Рішення № 102605404, 13.01.2022, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3672/21

Провадження № 2/628/150/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську цивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», представник позивача: Капля Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

встановив:

У вересні 2021 року представник АТ «Страхова компанія «АРКС» Капля Ю.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просить стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 16963,87 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 182857а9кла, відносно транспортного засобу «Subaru», державний номерний знак НОМЕР_1 . У відповідності до умов цього договору позивач узяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

01.01.2020 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», державний ре6єстарційний номер НОМЕР_2 у м. Київ по Брест-Литовському шосе скоїв зіткнення з автомобілем «Subaru», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок цієї ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно по постанови Святошинського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року по справі № 759/1618/20 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав усі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було розраховано розмір страхового відшкодування - 67 163,03 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом № АО3998288 в ПрАТ «СК БРОКБІЗНЕС», то на підставі договору про пряме врегулювання збитку АТ «Страхова компанія «АРКС» було розраховано розмір страхового відшкодування з урахуванням норм ст.ст. 12, 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів».

Розміром страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування АО3998288 складає 50199,16 грн., що у подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в рамках договору ПВЗ.

Так як розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування АО3998288 не вистачає для повного відшкодування шкоди, то АТ «СК «АРКС» було проведено оплату за договором страхування.

На підставі вищезазначеного, було складено страховий акт ARX2537951 від 29.01.2020 року та страховий акт ARX2536852 від 24.01.2020 року та було сплачено страхове відшкодування у розмірі 16963,87 грн., що не покриває поліс обов`язкового страхування АО3764990 страхової компанії відповідача.

Позивач зазначає, що різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 16963,87 грн.

Таким чином, позивач вважає, що у розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України, у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.09.2021 провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.12.2021 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, копію позову з додатком отримав 11.11.2021 р. (а.с.67,68,73,74,86,87). Відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 28.09.2021 відповідачеві роз`яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 25 лютого 2020 року Святошинським районним судом міста Києва (ун. № 759/1618/20, пр. № 3/759/1081/20) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 01.01.2020 о 18 год. 25 хв., керуючи автомобілем «Hуundai Accent», номерний знак НОМЕР_2 , який належить на прав власності ОСОБА_3 , та рухаючись по Брест-Литовському шосе у м. Києві, поруч з будинком № 8, був не уважним, при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Subaru Impreza», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по тій самій смузі, на яку мав намір перестроїтися ОСОБА_1 , внаслідок чого допустив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів та завдання матеріальних збитків, чим порушив п. 2.3 (б), 10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.16-18).

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 01.07.2019 року було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 182857а9кла, відносно транспортного засобу «Subaru Impreza», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.19-25). У відповідності до умов цього договору позивач узяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

01.01.2020 р. ОСОБА_2 як страхувальник та ОСОБА_4 , як водій, який керував ТЗ під час події, звернулися із письмовою заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 182857а9кла, надавши необхідні документи (а.с.6-15).

13.01.2020 р. був складений Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) «Subaru Impreza», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому відображено характер пошкоджень, з фото-додатком (а.с.26-29).

28.01.2020 р. складена ремонтна калькуляція № 1.003.20.0 відносно транспортного засобу «Subaru Impreza», який був пошкоджений внаслідок ДТП 01.01.2020 р. ТОВ «ФІРМА-РЕМОНТАВС АВТОСЕРВІС» (а.с.30-32 35-37).

Вартість ремонту автомобіля склала 67163,03 грн., що підтверджується копією Акту прийому-передачі виконаних робіт № 16 від 20.02.2020 р., рахунку на оплату по замовленню № 5 від 20.01.2020 р.(а.с.33,34).

Коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «Subaru Impreza», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно висновку – 0,53 (а.с.38).

Розмір страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування № АО3998288 транспортного засобу «Hуundai Accent», номерний знак НОМЕР_2 , страхова компанія – ПрАТ «СК БРОКБІЗНЕС» за вирахуванням безумовної франшизи (2000 грн) складає 50199,16 грн., що в подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в рамках Договору ПВЗ. Страховий Акт про Пряме врегулювання збитку № ARX2537950 від 29.01.2020 р. (а.с.39-41,48).

Також, було складено страховий акт ARX2537951 від 29.01.2020 року та страховий акт ARX2536852 від 24.01.2020 року та розрахунок страхового відшкодування за вирахуванням прямого врегулювання, було сплачено страхове відшкодування у розмірі 16963,87 грн. (а.с.42-47), що не покриває поліс обов`язкового страхування АО3764990 страхової компанії відповідача.

До теперішнього часу відповідач витрати ПрАТ «СК «АРКС» у розмірі16963,87 грн. не компенсував.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначені обов`язки учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника .

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 28.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, різницю між різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, у даному випадку різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 16963,87 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок сплатити страхове відшкодування у розмірі 16963,87 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди (67163,03 грн.) та страховою виплатою (50199,16 грн.).

Отже, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «АРКС» про стягнення з відповідача завданих внаслідок ДТП збитків у порядку регресу в розмірі 16963,87 грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, позов ПрАТ «СК «АРКС» слід задовольнити повністю.

Відповідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Відтак, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову у даній справі, сплачений позивачем судовий збір при звернені до суду з позовом у сумі 2270,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 993, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 263-265, 267, 273-274, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», представник позивача: Капля Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, завдані збитки в порядку регресу у розмірі 16963,87 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні 87 копійок), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімде6сят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/. Копія (текст) судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ (в рядку «Справа №» необхідно ввести номер справи, в якій видано це судове рішення).

Головуючий А.О.Шиховцова