Рішення № 102605362, 20.01.2022, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1210/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

у с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказала, що з 2018 року по 2020 рік сторони проживали у незареєстрованому шлюбі . ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , а згодом в 2020 році був зареєстрований і шлюб . На даний час сторони припинили шлюбні відносини , батько дитини проживає окремо від неї та матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, позивач прохає стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, прохала його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій прохав розглянути справу у його відсутність, проти позову заперечував в повному обсязі, прохав відмовити, оскільки, на його думку , він не є батьком дитини.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Як було встановлено в судовому засіданні, з 2018 року по 2020 рік сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка, яка , за заявою матері від 01.12.2018 року , спочатку була записана , як ОСОБА_4 , про що свідчить актовий запис про народження №39 від 01 грудня 2018 року .

22 лютого 2020 року сторони зареєстрували шлюб у Краснокутському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 лютого 2020 року. ( а.с. 4)

Після чого , на підставі заяви ОСОБА_2 про визнання батьківства від 02 червня 2021 року , внесені зміни до актового запису про народження №39 від 01 грудня 2018 року та повторно Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 на ОСОБА_3 , батьками якої вказані : ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а.с 3).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за № 3475 від 02 грудня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с. 7)

На протязі трьох місяців сторони разом не проживають , батько проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як передбачає ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

В силу ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 червня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.

Таким чином, законом встановлено мінімальний розмір частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка стягується у безспірному порядку 1/4 частина на одну дитину.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється, як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як свідчить ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що ОСОБА_2 стягнень за іншими виконавчими листами не має, працездатний, враховуючи його стан здоров`я, стан здоров`я і матеріальне становище дитини, суд вважає за необхідне задовольнити позов , оскільки він підтверджений належними , достатніми та допустимими доказами та стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти у розмірі ј частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. На думку суду, даний розмір аліментів буде розумним і справедливим, а також достатнім для забезпечення мінімальних потреб дитини та не буде ставити у скрутне становище платника аліментів.

Посилання відповідача , що він не являється батьком дитини , суд до уваги не приймає, оскільки таких доказів відповідачем суду не надано та не звільняє його від обов`язку утримувати дитину , а навпаки спростовується його заявою про визнання батьківства від 02 червня 2018 року, поданою до Краснокутського РВ ДРАЦСу ГТУЮ у Харківській області , в якій ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від відповідача не надходило до суду будь-яких документів, що свідчать про наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків.

Отже, стягненню підлягають аліменти в розмірі 1/4 частина заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття дитиною.

Згідно ст.191 ч.1 СК України аліменти на утримання дитини необхідно стягувати з дня пред`явлення позову, а саме з 02 грудня 2021 року.

Поряд з тим, згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, позивач, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст. 180, 181 СК України, ст. 7, 10, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - з а д о в о л ь н и т и .

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття доньки, починаючи з 02 грудня 2021 року.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп..

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст.354 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Л. В. Вовк