Ухвала суду № 102607289, 13.01.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/129/22

Номер провадження 1-і/629/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання – Заводяній О.Ю., за участю прокурора –Петренка Ю.І., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника-Малунова В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, маючого малолітню дитину, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України(справа № 629/5393/20).

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2021 р. у вищевказаному кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

12.01.2022 обвинуваченого ОСОБА_1 було затримано та 13.01.2022 його доставлено до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з перебуванням головуючого по справі судді Ткаченко О.А. у щорічній відпустці, клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передано для розгляду судді Мицик С.А.

Пунктом 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема, цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі. В судові засідання, призначені Лозівським міськрайонним судом Харківської області, обвинувачений ОСОБА_1 не з`являвся, хоча був обізнаний про їх дату та час, жодних документів, які обґрунтовують поважність його неявки, до суду не надав. За час судового розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 мав прояви ухилення від суду, у зв`язку з чим був оголошений у розшук. Отже таку поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 можна розцінювати як умисне ухилення від явки до суду та перешкоджання судового розгляду кримінального провадження у розумні строки. Враховуючи вищевикладені обставини, які у своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнути відповідальності, вбачається ризик того, що останній може вчинити спробу переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_1 не одружений, не працевлаштований, не має законного джерела доходу та законних засобів до існування, що свідчить про наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували. В обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора обвинувачений пояснив, що він не переховувався від суду та не має наміру цього робити, про існування кримінального провадження в суді йому відомо, але жодного смс-повідомлення та судових повісток про виклик до суду йому не надходило та до суду аби дізнатися дату та час судового розгляду справи, він не звертався. Він запитував у оперуповноваженого ОСОБА_2 про дату та час, в які йому необхідно з`явитися до суду, та про те, чи може він виїжджати з населеного пункту на роботу, але останній нічого не повідомляв про необхідність явки до суду. Також зазначив, що йому не було відомо, що на сайті суду мається інформація про судові засідання та він не має навичків користування інтернетом, щоб дізнатися цієї інформації. Крім того, пояснив, що він постійно мешкає в місці своєї реєстрації, за виключенням тих днів, коли він працював у м. Київ вахтовим методом. Зауважив, що з вересня 2021 року він мешкає разом зі своєю малолітньою дитиною, мати якої померла, тож за дитиною наразі доглядає бабуся (його мати), яка є особою похилого віку та отримує невелику пенсію. Зобов`язався в подальшому з`являтися в судові засідання з розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням за ч.2 ст. 185 КК України. Захисник, посилаючись на необхідність ОСОБА_1 працювати та матеріально утримувати себе і малолітню дитину, просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід-домашній арешт в певний період доби.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину. Також судом взято до уваги поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , яка свідчить про переховування останнього від суду, у зв`язку з чим ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.11.2021 у справі № 629/5393/20 його було оголошено у розшук.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, має статус учасника бойових дій, офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела прибутку, має малолітню дитину, не одружений.

Зазначені обставини свідчать про можливість обвинуваченого переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_1 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, та існують ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Належних документальних підтверджень про наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначеним прокурором, на теперішній час суду не надано.

Згідно протоколу № 07/86 від 12.01.2022 затримання особи, на підставі ухвали суду про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 фактично було затримано 12.01.2022 року о 14.40 год.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183, п.1 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює 10 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 23930 грн. (10 х 2393 грн. = 23930 грн.).

Керуючись ст.ст.177,182,183, 194, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме з 12.01.2022 р. по 12.03.2022 р., включно.

Визначити суму застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 23930 (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, мірою запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.01.2022 року.

Суддя: С.А. Мицик