Вирок № 102599530, 13.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2768/21

Провадження № 1-кп/638/692/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.

секретаря судового засідання - Рєзнік І. П.

за участю прокурора - Овод К.К.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021225480000075 від 13.01.2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого на підставі вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2021 за ч. 1 ст. 309, ст.75, п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України до одного року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

11.01.2021 близько о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 перебував у торговому залі магазину «Єва - 522», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Людвіга Свободи, буд. 31, де здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740), коли в нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадене чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, взяв з полиці торгового залу магазину «Єва - 522» косметичні засоби - 2 (два) тональних крема для обличчя торгівельної марки «Лореаль» «Інфелібл 24 години Фреш Веа,110» ємкість 1-го флакону 30 мл. Вартість 1-го флакону згідно висновку судово-товарознавчого експерта № 30 від 18.02.2021 складає 429 грн 00 коп.

ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно сховав до своєї кишені вищевказаний товар, після чого пройшов зону касового контролю. Не оплативши вказаний товар, ОСОБА_1 покинув магазин. В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, чим спричинив ТОВ "РУШ" матеріальну шкоду на суму 858 грн. 00 коп. (429,00*2).

Представником потерпілого – Пилипенком С. В. під час досудового розслідування заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в порядку ст.128 КПК України, відповідно до якого ТОВ «РУШ» просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 858 грн. 00 коп.Також, представником потерпілого під час підготовчого провадження до суду надана заява від 24.06.2021, в якій він просить розглядати кримінальне провадження без його участі.

В ході судового розгляду прокурор Овод К. К. змінила обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення, а саме з ч.2 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України. Вказаний обвинувальний акт отриманий представником потерпілого, про що мається відповідна заява, в якій представник зазначив, що проти зміни обвинувачення не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував щодо продовження розгляду справи та зазначив, що він ознайомлений із зміненим обвинуваченням, згоден з фактичними обставинами та новою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, з метою розгляду справи у розумні строки просив не відкладати розгляд справи для надання можливості здійснення захисту проти нового обвинувачення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні викрадення чужого майна (крадіжку) визнав повністю. Обставини скоєння кримінального правопорушення обвинувачений навів аналогічні викладеним вище та в обвинувальному акті, щиро розкаявся, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Пояснив, що готовий сплатити в рахунок відшкодування суму матеріальної шкоди. Також, просив призначити покарання з урахуванням ст. 75 КК України.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та представник потерпілого, не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що подія правопорушення мала місце, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Визначаючи вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує: тяжкість скоєного правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України є проступком; характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; їх суспільну небезпеку; а також, враховує особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має 28 повних років, уродженець м. Харкова, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Відповідно до довідки ДОП СДОП Шевченківського ВП УНП в Харківській області від 18.02.2021 за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, зловживає алкогольними напоями.

В силу ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає щире каяття у скоєному, намір відшкодувати завдану матеріальну шкоду потерпілому. В силу приписів ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне і достатнє обрати обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні остаточного покарання суд враховує той факт, що ОСОБА_1 раніше був засуджений відповідно до вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2021 за ч. 1 ст. 309 КК України, згідно якого було призначено покарання у виді одного року обмеження волі. В силу ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання та встановлено один рік іспитового строку.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Остаточне покарання суд призначає відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2021, згідно якого було призначено покарання у виді одного року обмеження волі.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за доцільне надати йому можливість виправлення та перевиховання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 858 грн. на користь ТОВ «РУШ» суд бере до уваги, що позов повністю визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 , який погодився з тим, що його неправомірними діями потерпілому була завдана матеріальна шкода. Враховуючи положення статей 23, 1166, 1167 ЦК України, суд вважає, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Витрати, пов`язані з проведенням судово- товарознавчої експертизи - відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376, 382, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_1 шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком та вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2021 у вигляді 1(одного) року 5 (п`яти) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за виконанням вироку покласти на місцеві органи пробації.

До набрання чинності вироку суду ОСОБА_1 запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов ТОВ «РУШ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ – 32007740, матеріальну шкоду в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів: засудженим з дня отримання копії вироку, іншими учасникам судового провадження з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя В.В. Щепіхіна