Рішення № 102607077, 17.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" січня 2022 р.

Справа № 642/5923/21

Провадження № 2/642/2127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді- Шрамко Л.Л.,

за участю секретаря - Старікова О.В.

представника позивача - Стародуб І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EasyCon цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 221679056 в розмірі 27630 грн. 00 коп., з яких: 15 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5220,00 грн. - проценти за користування кредитом, 7410,00 – пеня за порушення зобов`язань, та стягнути судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 221679056 на суму 15 000грн. 00 коп. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № HD26U28P шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (банківська картка № НОМЕР_1 ), що засвідчує факт укладення між ними кредитного договору у формі електронного документу згідно ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», та Закону України «Про електронну комерцію». У зв`язку з невиконанням умов Договору відповідачем та виникненням права грошової вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги до відповідача ТОВ «Таліон Плюс» за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та реєстру прав вимоги №70 від 17.03.2020 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань за кредитним договором №418072320, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.09.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2021 за клопотанням представника позивача витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про власника карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку руху коштів по цьому рахунку за 09 грудня 2019 року.

Відповідно до ухвал суду від 02.11.2021 та 09.12.2021 за клопотанням представників сторін вирішено судове засідання проводити з участю представників сторін в судовому засіданні поза приміщенням суду в режимі відеоконференції в EasyCon.

Про дату та час проведення судового зсідання в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EasyCon відповідач та його представник повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання та невиходу на зв`язок для участі у відеоконференції відповідач та його представник суд не повідомили, доказів поважності неявки суду не надала, клопотань не подавали.

Враховуючи наведене, наявність відзиву на позов відповідача, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та його представника.

Представник позивача Стародуб І.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції в EasyCon позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Також зазначила, що, користуючись наданими позивачу процесуальними правами, просить стягнути проценти та пеню у меншому розмірі, ніж сума заборгованості, яка може бути визначена згідно з умовами договору, яка є значно більшою.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог з підстав необґрунтованості позовної заяви. При цьому вказав, що позивачем подана до суду копія договору не підтверджує факт підписання договору відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію». Зазначений в позові та додатку № 1 до Договору №221679056 від 09.12.2019 одноразовий ідентифікатор «№ HD26U28P», яким нібито був підписаний кредитний договір, ОСОБА_1 ніколи в будь який спосіб не отримував.

Згідно положень п.4.1 кредитного договору № 221679056 від 09.12.2019 року невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Старт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства. Ці Правила, за твердженням позивача, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін та іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Вказані Правила позивачем до позовної заяви не долучені. Більше того, інформація з сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Крім того, вказав, що позивачем не надано суду заяви відповідача про його бажання отримати кредит та його розмір, та не надано жодних відомостей про зазначення відповідачем номеру платіжної картки, на яку мали бути зараховані кредитні кошти. Інформація про спосіб отримання відповідачем кредитних коштів, а саме інформація про банківський рахунок або номер картки, на яку перераховуватимуться кошти, відсутня і в кредитному договорі. Крім того, позивачем на підтвердження позовних вимог не надано жодного касово-бухгалтерського документа на перерахування кредитних коштів, який би відповідав вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Надана позивачем копія платіжного доручення (заяви) не містить порядкового номера платіжного доручення, не містить відповідні відмітки виконання цього платіжного документа банком платника, зокрема дати проведення платежу, печатки банку та підпису посадової особи представника банку. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Матеріали справи не містить відомостей стосовно того, що примірник електронного договору був вручений ОСОБА_1 як споживачу, у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього. Представник позивача зазначив, що позивачем не доведено факту волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору №221679056 від 09.12.2019 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а тому цей правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином відповідачем не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Отже, ТОВ «Таліон Плюс» за Договором факторингу №28/1118-01 право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором не набуло. Представник позивача прохав суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача та стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг за надання правничої допомоги.

Представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначає, що позиція представника відповідача ґрунтується на помилкових судженнях, та власних припущеннях без надання належних доказів. Щодо підписання договору, представник позивача зазначив, що договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства у відповідності до норм чинного законодавства та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до п. 4.5. Договору та ЗУ «Про електронну комерцію».

Позичальник ініціював укладення Договору, оформивши заявку на сайті Фінансової установи, після чого Товариство згенерувало індивідуальну частину Договору, що є офертою, у відповідності до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» та Правил. Ознайомившись з усією інформацією і погодившись з умовами Договору, відповідач акцептував пропозицію підписавши Договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином, договір правомірно укладається шляхом приєднання клієнта до договору, який наданий йому для ознайомлення в електронному вигляді на офіційному сайті Товариства з урахуванням особливостей визначений індивідуальною частиною. Окрім цього, відповідачем було заповнено Заявку в електронному вигляді на отримання кредиту типу Payday. Зі змісту цієї заявки вбачається, що ним вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номери мобільного і домашнього телефонів, дату народження, паспортні дані, сімейний стан, освіта, місце проживання, реєстрації, дату володіння житлом, місце працевлаштування, щомісячний дохід, дати наступної виплати заробітку, щомісячні доходи і витрати, а також зазначено номер картки і термін дії картки, якою користується відповідач в АТ КБ «ПриватБанк». Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою Логіна особистого кабінету та пароля особистого кабінету кредитний договір між Позивачем і Відповідачем не був би укладений, тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позичальника, а твердження відповідача стосовно того, що він не підписував кредитний договір є неспроможними. Договір підписано з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Старт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ,представник позивача зазначив, що без підтвердження ознайомлення з умовами Правил, оформити кредитний Договір неможливо. У Заявці на оформлення Договору також міститься інформація про ознайомлення відповідача з умовами Правил. Переказ грошових коштів в системі АТ КБ «ПриватБанк» відбувався в безготівковій формі за допомогою системи LigPay на підставі договору №1336 від 26.09.2013 року. На банківські карту № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 15000грн. 00 коп. через систему LigPay, яка належить АТ КБ «ПриватБанк». Платіжне доручення містить номер документу -1189352468, що фактично є ID платежу. Платіжні доручення надані АТ КБ «Приват Банк» на вимогу Фінансової установи відповідно до п. 32.6 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та містять інформацію щодо виконання банком ініційованих платежів Фінансовою установою із відміткою «Платіж виконано». Таким чином, грошові кошти були перераховані належним чином на банківську картку відповідача, відповідно до Договору. Електронна печатка, що відображена на платіжному дорученні містить відомості щодо організації та посадової особи, яка підписала цей документ.

Посилання боржника на нібито неналежність платіжних доручень, як доказів, зводяться до небажання визнавати свій борг та не містить жодного доказового підґрунтя таких обставин.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 221679056 від 09.12.2019 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. В свою чергу відповідач зобов`язався повернути кредит у встановлений Договором термін та сплатити проценти за використання кредиту, а також виконати зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 5).

Так, як вбачається з умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - Товариство зобов`язалось надати ОСОБА_1 - Позичальникові Кредит на суму 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності , а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього Договору, за яким нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,16 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі Процентна ставка), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3 цього Договору, за яким Кредит надається строком на 30 днів.

Пунктом 1 Розділу 4 Договору № 221679056 визначено, що уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Пунктом 2 цього Розділу визначено, що Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством (заснованих як на першому Договорі, так і на всіх наступних договорах, інших договорах і угодах, які будуть укладені між Позичальником та Товариством у майбутньому) в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись Логін Особистого кабінету та Пароль Особистого кабінету.

Пунктом 3 Розділу 3 Договору № 221679056 визначено, що у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми Кредиту та/або процентів за користування ним, Товариство має право нараховувати Позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за Кредитом.

Як вбачається з реквізитів та підписів сторін, зазначених у Договорі, Позичальником ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 -мовою оригіналу Договору) зазначені особисті реквізити, а саме паспорті дані, адреса місця реєстрації, податковий номер та адреса електронної пошти (а.с. 5).

Згідно платіжного доручення (заяви) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив перерахунок грошових коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок, згідно кредитного договору № 221679056 від 09.12.2019 року. Платіж виконано ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № 1336 від 26.09.2013 року.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» - Фактор - та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - Клієнт, укладений договір факторингу № 28/1118/01, у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором (а.с.8-11).

03.01.2019 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Фактор та ТОВ «Таліон Плюс» - Клієнт укладено договір факторингу № 20190103, предметом якого є зобов`язання Клієнта відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором (а.с.16-24).

З Витягу з Реєстру прав вимоги №70 від 17.03.2020 до Договору факторингу № 28/1118/01 від 28.11.2018 року вбачається, що Клієнт відступає Фактору Права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 221679056 від 09.12.2019 року, за яким заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) складає 15000 грн.; заборгованість по відсоткам 25 830 грн.; загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 40 830,00 грн. (а.с.14).

Згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» та витягом по рахунку № НОМЕР_3 (основна карта) , власником картки № НОМЕР_1 ( у зв`язку з закриттям картки номер рахунку був змінений з НОМЕР_4 на наступний НОМЕР_1 ) є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

09.12.2019 на його картку надійшов переказ з карти на карту у розмірі 15 000 грн., ID платежу 1189352468, та в цей же день 13 000 грн. готівкою було знято у відділенні банку на вул. Благовіщенській, 38-Д у м.Харкові, та далі 09-10.12.2019 він з цієї картки здійснював перекази грошових коштів. Отже, вказані грошові кошти він отримав та користувався ними. Вказаним спростовуються вищенаведені доводи відповідача.

Суд, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими ота підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; - підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою;

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

Частиною 1 статті 628 ЦК України - зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; - склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством; - електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; - візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; - накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; - відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги»; - використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»; - у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа; - якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу; - оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії; - електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом; - копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) - електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Положеннями ст. 4 «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) - електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів; - електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі; - використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі; - нотаріальні дії із засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Як зазначено у ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, а саме - п равочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з наведеного, кредитний договір, укладений між сторонами в електронній формі з дотриманням встановленого законом порядку, за яким відповідач отримав грошові кошти та користувався ними, не оспорений, недійсним не визнаний, та доводи про його нечинність є необґрунтованими.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кредитний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Відповідач зазначив особисті дані, зокрема паспортні дані, адреса реєстрації місця проживання, РНОКПП, адресу електронної пошти.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, та позивач повністю виконав договірні зобов`язання, перерахувавши на картку відповідача кредитні кошти.

Таким чином, факт та обставини укладання кредитного договору позивач довів належними, достовірними та допустимими доказами.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Судом встановлено, що відповідач не виконав договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем за основною сумою боргу в розмірі 15 000,00 грн.

Розмір заборгованості за процентами за 30 днів, в межах заявлених позовних вимог становить 5 220,00 грн., виходячи з розрахунку: (15 000,00грн.*1,16%=174,00 грн. в день); 30 днів *174,00 грн.= 5 220,00 грн. (за період з 09.12.2019 по 08.01.2020 р.)

Розмір пені, в межах заявлених позовних вимог, становить 7 410 грн., з розрахунку : 15000*1,3%=195,00 грн. в день; 38 днів*195,00=7410,00 грн. ( з 08.01.2020 по 15.02.2020).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 09.12.2019 року в розмірі 27 630 грн., підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642, 14027, Чернігівська область, місто Чернігів, вул.. Рокосовського, будинок 7, перший поверх) суму заборгованості у розмірі 27 630 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять грн. 00 коп.) та сплачений судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.00коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення

Повне рішення складено 17 січня 2022 року.

Суддя Л.Л. Шрамко