Постанова № 102599354, 20.01.2022, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1909/21

Провадження № 3/617/41/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Глоби М.М.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох дітей - ОСОБА_2 , 2008 року народження та Єлизавету, 2018 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.11.2021 року о 13 год. 50 хв. керуючи по вул. Дружби у с. Молодова Чугуївського району Харківської області автомобілем марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки та в медичному закладі, у присутності двох свідків - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав, пояснивши, що після 13 год. 00 хв. 15.11.2021 року він поїхав на автомобілі марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 за продуктами. Проїхавши близько 300 м. від місця проживання по вул. Дружби у с. Молодова, машина зламалась. Залишивши транспортний засіб посеред проїжджої частини, він повернувся додому, де випив близько 100 – 150 грам горілки. Домовившись за телефоном, що його автомобіль відбуксирують, він повернувся до автомобіля та почав здійснювати його ремонт. Оскільки двигун не запускався, він вирішив власноруч відкотити його на узбіччя, для чого зняв КПП з передачі, штовхнув його та сівши на місце водія, почав рухатись на ньому. Проїхавши на автомобілі близько 10 метрів, він зупинився, перегородивши дорогу трактору, який виїхав з повороту. Вважає, що фактично транспортним засобом він не керував, оскільки двигун не запускав. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що під час руху транспортного засобу по проїжджій частині він використовував кермо, педалі зчеплення, тормозу та ручку перемикання передач. Через декілька хвилин приїхали працівники поліції, які в присутності двох свідків запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився, оскільки до цього вживав горілку та вважав що він транспортним засобом не керував. Також він відмовився пройти огляд у медичному закладі. Вказав, що після спливу двох годин він з працівниками поліції приїхав до лікарні, однак там також відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, фактичного його не проходив.

Разом з тим, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 254210 від 15.11.2021 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 15.11.2021 року о 13 год. 50 хв. по вул. Дружби, буд. 50, в с. Молодова керував автомобілем марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України (а.с. 2).

Даними відеозапису подій 15.11.2021 року (а.с. 13-17).

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Як зазначив під час розгляду справи ОСОБА_1 , під час руху транспортного засобу по проїжджій частині вул. Дружби у с. Молодова, він знаходився за кермом вказаного транспортного засобу, використовуючи кермо, педалі зчеплення, тормозу та ручку перемикання передач, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 під час руху транспортного засобу здійснював маніпуляції з органами управління, направленими саме на керування автомобілем.

Твердження ОСОБА_1 , в частині того, що він не керував транспортним засобом, суд сприймає критично, як такі, що надані ним з метою уникнення відповідальності за фактичне скоєне, спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Щодо долученого до протоколу висновку КНП «Вовчанська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 56 від 15.11.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або передування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно даних вказаного висновку, огляд ОСОБА_1 був проведений о 16 год. 10 хв. 15.11.2021 року, а тому суд не приймає його до уваги, оскільки він складений більше ніж 2 години з моменту виявлення о 13 год. 50 хв. того ж дня підстав для його проведення. ОСОБА_1 зазначив, що фактично огляд на стан сп`яніння в медичному закладі не проводився, йому не ставиться в провину керування транспортним засобом в стані сп`яніння.

У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин виявленого порушення в діях ОСОБА_1 міститься порушення п. 2.5 ПДР України.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, який не працює, одружений, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_2 , 2008 року народження та Єлизавету, 2018 року, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Як встановлено під час судового розгляду та зазначив ОСОБА_1 , він має посвідчення водія на керування транспортними засобами.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 є водієм, в розумінні ПДР, а тому вважає за можливе призначити йому, як особі, яка відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Крім того, згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 496 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (одержувач ГУДКСУ у Харківській області, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код одержувача 37874947, рахунок одержувача UA168999980313020149000020001), з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Начальнику відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області організувати контроль за виконанням постанови в частині позбавлення права керування транспортними засобами, про що в місячний термін в порядку ст. ст. 305, 317 КУпАП письмово повідомити суд.

Стягнути з ОСОБА_1 , 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -