Рішення № 102603335, 18.01.2022, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4700/21

Номер провадження 2-а/623/2/2022

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2022 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого-судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коваленка Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2021 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом та просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 19.11.2021 серія ЕАО № 5049145 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.11.2021 відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

07.12.2021 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти позову, оскільки оскаржувана постанова винесена інспектором у межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури (при зупинці позивача та складанні відповідних процесуальних документів працівниками поліції вівся відеозапис, який доданий до відзиву на позов) та з урахуванням усіх обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

17 грудня 2021 року представником позивача, адвокатом Заікою А.М. подано відповідь на відзив в якій вказує, що відповідач наводить посилання на відеофайл та додає відеофайл, записаний на компакт-диск при цьому не зазначаючи жодних відомостей про створення даного відеозапису. Жодних даних про те, ким та за допомогою якого пристрою такий відеозапис створено, відповідачем не наводиться. Так неможливо з`ясувати чи існував при первинному відеозаписі аудіоряд, який дозволив би почути розмови екіпажу поліцейських. Так дійство, зафіксоване на відео, відбувається в цілковитій тиші, що певною мірою викликає сумнів у відсутності редагування такого файлу з огляду на те, що практично всі автомобільні відеореєстратори обладнані функцією запису звуку під час створення файлів. В позовній заяві наводилися відомості, підтверджені відповідними доказами про те, що 20.11.2021 року на адресу Ізюмського РУП в інтересах ОСОБА_1 , було скеровано адвокатський запит, яким було визначено вимогу надати на адресу адвоката відомості про роз`яснення ОСОБА_1 змісту ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також відомості про спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції.Відповіддю на даний запит було надано копію оскаржуваної постанови та відеофайл, який містить відомості про відеозапис автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліцейських 19.11.2021 року. Інших відомостей не надавалося. Тобто сторона відповідача, попри свої твердження, не має в своєму розпорядженні відеозапису, зробленого під час складання процесуальних документів. Так стороною відповідача додано до відзиву відеозапис, аналогічний наданому стороною позивача та доданому до позовної заяви. Однак при цьому відповідач безпідставно стверджує, що даний відеозапис містить докази скоєння правопорушення позивачем (здійснення керування Т/3 з неосвітленим номерним знаком). Проте звертаємо увагу суду на те. що на десятій секунді відеозапису, під час здійснення маневру автомобілем УАЗ д.н.з. НОМЕР_1 повороту ліворуч на вул. Соборну й виїзду даного автомобіля з проміню світла фар службового автомобіля поліції, видно, що номер УАЗа є освітленим штатним ліхтарем, розташованим над номерним знаком. Інших автомобілів, які рухаються по вулиці Соборній слідом за автомобілем позивача не зафіксовано, що виключає можливість освітлення номерного знаку УАЗа фарами таких автомобілей. При цьому проміні світла фар службового автомобіля поліції в момент маневру УАЗа скеровані на будинок та придорожню територію й не потрапляють на номерний знак НОМЕР_2 , однак останній залишається освітленим штатним ліхтарем на достатньому рівні для того щоб зробити висновок про технічну справність приладів освітлення номерного знаку. Таким чином зазначене відео доводить безпідставність претензії відповідача щодо скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.б ст. 121 КУпАП в сукупності з п. 21.11.6 ПДР України. Крім того, відповідач в своєму відзиві зазначає, що позивач підтвердив факт того, що був ознайомлений зі своїми правами згідно ст.268 КУпАП підписом в адміністративній постанові, що повністю суперечить адміністративному позову. Проте змістом позову наводилися відомості про те, що підпис ОСОБА_1 в графі 8 Постанови свідчить лише про роз`яснення водієві відомостей про його право оскаржити дану постанову відповідно до ст. 289 КУпАП, що в свою чергу не свідчить про факт роз`яснення прав, визначених в ст. 268 КУпАП. Позивач вказує на те, що графа 7 оскаржуваної постанови не містить відомостей про те, що до даної постанови додано якісь матеріали, зокрема відеозапис подій. Таким чином сама постанова не підтверджена належними доказами, є винесеною безпідставно.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2021 року відносно позивача ОСОБА_1 інспектором Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області було винесено постанову серія ЕАО № 5049145 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 19.11.2021 о 17:46:55, керуючи автомобілем УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Ізюм, вул. Соборна,46 керував ТЗ, у якого в темну пору доби не був освітлений державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Дослідивши складену постанову серії ЕАО № 5049145 від 19.11.2021 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься. Надані суду докази здійснення фото чи відео фіксації, як позивачем та відповідачем, містять дані, які спростовують факт вчинення особою правопорушення. Також постанова серії ЕАО № 5049145 від 19.11.2021 не містить відомостей про те, що до даної постанови додано відомості про технічний засіб, на який здійснювалось фото- і кінозйомка

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором Коваленком Д.О. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5049145 від 19.11.2021року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Враховуючи наведене вище, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 гривні.

Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коваленка Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5049145 від 19.11.2021року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.П. Одарюк