Рішення № 102609715, 24.05.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/19249/19

провадження № 2/753/2143/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участю сторін:

представник позивача не з`явився;

відповідач не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі по тексту - позивач, АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій просить суд стягнути з відповідача свою на користь заборгованість у сумі 11 535,82 грн. за кредитним договором (заявою) № б/н від 07.08.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 07.08.2008 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач, станом на 16.09.2019 року, має заборгованість 11 835,82 грн., з яких: 5 714,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 966,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2 317,23 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 250,00 грн. (фіксована частина), та у розмірі 537,42 грн. (процентна складова). Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.08.2008 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.01.2020 року відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судовими справами між суддями від 10 вересня 2020 року дану цивільну справу передано судді Каліушко Ф.А.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року справу було прийнято до свого провадження суддею Каліушко Ф.А. та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просить слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Під час перебування справи у провадженні суду позивачем було додатково надано клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи, письмові пояснення, відповідь на відзив з виписками за картковими рахунками відповідача та наказом про затвердження Умов і Правил надання банківських послуг для ПриватБанку і усіх дочірніх банків від 06.03.2010 року.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, проте надав письмовий відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та заяву про слухання справи без участі відповідача. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 07.08.2008 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в сумі 700,00 грн.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з Тарифів.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.08.2008 року б/н станом на 16.09.2019 року складає 11 835,82 грн., з яких: 5 714,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 966,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 2 317,23 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 250,00 грн. (фіксована частина), та у розмірі 537,42 грн. (процентна складова).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом стст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст стст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обґрунтовуючи право на нарахування заборгованості, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.08.2008 року б/н, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua) та Тарифи як невід`ємні частини спірного договору, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довідку про видані картки, копію анкети-заяви позичальника.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифів, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі існували у природі чи містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, на переконання суду, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що було підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).

Суд наголошує, що з наданого самим позивачем Наказу про затвердження Умов і Правил надання банківських послуг для ПриватБанку і усіх дочірніх банків від 06.03.2010 року є очевидним, що вказаний наказ не міг діяти раніше 06.03.2010 року у той час, як відповідачем отримано кредит задовго до цієї дати, а саме 07.08.2008 року. Інших доказів існування Правил та Умов надання банківських послуг у редакції станом на 07.08.2008 року суду не надано.

Тож у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу їх затвердження (06.03.2010 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (23.09.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення його позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Укладений у вигляді заяви-анкети кредитний договір від 07.08.2008 року б/н, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Окрім того, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, зміну розміру кредитного ліміту за рішенням та ініціативою банку зі сплатою річних, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України чітко визначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, аналізуючи норми законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин у сукупності з наданими позивачем письмовими доказами, суд вважає позовні вимоги позивача недоведеними та приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням викладеного та на підставі стст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, та керуючись стст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.