Рішення № 102605356, 10.01.2022, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/533/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря - Сургай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1)позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

2)позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

3)позбавити ОСОБА_7 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, щоз 28.10.2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбу і якому у них народився син - ОСОБА_2 . Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 13.05.2013 року шлюб між ними було розірвано. Пізніше, перебуваючи в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 народила доньку - ОСОБА_3 . Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області з ОСОБА_7 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_4 , відомості про батька записані відповідно до ст. 135 СК України.

Позивач зазначає, що з 2017 року ОСОБА_5 неодноразово залишала своїх дітей на виховання позивача, а з 2018 року і повністю їх покинула, залишивши їх на повне утримання позивачу. Батьки дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взагалі до місця проживання дітей жодного разу не з`являлися, не цікавляться дітьми та не беруть у часті у їх виховання, не допомагають матеріально. Жоден з батьків не цікавиться життям своїх дітей, не приїздив до них, не проявляють намір побачитися з дітьми та поспілкуватися з ними, не виявляють щодо дітей батьківської турботи та піклування, не виховують, не утримують матеріально, що дає підстави вважати, що вони відмовилися від дітей.

Вказує, що відповідачі свідомо відмовилися від своїх батьківських обов`язків, самоусунулися від виховання своїх дітей. А тому позивач, враховуючи інтереси малолітніх дітей, звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.

Позивач у відкрите судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будучи присутньою у попередніх судових засіданнях пояснила, що у неї є донька ОСОБА_8 , яка має трьох дітей - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Старший онук ОСОБА_12 , батьками якого є відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Батько дитини бачив сина, коли тому було 9 місяців, ОСОБА_9 бачив батька лише на фото. Рішенням суду з ОСОБА_6 було стягнуто аліменти, однак останній їх не сплачує. Середня онука ОСОБА_13 , народилася в цивільному шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Таміла народилася з дисплазією суглобів, довго не розмовляла. Батько дитини зловживав спиртними напоями та ображав свою дружину. Позивач постійно забирала доньку з онуками до свого домоволодіння в с. Козіївку, однак остання кожного разу поверталася до нього. З ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_5 прожила близько трьох років, народивши від нього сина ОСОБА_11 , який страждав сильною клишоногістю, та якому у тритижневому віці було зроблено з цього приводу оперативне втручання. Починаючи з 2017 року ОСОБА_5 почала залишати всіх трьох дітей з позивачкою, а врешті з 2018 року зовсім покинула їх. Востаннє позивач бачила свою доньку ОСОБА_5 у вересні 2018 року, батька ОСОБА_9 - ОСОБА_6 приблизно 10 років тому, батька ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приблизно 4 роки тому. Позивач зазначила, що з 2018 року вона водила онуку ОСОБА_10 до центру інклюзивної освіти, де її навчили читати, відвідували логопеда, ЛФК та масажі. Ніхто з батьків, ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_7 дітям не телефонують, матеріальної допомоги не надають, зі святами не вітають. Діти своїх батькі не пам`ятають, матір згадують лише по фото, на запитання «де ваша мама», діти відповідають, що вона у м. Харкові. Позивач також пояснила, що у вихованні дітей їй допомагають її колишній чоловік - дідусь дітей, та син позивача, який періодично приїздить до неї.

Представник позивача - адвокат Колісник І.І. у відкритому судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та прохала їх задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала, подала до суду письмове клопотання з проханням не стягувати з відповідачів судовий збір, витрати по ньому залишити за позивачем.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, та шляхом розміщення оголошення про виклик в судові засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали, з будь-якими заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував та прохав їх задовольнити.

Представник третьої особи - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечувала.

Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.

З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до преамбули Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789- ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Статті 9, 18 вказаної Конвенції також визначає, що держави -учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_14 (відповідач ОСОБА_15 ) є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції /а.с.6/.

Батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції /а.с.7/.

Відповідач ОСОБА_5 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції /а.с.8/. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00030290417 від 09.04.2021 року відомості про батька дитини зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /а.с.9/.

Як вбачається з акту старости Краснокутської селищної ради Л.Заєць від 08.04.2021 року в присутності сусідів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було обстежено домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що в квартирі дійсно проживають ОСОБА_1 разом зі своїми онуками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , але зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . онуки проживають разом з бабусею з 2018 року і по теперішній час, але без реєстрації. Батьки з дітьми не проживають, участі у вихованні дітей не приймають /а.с. 15/

Згідно з довідкою №350 від 09.04.2021 року виданою виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї: онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з 2018 року і по теперішній час, але без реєстрації /а.с.14/.

Відповідно до довідки № 01-30/07 від 02.04.2021 року виданої директором Городнянської гімназії Богодухівського району Харківської області ОСОБА_1 дійсно самостійно виховує онуків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , учнів 1 та 3 класів гімназії. Батьки не проживають з дітьми, не беруть участі у вихованні, не цікавляться їх навчанням, не спілкуються з учителями, не з`являються на батьківські збори /а.с.16/.

З довідки № 01-24/11 від 05.04.2021 року виданої директором Козіївського закладу дошкільної освіти Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_1 самостійно виховує онука ОСОБА_5 , 2015 року народження. Батьки не проживають з дитиною, не приводять до ЗДО та не забирають, не беруть участь у вихованні, не цікавляться успіхами свого сина, не відвідують батьківські збори та свята. Адміністрація та вихователі садочка не знайомі з батьками дитини /а.с.17/.

З характеристики виданої директором Городнянської гімназії Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області на ученицю 1-го класу ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_3 навчається в закладі з 1 вересня 2020 року. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована та уважна учениця. Навчається в міру своїх сил, скромна, товариська, має багато друзів. Батьки не проживають з дитиною, не приділяють уваги, не спілкуються з учителями, не з`являються на батьківські збори. Належну підтримку у навчанні та вихованні приділяє бабуся - ОСОБА_1 /а.с.18/.

