Ухвала суду № 102609273, 29.11.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 757/11425/17-ц

Провадження № 2/752/308/21

У Х В А Л А

іменем України

29 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Анни Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоду в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

у лютому 2017 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоду в порядку регресу та просило стягнути з останньої на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» суму збитків в розмірі 15 542,66грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

19.11.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бачинської А.Ю. про розподіл судових витрат у справі, мотивована тим, що при ухваленні рішення від 08.11.2021 року судом не було вирішено питання розподілу понесених відповідачем витрат на проведення експертизи, хоча про такі витрати було заявлено та докази понесення таких витрат були надані та до закінчення судових дебатів заявлено вимогу про їх стягнення.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що при поданні відзиву на позов відповідачем надавався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у справі, зокрема, витрати на підготовку експертного висновку в сумі 5 250,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 15.12.2017 року (т. 1 а.с. 125, 126).

Так, у відповідності до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як зазначалось, на підтвердження понесених витрат відповідач посилалась на рахунок-фактуру від 15.12.2017 року на суму 5 250,00 грн.

Однак, фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Оформлений належним чином рахунок-фактура може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт або послуг тільки у разі його оплати, що повинно бути підтверджено відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Однак, матеріали справи не мають належних доказів того, що відповідач сплачувала витрати на проведення експертизи.

Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а має лише інформаційний характер.

Згідно ст. 78 ПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Зважаючи на те, що рахунок-фактура від 15.12.2017 року за своїм призначенням не є допустимим доказом в сенсі ст. 78 ЦПК України, та не є достатнім доказом для встановлення факту оплати відповідачем витрат на проведення експертизи у розумінні ст. 80 ЦПК України, оскільки не відповідає ознакам первинного документа, а має лише інформаційний характер, у суду відсутні правові підстави для стягнення з позивача витрат на підготовку експертного висновку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 141, 264, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Анни Юріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоду в порядку регресу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко