Рішення № 102609176, 29.11.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10480/21

Провадження № 2/727/2892/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судових засідань: Івасишин О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (місце знаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5); Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами" (код ЄДРПОУ: 35017877, місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха 0А офіс 203 Київська область), третя особа, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Перший відділ ДВС у м. Чернівці Південно Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог. До Шевченківського районного суду м. Чернівці позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, ТОВ «Фінансова Компанія управління активами»; третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача: - Перший відділ ДВС у м. Чернівці Південно - Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ). про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що в жовтні місяці 2021 року, з Єдиного державного реєстру боржників дізнався що відносно нього Першим відділом ДВС у м. Чернівці Південно - Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано – Франківськ) було відкрито виконавче провадження № 66887871 на підставі виконавчого напису № 243977 виданого 27 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапанко Є.П. Відповідно до якого стягнути з позивача за період з 20 червня 2021 року по 27 червня 2021 року включно, суму у розмірі: 10367,80грн ( десять тисяч триста шістдесят сім гривень вісімдесят копійок) заборгованості за тілом кредиту, 17124,49 грн (сімнадцять тисяч сто двадцять чотири гривні сорок дев`ять копійок) заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 25,00 грн ( двадцять п`ять гривень) за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 27517,29 грн. Даний виконавчий напис був вчинений на підставі договору факторингу № 2106 від 21 червня 2021 року відступлено право вимоги за кредитним договором №3941629 від 23.12.2020 року укладеного між ТОВ “1 Безпечне Агенство необхідних кредитів” (ТМ MYCREDIT) та ОСОБА_1 . Вважає, що виконавчий напис № 243977 виданий 27 червня 2021 року був вчинений з порушенням чинного законодавства і виконавче провадження, відкрите на його підставі порушує його законні права та інтереси. Аргументує, окрім наведеного позовні вимоги і тим, що з матеріалів виконавчого провадження не вбачається що при вчинені напису нотаріус отримував від ТОВ “1 Безпечне агенство необхідних кредитів ” первинних бухгалтерських документів, щодо видачі кредиту, та здійснення його часткового погашення. Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірно. Стверджує, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. 27.06.2021р. при вчиненні виконавчого напису N 243977 щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами"" заборгованість у розмірі 27517 грн. 29 коп. не врахував та не перевірив безспірність заборгованості; не було перевірено і враховано відсутність між ним та ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредиті"" наявність чи відсутність будь-яких договірних кредитних відносин. Просить, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 27.06.2021, зареєстрований в реєстрі за N 243977, про стягнення з нього на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами"" заборгованості в загальній сумі 27517 грн. 29 коп. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімнадцять гривень, двадцять дев`ять копійок).

Рух справи та позиція сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 жовтня 2021 року відкрито провадження у вищенаведеній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи. Представником позивача, адвокатом Мандзюк В.Б., скеровано до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили розглянути справу за їх відсутності та не заперечували щодо ухвалення в справі заочного рішення. Представником відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами" та відповідно третіми особами, відомостей про поважність причини неявки в судове засідання не повідомлено; заперечень на позов не надано.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважає на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Досліджені докази та застосовані норми права

Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що 27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є .М. вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі під N 243977, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Фінансова компанія управління активами " заборгованість в загальній сумі 27 517,29 грн. (а.с.10);

Як вбачається з виконавчого напису, він вчинений на підставі і на виконання договору факторингу № 2106 від 21.06.2021 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 3941629 від 23.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а. с. 10).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, судом з наведених вище доказів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», а також Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону (тут і далі - у первинній редакції) встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сума або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав і обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В постанові Верховного Суду України (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018p.) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 ЗУ “Про нотаріат” у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо її заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За змістом частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Проте при визначенні строку, в межах якого вчиняється виконавчий напис, мають застосовуватись також норми частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат» та статті 257 ЦК України, які встановлюють трирічний строк для таких вимог.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна існувати та бути безспірною.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині) розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Законодавцем визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі,суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин. У нотаріальному процесі, при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Окрім наведеного, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 заперечує укладення будь яких договірних відносин; з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" разом з цим, як вбачається з дослідженого виконавчого напису (а.с.10) для вчинення якого нотаріусу надано договорі про відступлення права вимоги № 2106 від 21.06.2021 року за кредитним договором № 3941629 від 23.12.2020 року якому відступлено право вимоги на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" (ЄДРПОУ 35017877), не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Проаналізувавши наведене вище, а також надані суду письмові докази в їх сукупності, суд зауважує, що при вчиненні виконавчого напису за №243977 від 27.06.2021 року, нотаріус не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача на підтвердження укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

Статтею 207 Цивільного Кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Аналіз наведених норм закону та аналіз доказів наданих сторонами в їх сукупності, свідчить про те, що при вчиненні виконавчого напису №243977 від 27.06.2021 року, не пересвідчився у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача, а представником відповідача ТОВ “Фінансова компанія управління активами ” не надано суду доказів того, що сума боргового зобов`язання на час звернення про вчинення виконавчого напису була безспірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні за участю нотаріуса, який залучається до участі у справі у якості третьої особи.

За змістом ст.89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Висновки На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, належність доказів, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені порзовні вимоги гррунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Керуючись та на підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3,15 16,18 ЦК України, ст.ст. 4.12-13.28.76-79.158.259.263 - ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заочне рішення по справі. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Виконавчий напис (реєстровий номер 243977), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 27.06.2021 року щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 27517 грн.29 коп. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управлінняактивами" (код ЄДРПОУ: 35017877, місце знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха 0А офіс 203 Київська область, визнати таким, що не підлягає виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 – ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.12. 2021р.

Суддя Слободян Г.М.