Рішення № 102604926, 18.01.2022, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/911/2022 Справа № 641/8347/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Музиченко В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Думчикової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 641/8347/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме будинком АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначила, що їй н підставі договору дарування частини житлового будинку від 22.04.1999 року належить на праві власності 55/100 частин житлового буднику АДРЕСА_1 . Вона зі своїм сином ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у вказаній частині будинку. Інна 45/100 частин житлового буднику належить ОСОБА_4 , яка в ній проживає разом зі своєю родиною, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В будинку також зареєстрований ОСОБА_2 , однак в будинку він ніколи не проживав і не проживає. На даний час в будинку відсутні його речі. Він не приймає участі в утриманні житла. З моменту його реєстрації у житловому будинку, він жодного разу не виявляв бажання в ньому поселитися. Він не є членом її родини. В зв`язку з чим вона звернулась до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання, не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позов суду не надав.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник третьої особи – Департаменту реєстрації Харківської міської ради надав пояснення відповідно до яких зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили та подане до Департаменту реєстрації ХМР в якості підстави для внесення змін до Реєстру територіальної громади м. Харкова є обов`язковим для виконання. Просив розглядати справу без їх участі та ухвалити рішення відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

55/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується Договором дарування частини житлового будинку від 02.04.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. за № 1290.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) від 05.10.2021 року зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з актами обстеження житлових умов від 26.09.2020 року та від 20.10.2021 року, складеними ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в частині житлового, яка належить ОСОБА_1 , однак там ніколи не проживав, його речі у будинку відсутні.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При цьому згідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення Перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.

Правова позиція Верховного суду України по справі № 6-92цс15, викладена в Постанові від 27.05.2015 року, вказує, що передбачений ст. 391 ЦПК України спосіб захисту усунення перешкод власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Частиною другою ст.405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до вимог ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 11 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

При таких обставинах, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказах, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені обґрунтовано, знайшли підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-78, 141, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 71,72 ст. ст. 316, 317, 321, 386, 391, 405 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, а саме будинком АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради,адреса: м. Харків, м-н Павлівський, 4, код ЄДРПОУ: 40214227.

Суддя: В. О. Музиченко