.1 ст.309 до 2 років обмеження волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, який набрав законної сили 20.03.2020.

Вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.08.2020 року засуджений за ч.2 ст. 309, ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитом строком 1 рік.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 01.06.2021 року зазначений вирок суду першої інстанції від 04.08.2020 року було змінено, дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст. 309 КК України та призначено останньому покарання у виді 1(одного) року обмеження волі. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним Чугуївським міськрайонним судом Харківської області від 19.02.2020 року, ОСОБА_1 було остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 було звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік. З покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ст. 76 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є беззаперечне визнання вини у вчиненому, щире каяття, відсутність тяжких наслідків.

Згідно зі ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, враховуючи вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вчиненого у період іспитового строку, встановленого вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020 р.

Покарання у вигляді позбавлення волі на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому застосуванню підлягає ст. 71 КК України, оскільки він засуджується за вчинення даного злочину, після постановлення попереднього вироку та до відбуття покарання, призначеного за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2020 р. та ухвали Харківського апеляційного суду від 01.06.2021 року.

Вказана позиція узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 01.06.2020 року (справа № 766/39/17; провадження № 51-8867кмо18) з якої вбачається, що колегія суддів дійшла висновку, що за змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).

Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила - це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.

Визначення законодавцем більш суворих правил призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, ніж за сукупністю злочинів, обумовлено саме фактом вчинення нового злочину (нових злочинів) після постановлення попереднього вироку, тобто після того, як цю особу вже було засуджено за інший злочин (інші злочини), але вона не зробила висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту її засудження, а навпаки продовжила злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

Таким чином, суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв`язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд фактично лише посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально, а не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вирок у цій частині.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, з урахуванням заявленого клопотання прокурора, та враховуючи, що відносно обвинуваченого під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не обирався, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 години до 06 години ранку.

Після набрання вироку Печенізького районного суду Харківської області законної сили ОСОБА_1 необхідно направити для відбування покарання у кримінально-виконавчу установу.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1634 грн 50 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 місяць.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 01.06.2021 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (року) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку Печенізького районного суду Харківської області, законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю у нічний час доби з 22 години до 06 години ранку.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час доби з 22 години до 06 години ранку.

Організацію виконання вироку в частині домашнього арешту у нічний час доби з 22.00 години до 06 години ранку покласти на Чугуївське РУП ГУ НП в Харківській області.

Контроль за виконанням даного вироку в частині домашнього арешту ОСОБА_1 покласти на прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Романова Р.В.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-експертних досліджень в сумі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн 50 коп.

Речові докази - речовину рослинного походження-канабіс масою 519,9703 грам; речовину рослинного походження -канабіс масою 215,0039 грам; три обрізані пляшки; два ватні тампона - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печенізький районний суд Харківської області протягом30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суд роз`яснює обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Головуючий - суддя - О.В.Цимбалістенко