Рішення № 102602427, 19.01.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1746/21

Провадження №2-а/157/19/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Кіпеня Олександра Васильовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Кіпеня О.В., в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії № БАВ № 622427 від 18 грудня 2021 року, а провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що 18 грудня 2021 року оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Ця постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і є необгрунтованою. Під час винесення постанови відповідач не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Поліцейському здалося, що він порушив правила дорожнього руху, але насправді ніяких порушень не було. Таким чином, відповідач порушив вимоги статей 245, 280 КпАП України, а саме не дослідив склад адміністративного правопорушення, його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, що має бути доведено. Лише після доведення вини відповідними доказами відповідач мав право притягнути його до відповідальності. Відповідач, не маючи ніяких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. 251, 252 КпАП України, ст. 69 КАС України, де зазначається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку ніяких доказів його вини немає, а отже немає й суб`єктивної сторони і, відповідно, складу правопорушення. Відповідач незаконно склав протокол про адміністративне правопорушення, незаконно виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення і взагалі не мав права притягати його до адміністративної відповідальності. Він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора поліції, бо вважає себе невинуватим, постанову серії БАВ №622427 від 18 грудня 2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального чи процесуального права. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі. Особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження по суті вчиненого правопорушення. Пояснення та зауваження або включаються до протоколу, або додаються до протоколу окремо. У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень та зауважень по суті вчиненого правопорушення, уповноважена особа вносить до нього відповідний запис. Під час складання вказаних адміністративних матеріалів норми цих статей були порушені поліцейськими, йому не було надано можливості надати пояснення та зауваження по суті вчиненого правопорушення, а також скористатись правовою допомогою спеціаліста у галузі права, тобто адвоката.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач поліцейський СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Кіпень О.В. у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відзиву не подав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву не подав.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 18 грудня 2021 року поліцейським СРПП Любешівського відділу поліцейської діяльності Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Кіпнем О.В. було винесено постанову серії БАВ № 6224279 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 126, ст. 125 КпАП України.

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, ОСОБА_1 18 грудня 2021 року о 23 год. 00 хв. у с. Нові Червища по вул. Коніщука керував транспортним засобом марки «Ауді», моделі «А6», н.з НОМЕР_1 , у якого у темну пору доби не працювала права фара у режимі ближнього світла фар, не мав відповідної категорії, тобто не мав права керувати цим транспортним засобом, та був відсутній страхових поліс, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Статтею 125 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 126 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КпАП України за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 Правил дорожнього руху).

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень, які неодноразово повідомлялись про час дату, та місце розгляду справи, не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не повідомили причин неможливості їх подання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

За змістом ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній, як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є посилання на відео, проте поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого технічного засобу було здійснено відеозапис у разі якщо мала місце відеофіксація правопорушення, і про який саме відеозапис вказується: чи то про відеозапис правопорушення, чи то про відеозапис оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 134, 139, 159, 242-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Кіпеня Олександра Васильовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову серії БАВ № 622427 від 18 грудня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КпАП України у виді штрафу у розмірі 3400 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий:О. В. Антонюк