Рішення № 102601675, 20.01.2022, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/926/20

Номер провадження 2-др/341/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м.Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди

задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 31-к від 02 червня 2020 року КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області в частині переведення ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року на посаду лікаря акушер-гінеколога акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки) та лікаря акушер-гінеколога екстреної допомоги акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки).

Поновлено ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року на попередній роботі на посаді лікаря акушер-гінеколога акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки), лікаря акушер-гінеколога екстреної допомоги акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки), лікаря акушер-гінеколога поліклінічного відділення (0,5 ставки).

Стягнуто з КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 01 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року в розмірі 38 837 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 21 коп., за мінусом загальнообов`язкових податків та зборів

Стягнуто з КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 2 157 (дві тисячі сто п`ятдесят сім) гривень 62 копійки

-підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору в дохід держави.

18 січня 2022 року позивачкою скеровано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області на її користь судові витрати на залучення професійної правничої допомоги в сумі 7000(сім вісімсот) гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що представник позивача, адвокат Савчук Р.Р., відповідно до положень статті 134 ЦПК України надав акт про надання правової допомоги в якому зазначив попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., при цьому надав до суду договір про надання правової допомоги № 233 від 31 липня 2020 року.

Відповідно до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частини 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України, у відповідності до частин 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до КНП «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди задоволено частково.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами частини 3 статті 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно статті 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивачки надано: копію договору про надання правової допомоги № 233 від 31 липня 2020 року, та акт про надання правової допомоги в якому зазначив попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. ( Т.1 а.с. 190, Т.2 а.с.59).

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати нею адвокатові Савчуку Р.Р. коштів в розмірі 7000 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 в стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись статтями 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-

ухвалив:

Відмовити позивачці ОСОБА_1 в стягненні з відповідача Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області судових витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

-позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області, місце знаходження якого за адресою: вул. Н.Вівчаренко, 36, м. Галич, Івано - Франківська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 01993405.

Повне додаткове рішення складено 20 січня 2022 року.

СуддяТарас ГАПОЛЯК