Рішення № 102600969, 17.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9598/21

2/212/672/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: Головуючого судді- Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У жовтні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23984 від 28 квітня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міьського нотаріального округу Остапенко Є. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (далі - ТОВ "Українські фінансові операції") заборгованості у розмірі 25012,40 гривень. Також просила, стягнути з ТОВ "Українські фінансові операції" судові витрати по справі, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 1362 гривень.

В обґрунтування вказала, що у липні 2021 року дізналась про те, що на підприємство, де вона працює, надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.06.2021 року, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С., у зв`язку із чим їй стало відомо про відкрите виконавче провадження № 65846048 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 23984, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є незаконним та вчинений без дотримання Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та всупереч ст.87,88 Закону України "Про нотаріат". Кредитний договір щодо якого стягуються грошові кошти не є нотаріально посвідченим. Також, позивач не був належним чином повідомлений про заміну кредитора, відступлення права грошової вимоги. Крім того, нотаріус не пересвідчився у відсутності спору на час пред`явлення вимоги та безспірності заявлених вимог та розміру заборгованості.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. належним чином засвідчені копії документів на підставі яких 28.04.2021 року було вчинено виконавчий напис № 23984 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" заборгованості у розмірі 25012,40 грн. Також витребувано додаткові докази у відповідача ТОВ "Українські фінансові операції".

Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за спірним виконавчим написом.

Сторони отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, витребувані судом докази не направив. Треті особи не надали письмові пояснення, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. не направив на адресу суду витребувані судом документи.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 02 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верона" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику в тому числі у на умовах фінансового кредиту (оферти) № 1439559 за допомогою веб-сайту позикодавця та з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором позичальника, за умовами якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у позику в тому числі у на умовах фінансового кредиту на умовах терміновості, повернення та платності. Загальний розмір наданої позики складає 3600 гривень. Строк надання позики - 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування коштів позичальнику, а саме: з 02.09.2019 року по 30.09.2019 року включно. Загальна вартість позики становить 5583,60 гривень (а.с. 29-36).

28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 23984 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1439559 від 02.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верона", правонаступником якого на підставі договору факторингу № 1-31/08-В від 31.08.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції". Стягнення заборгованості проводиться за період з 30 серпня 2020 року по 28 квітня 2021 року. Сума заборгованості складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3600 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 1983,60 грн., заборгованість за нарахованою пенею - 18498,80 грн. Загальна сума, що підлягає стягнення 25012,40 грн. (а.с. 27).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 17 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65846048 з примусового виконання виконавчого напису № 23984, виданого 28 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапекн Є.М. (а.с. 19).

Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом 28 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) Ї «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

З наданої копії договору № 1439559 від 02.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верона" встановлено, що договір не має нотаріального посвідчення, а отже не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно виконавчого напису, позивач є боржником за договором № 1439559 від 02.09.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Верона" правонаступником якого на підставі договору факторингу № 1-31/08-В від 31.08.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції".

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження прав вимоги саме до ОСОБА_1 за договором, що укладений 02.09.2019 року.

Крім того, до суду не було надано доказів на підтвердження відправлення копії письмової вимоги до позивача про погашення заборгованості, а також відсутнє підтвердження отримання ним такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості. Також, не надано доказів повідомлення позивача про укладення договору Відступлення прав Вимоги за кредитним договором.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ "Українські фінансові операції" на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 грн., так судовий збір за подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 131, 137, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23984 від 28 квітня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" заборгованості за договором в розмірі 25012,40 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

З моменту набрання рішенням законної сили - скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 23984 від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 65846048 що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", код ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 313.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: Київська обл., м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2022 року, відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України .

Суддя М.Д.Власенко