З характеристики виданої директором Городнянської гімназії Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області на ученицю 3-го класу ОСОБА_2 , вбачається, що останній навчається в закладі з першого класу. Зарекомендував себе як дисциплінований учень. Навчається в міру своїх сил, веселий, товариський, підтримує дружні стосунки з однокласниками. Батьки не проживають з дитиною, не приділяють уваги, нех, не спілкуються з учителями, не з`являються на батьківські збори. Належну підтримку у навчанні та вихованні приділяє бабуся - ОСОБА_1 /а.с.19/.

Відповідно до характеристики № 01-24/12 від 05.04.2021 року виданої директором Козіївського закладу дошкільної освіти Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує Козіївський ЗДО інклюзивну групу з 21.10.2019 року за заявою бабусі ОСОБА_1 . Дитина ходить до дошкільного закладу, охайним, чистим, доглянутим. Хлопчик веселий, товариський, залюбки грається з однолітками, фізичний розвиток дитини потребує особливої уваги. Дитиною повністю за весь час опікується бабуся, батьків дитини в ЗДО не було. Адміністрація та вихователі з батьками дитини не знайомі. Батьки дитину не приводять та не забирають з дошкільного закладу, не виконують своїх батьківських обов`язків, батьківські збори та свята не відвідують /а.с.20/.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 29.10.2021 року № 01-22/5887, вважається доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 120-121/.

Згідно з висновком органу опіки і піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 29.10.2021 року № 01-22/5888, вважається доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 123-124/.

Згідно з висновком органу опіки і піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 29.10.2021 року № 01-22/5886, вважається доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 117-118/.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 , пояснила, що добре знайома з позивачкою та її онуками, оскільки проживає по сусідству більше 10 років. Свідку відомо, що у позивачки є донька ОСОБА_8 , яка вперше вийшла заміж та незабаром розлучилася, однак від шлюбу народила сина ОСОБА_9 , якого привезла на виховання до бабусі. Приблизно через два роки ОСОБА_8 приїхала до позивачки додому з донькою ОСОБА_10 , яка погано говорила та ходила, з якою повністю займалася позивач. Знову приблизно через два роки ОСОБА_8 знову приїхала до матері з сином ОСОБА_11 , який теж погано ходив та розмовляв, відповідач разом з позивачем брала участь у його вихованні, потім ОСОБА_8 поїхала зрідка приїжджаючи до дітей, та згодом взагалі перестала їх відвідувати, вже близько трьох років. Натепер дітьми повністю опікується їх бабуся, позивач по справі. Про батьків дітей свідку взагалі нічого не відомо, їх вона ніколи не бачила, чи надають батьки матеріальну допомогу дітям, свідку не відомо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 , пояснила, що з позивачем проживають по сусідству близько 30 років та добре знайома з родиною. Крім того, її син та невістка є хрещеними батьками онуків позивача - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідача ОСОБА_5 знає з малечку. Коли ОСОБА_8 вийшла заміж та народила сина ОСОБА_9 , позивач часто відвідувала онука, допомагала у вихованні. Через деякий час ОСОБА_8 розлучилась з першим чоловіком та співмешкала з іншим, народила від нього дочку ОСОБА_10 , дівчинка народилася хвора, часто виникали проблеми з ніжками. Пізніше відповідач народила сина ОСОБА_11 . ОСОБА_8 часто від`їздила від дітей, інколи забирала дітей з собою, а позивач в той час хвилювалася за дітей. Приблизно три роки тому ОСОБА_8 покинула дітей зовсім. Свідок пояснила, що одного разу позивач поїхала за кордон на заробітки, відповідач залишилася з дітьми в оселі позивача у с. Козіївці, але згодом вона поїхала з ними до м. Харкова. Позивач, дізнавшись про це, відразу повернулася із закордону та почала розшукувати дітей, знайшовши, дізналася, що діти ходили їсти до монастиря. Позивач піклується про дітей, одягає їх, діти ходять охайні, чисті, позивач водить їх на масажі, до логопеда, на ставок, в баню, діти займаються спортом, загартовує їх. Ні мати, ні батьки дітей матеріальної допомоги на їх утримання не надають, позивач працює на двох роботах щоб забезпечити потреби дітей. Діти не згадують ні матір, ні батьків.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, свідків, дослідивши письмові матеріали на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 4 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно їх малолітніх дітей, посилається на те, що підставою для позбавлення батьківських прав відповідачів є ухилення їх від виконання обов`язків по вихованню дітей.

Так, в пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 13 березня 2019 року по справі №631/2406/15-ц.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами не надано жодних доказів, які б спростовували вищевказані обставини.

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьками своїми батьківськими обов`язками по відношенню до їх малолітніх дітей, про що до суду надано відповідні висновки від 29.10.2021 року, суд прийшов до висновку, що відповідачі систематично, протягом тривалого часу не виконують батьківських обов`язків, передбачених ст.ст. 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, а саме: не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечують необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, тому в даному випадку суд вважає за доцільне застосувати такий крайній захід впливу до відповідачів як позбавлення їх батьківських прав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем зі сплаті судового збору, суд залишає за нею на підставі письмового клопотання її представника - адвоката Колісник І.І. від 10.01.2022 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП- НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: 64625, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, РНОКПП- НОМЕР_7 .

Третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: 62002, Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Охтирська, буд. № 1.

Третя особа - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: 62002, Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Охтирська, буд. № 1.

Повне рішення складено 19 січня 2022 року.

Суддя І.В. Бугаєнко