Вирок № 102605152, 13.01.2022, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1368/21

Провадження № 1-кп/626/37/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючої –судді Рибальченко І.Г.

за участю прокурорів Явдокименка Д.М., Жуксампаєвої Ю.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

секретаря Краєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноград в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження № 12021221090000021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Попівка Красноградського району Харківської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше засудженого Красноградським районним судом Харківської області: 21.07.2004 за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 05.08.2008 за ч.1 ст.309, ч.1 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 17.12.2008 за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 02.12.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 16.02.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 24.03.2021 року за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 25 лютого2021 року в денний час знаходився на запрошення ОСОБА_2 в його будинку, розташованому по АДРЕСА_1 . Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений умисно, таємно, із корисливих спонукань та повторно, проник через незачинені двері до господарського приміщення на території домоволодіння ОСОБА_2 та вчинив викрадення трансформаторного зарядно-пускового пристрою марки "VЕЕ", що коштував 400 грн. Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 збитки на вищевказану суму. Викраденим майном розпорядився на свій розсуд, цивільний позов не заявлено.

Крім того ОСОБА_1 , в березні 2021 року в денний час, точної дати не встановлено, знаходився за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . З корисливих мотивів та повторно, проник на горище будинку девиявив і викрав бензопилу ланцюгову марки STIHL, що коштувала 2125 грн. Викраденим майном розпорядився на свій розсуд, цивільний позов не заявлено.

У пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю. Обвинувачений підтвердив факти викладені в обвинувальному акті. Просив суворо його не карати, врахувати, що він щиро розкаявся у скоєному.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 25 лютого2021 року умисно, таємно, із корисливих спонукань, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно та з проникненням до приміщення, ці дії необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України. Дії ОСОБА_1 в березні 2021 року правильнокваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень. Відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ч.3 ст. 185 КК України є тяжким, а передбачений ч.2 ст.185 КК України є нетяжким.

Враховуються дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_1 був раніше засудженим, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, є інвалідом ІІІ групи , за місцем проживання характеризується посередньо. Відповідно характеристик Хролівського виправного центру № 140, засуджений ОСОБА_1 виявив бажання працювати, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, характеризується позитивно та подає позитивний приклад для інших засуджених.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачений ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, усунув заподіяну ним шкоду, розкаявся у вчиненому, яке виразилось у визнанні своєї провини у вчинених злочинах в повному обсязі та поверненні потерпілим викраденого, готовності нести кримінальну відповідальність. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував обставини вчинення ним крадіжок, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив готовність нести кримінальну відповідальність та жаль з приводу скоєного.

Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно розкаюється у скоєному.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

З огляду на наявність кількох обставин, що помякшують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, його стан здоров`я та встановлення ІІІ групи інвалідності бестроково, перебування з 11.05.2021 року в Хролівському виправному центрі № 140, суд вважає, що є підстави для призначення йому пропорційного та адекватного покарання за окремими статтями обвинувачення із застосуванням положень ст. 69 КК України, за іншою у межах санкції інкримінованованої статті, яке суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Нормами ч. 1 ст. 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Призначаючи остаточне покарання обвинуваченому, суд вважає доцільним призначити покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Крім того, згідно положень ч. 4 ст. 70 КК, необхідно застосувати принцип поглинення більш суворим покаранням, призначеним за останнім вироком, менш суворого покарання за вироком Красноградського районного суду від 24 березня 2021 року, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах тримання особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, з врахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, пом`якшуючих покарання обставин, позиції сторони обвинувачення, захисту висловлену під час судових дебатів.

Початок строку відбування покарання суд вважає правильним рахувати з моменту прибуття ОСОБА_1 11.05.2021 року до Хролівського виправного центру №140, в зв`язку з чим саме з цією дати і необхідно рахувати строк відбування покарання, зарахувавши його в строк відбування покарання.

Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70, КК України, за сукупністю вказаних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити покарання ОСОБА_4 у у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Визначити остаточне покарання ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням у виді 3 років обмеження волі за даним вироком менш суворого, призначеного за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 24 березня 2021 року у вигляді 2 років обмеження волі, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_1 11.05.2021 року до Хролівського виправного центру №140, зарахувавши його в строк відбуття покарання.

Речові докази по справі - вважати повернутими законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім - надіслати поштою.

Суддя