Ухвала суду № 102602607, 20.01.2022, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/291/21 Провадження № 1-кп/165/111/22 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

з участю секретаря Навроцької М.Р.,

прокурора Плечука М. П.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників: Улибіної-Вельгус М.В., Данка Ю.М., Улибіна-Вельгуса В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську, кримінальне провадження №12020210120000246 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Вказує, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу на досудовому розслідуванні та передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні та може вчиняти нові кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу. Просив суд врахувати, що останній обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів та немає зареєстрованого місця проживання в межах Волинської області.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, замінити раніше обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Клопотання прокурора не підтверджені жодними доказами, грунтуються виключно на його домислах і припущеннях.

Захисник Улибін-Вельгус В.В. підтримав думку свого підзахисного, заперечив щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України прокурором нічим не доведено. Його підзахисний має міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, а клопотання грунтується виключно на домислах і припущеннях прокурора. Вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту може убезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 . У разі все ж задоволення клопотання прокурора, просив суд визначати обвинуваченому заставу.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 їх захисники Улибіна-Вельгус М.В., Данко Ю.М.підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує тяжкість покарання передбаченого санкціями ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, те, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_3 відносяться до особливо тяжких, бере до уваги молодий вік обвинуваченого, його стан здоров`я та те, що обвинувачений немає постійної роботи, легальних джерел доходів та постійного місця проживання в межах Волинської області, а наявні соціальні зв`язки недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та судом при його продовженні, і на даній стадії судового розгляду не зменшились.

Саме наведені вище обставини, на думку суду, дають підстави зробити висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж як тримання під вартою, не зможе запобігти і є недостатнім для запобігання ризикам, що існують на даній стадії судового розгляду і передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню.

Продовжуючи строк тримання під вартою на шістдесят днів, суд враховує наявність суспільного інтересу, який незважаючи на призупцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

При цьому, суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого про відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені ще на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки такі твердження останнього не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, суд, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приходить до висновку, що відсутні підстави визначення йому застави.

Керуючись ст. 177, ст.178, ст.183, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.199, ст.205, ст.309, ст.315 КПК України, — суд,

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити застосування запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 20 січня 2022 року до 20 березня 2022 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити до 20 березня 2022 року включно.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк