Вирок № 102598971, 18.01.2022, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/11/22

Провадження № 1-кп/610/160/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.

за участю: секретаря судових засідань Петрової І.В.,

прокурора Кривича І.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області кримінальне провадження № 12021221080000469 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Савинці Ізюмського району Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 09 листопада 2021 року близько 03.00 год., перебуваючи на законних підставах у будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном і з цією метою діючи умисно, відкрито, протиправно, усвідомлюючи, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності та мали відкритий для потерпілої ОСОБА_1 характер, з корисливих мотивів, заволодів грошовими коштами у сумі 3 000 грн купюрами по 500 грн, які знаходилися у дерев`яній шухляді однієї з кімнат будинку.

Після чого ОСОБА_2 , незважаючи на вимоги потерпілої ОСОБА_1 повернути грошові кошти, з викраденими грошовими коштами з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ними на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

18 січня 2022 року між потерпілою ОСОБА_1 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку, в порядку, передбаченому статтями 468, 469, 471 КПК України, укладено по даному кримінальному провадженню угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 186 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, вибачився перед потерпілою і повністю відшкодував завдану їй матеріальну шкоду. Потерпіла не заявляла цивільний позов у даному кримінальному провадженню. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинення кримінального правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілій.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 468, 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні прокурор просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив угоду про примирення з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши що здатен виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні просила угоду затвердити, пояснила, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 скоїв грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 186 КК України.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового розгляду, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілою та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, із встановленням іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 371, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18.01.2022 між потерпілою ОСОБА_1 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази по справі: грошові кошти у сумі 500 грн, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили вважати повернутими їх законному власнику.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя