Рішення № 102605486, 12.01.2022, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/3037/21

Провадження №2/628/285/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/повне/

12 січня 2022 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,

представника позивача - Глотова О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Куп`янську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 вказавши, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 24.07.2007, згідно якої вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11300,00 грн..

Позивач вказує на те, що при укладенні договору ОСОБА_2 підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою позичальника підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_2 у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України зобов`язання за вказаним договором не виконала, оскільки не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .

Позивачем, 01.07.2020 була направлена претензія кредитора до Куп`янської державної нотаріальної контори, та 20.07.2020 отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензія кредитора переслана до приватного нотаріуса Черняєва А.О., за місцем заведення спадкової справи, та 07.09.2020 отримана відповідь.

09.04.2021 до спадкоємця позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті ОСОБА_2 , заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 становить - 10198,25 грн., яка складається з наступного: 10198,25 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10198,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, у зв`язку з чим АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 у розмірі 10198,25 грн.. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн..

Ухвалою суду від 19.08.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.08.2021 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що з правовою оцінкою обставин, наданих позивачем в позовній заяві не погоджується. Позивач не надав суду доказів своїх позовних вимог, які б підтверджували право позивача на пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до відповідача як спадкоємця (ст. 1281 ЦК України), а також відповідності вимог кредитора вартості майна, одержаного відповідачем як спадкоємцем у спадщину після смерті ОСОБА_2 (ст. 1282 ЦК України).

ОСОБА_1 в зареєстрований шлюб з ОСОБА_2 вступив 15.02.1995. Від шлюбу у них є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 1-Б групи і за рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області вона визнана недієздатною. ОСОБА_1 є опікуном доньки.

У ОСОБА_1 і ОСОБА_2 це був повторний шлюб, та вони мали до шлюбу власні кошти, а також окреме нерухоме майно на праві приватної власності. На кошти та на власне дошлюбне майно, претензій не мали один до одного. ОСОБА_2 за життя розпорядилася нерухомим майном, яке їй належало на праві приватної власності на свій розсуд і кошти передала своїм дітям від першого шлюбу.

Відповідач вказує, що він також витратив свої дошлюбні кошти і придбав житловий будинок АДРЕСА_1 , та за рахунок свого спадкового майна після смерті свого батька відремонтував житловий будинок. За життя ОСОБА_2 не претендувала на будь-яку частину в цьому житловому будинку, бо вважала його особистою власністю ОСОБА_1 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Станом на день смерті ОСОБА_2 та на даний час на ім`я ОСОБА_2 не було і не має зареєстрованого нерухомого майна.

Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ні в своїх інтересах, ні в інтересах доньки ОСОБА_3 , опікуном якої він є. Спадкова справа за заявою ОСОБА_1 , не відкривалася, свідоцтво про право на будь-яке спадкове майно померлої відповідачу не видавалось.

18.10.2021 до суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив, в даній відповіді просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на обставини, які були вказані у позовній заяві, а також вказуючи, що спадкоємці позичальника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 08.09.2018 по 08.03.2019, та оскільки відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини, то спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України. Позивач зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Представник позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Глотов О.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, які просив суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 24.07.2007, згідно якої вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с. 26)

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою позичальника підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. (а.с. 27-37)

Також надано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 (а.с. 25), та довідку щодо надання кредитних карток (а.с. 38).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що був зроблений актовий запис № 562 Куп`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 43).

Згідно ч.1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Дані правовідносини допускають правонаступництво в порядку спадкування.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, на день смерті позичальника зобов`язання за кредитним договором не виконано, розмір заборгованості становить 10198,25 грн. (а.с. 7-13), що також підтверджується випискою за договором (а.с. 24)

Позивачем, 01.07.2020 була направлена претензія кредитора до Куп`янської державної нотаріальної контори, та 20.07.2020 отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензія кредитора переслана до приватного нотаріуса Черняєва А.О., за місцем заведення спадкової справи, та 07.09.2020 отримана відповідь. (а. с. 44-47)

Також до спадкоємця позичальника - ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги. (а.с. 48-50)

Як вбачається із наданих позивачем копій паспортів, виданих на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання останніх значиться: АДРЕСА_1 (а.с. 39-42)

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до відповідача.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно постанови ВС у справі № №640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в ч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Таким чином, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Так, позивач зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , прийняв після неї спадщину, наявність спадкового майна та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину, оскільки саме в межах вартості одержаного у спадщину він відповідає за борги спадкодавця.

Водночас з тим, як вбачається з відомостей, наданих Куп`янською державною нотаріальною конторою Харківської області від 08.09.2021 (а.с. 90) згідно інформації зі Спадкового реєстру приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А.О. 29.01.2019 була заведена спадкова справа №12/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту інформації від 19.10.2021, наданої приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А.О. (а.с. 106, 107) надано суду витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.01.2019 №54905213 щодо спадкової справи за №12/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за заявою про прийняття спадщини сина померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також повідомлено, що станом на 19.10.2021 спадкоємцям померлої ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не видавались, а також у спадковій справі відсутня інформація про наявне спадкове майно та його вартість.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відповідач не набув обов`язків за правовідносинами зазначеними у позові.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, вимоги норм матеріального та процесуального права, що спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину, а при відсутності чи недостатності спадкового майна кредитне зобов`язання припиняється неможливістю виконання чи недостатністю спадкового майна, беручи до уваги що позивачем у відповідності до ст.81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема наявності спадкового майна, вартості цього майна, а також те що саме відповідач прийняв спадщину, не знаходить підстав для задоволення позовних вимог за їх недоведеністю.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 79, 81,141, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 1050, 1216, 1218, 1268,1281, 1282, 1296 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньодо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 17.01.2022.

Суддя: В.В. Барабанова