Ухвала суду № 102599337, 19.01.2022, Вовчанський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року

м.Вовчанськ Харківської області

Справа 617/60/22

Провадження 1-кп/617/59/22

Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Павлюкової С.М.

сторін кримінального провадження:

прокурора - Гусєйнова А.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Репало О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Вовчанську Харківської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221250000233 від 17.09.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, який не працює, не одружений, має професійно-технічну освіту, малолітніх дітей на утриманні немає, раніше неодноразово судимий: 02.03.2020 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 29.07.2020 покарання замінено до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, 05.07.2021 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. З ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі (вирок не набрав законної сили, оскільки 04.08.2021 року на вирок подано апеляційну скаргу); 06.10.2021 року Вовчанським районним| судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин, який має не зняту і не погашену в установленому законові порядку судимість, зареєстрований та фактично мешкає адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України, -

в с т а н о в и в:

До Вовчанського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12021221250000233 від 17.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Гусєйнов А.П. звернувся з письмовим клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, заявив клопотання про надання доручення представнику органу пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, зазначає про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та дотримання правил територіальної підсудності при зверненні до суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Репало О.О. у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували,посилаючись на недоведеність ризиків, відсутність наміру ухилення від слідства та суду, наявність стійких соціальних зв`язків, просили суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 01.12.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.01.2022.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до правил ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний: з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчините інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих,може перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, а саме - не з`являтися до суду, чим умисно затягувати строки розгляду справи.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, даних про міцні соціальні зв`язки на стороною захисту не надано,не одружений, не має постійного джерела доходів для ведення нормального способу життя, раніше неодноразово судимий.

При цьому небезпека можливості переховування обвинуваченого не є єдиним ризиком та не вимірюється виключно на підставі суворості вироку суду, а поряд із сукупністю інших фактичних обставин, що обґрунтовано доводять наявність й інших ризиків, виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків з боку обвинуваченого, суд зазначає наступне.

Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків. Суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а також, у разі необхідності і після цих стадій, під час дослідження судом письмових доказів, оскільки у сторін кримінального провадження може виникнути необхідність для повторного допиту деяких свідків, у разі задоволення судом такого клопотання. На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачені стають обізнаними про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику вчинити інші кримінальні правопорушення обвинуваченим, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим, у тому числі з корисливих мотивів, у зв`язку відсутністю законних джерел доходу, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Також, суд враховує, що роботи обвинувачений не має, що підштовхнуло його до незаконної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 має не зняту та непогашену в установленому порядку судимість, останній раз засуджений 06.10.2021 Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин, яке залишилось не виконаним, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.

Даних про наявність захворювань у підозрюваного, які унеможливлюють його перебування в умовах тримання під вартою під час розгляду справи суду також не надано.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, даних про його особу, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

За таких підстав, з врахуванням того, що злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким кримінальним правопорушенням в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав інтересів суспільства, суд приходить до висновку, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати обвинуваченому саме запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність вищезазначених ризиків, то необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) даних про особу обвинуваченого, наведених вище (вік; відсутність міцних соціальних зв`язків; репутацію), суд приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, необхідно відмовити.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу даним щодо обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.

Враховуючи наведене, оскільки вказані у клопотанні прокурора ризики продовжують існувати, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого до 19 березня 2022 року включно.

Згідно ст.205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру застави та визначає заставу достатню для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 191 440 грн. (2393 х 80 = 191 440).

Згідно з ч.1 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Частиною 2 ст. 314-1 КПК України, передбачено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого злочину, тому необхідно зобов`язати орган з питань пробації, скласти відповідно до ст. 9 ЗУ «Про пробацію», досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст.314-1 КПК України відсутні обставини, за яких досудова доповідь не складається.

На підставі п.6 ч.3 ст.314, ч.5 ст.314, ст.314-1КПК України суд вважає за необхідне прийняти рішення про надання доручення представнику органу пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Інших клопотань учасниками підготовчого провадження не заявлено.

Керуючись ст. 196, 197, 205, 314, 314-1, 331, 372, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021221250000233 від 17.09.2021 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на 31.01.2022 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Торгова, 2 в залі судового засідання № 5.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 19.03.2022 включно.

Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 191 440 (сто дев`яносто одна тисяча чотириста сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674, справа № 617/60/22, обвинувачений ОСОБА_1 , платник (прізвище, ініціали).

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з с. Графське, Чугуївського району Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії даної ухвали до 19.03.2022 року включно.

На підставі п.6 ч.3 ст.314, ч.5 ст.314, ст.314-1КПК України надати доручення начальнику Чугуївського РВ № 1 Філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області підготувати, відповідно до ст.9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити строк представлення досудової доповіді до Вовчанського районного суду Харківської області до 31 січня 2022 року.

Зобов`язати представника органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об`єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або несвоєчасне подання досудової доповіді.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні представнику відділу з питань пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копії ухвали направити Чугуївському РВ № 1 Філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області для виконання.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вручення обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в апеляційному порядку на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019р. №4-р/2019 до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19.01.2021 об 11-00 годині

Суддя Н.М.Петрова