Ухвала суду № 102598066, 12.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15062/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Євробуд", про усунення перешкод в користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою від 4 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 24 листопада 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

28 грудня 2021 року суд отримав клопотання представника позивача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки відповідач добровільно звільнила приміщення, а отже, обставини, які існували до подання позовної заяви, відпали та не потребують примусового виселення відповідача зі спірного приміщення. Одночасно просить відповідно до ч.9 ст.141, ч.3 ст.142 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В клопотанні щодо стягнення з відповідача судових витрат зазначає, що ОСОБА_1 до подання позовної заяви попереджала ОСОБА_2 про те, що саме вона є власником приміщення, в якому відповідач орендує приміщення, та надавала докази на підтвердження цього факту. Позивач надсилала ОСОБА_2 лист з вимогою звільнити приміщення 1 липня 2021 року, від отримання якого ОСОБА_2 відмовилася, та який 17 липня 2021 року повернутий за закінченням терміну зберігання. Відповідач була обізнана, що здійснює протиправні дії, однак не поспішала звільняти приміщення та звільнила його через чотири дні з моменту поданя позовної заяви до суду. Оскільки ОСОБА_2 звільнила приміщення вже після пред`явлення позову та з огляду на те, що зверненню до суду ОСОБА_1 передувала протиправна поведінка ОСОБА_2 , позивач має право стягнути з відповідача понесені витрати у справі.

У поданому до суду клопотанні від 12 січня 2021 року представник відповідача ОСОБА_4 просить закрити провадження у справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1099 грн. Клопотання мотивує тим, що підстави для стягнення на користь позивача за рахунок відповідача судових вират відсутні, оскільки відсутній факт задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову. Спірна частина нежитлового приміщення була звільнена ОСОБА_2 26 липня 2021 року, а провадження у справі відкрито 4 серпня 2021 року. До моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви ОСОБА_2 не могло бути відомо про звернення ОСОБА_1 до суду та, відповідно, про заявлений останньою предмет спору. Припинення договору оперативної суборенди приміщеня № 32/20 від 31 грудня 2020 року, укладеного з ТОВ "Приват Євробуд", було зумовлене виключно особистими обставинами ОСОБА_2 , а не зверненням ОСОБА_1 до суду з позовом. З моменту відкриття провадження у справі та до моменту подання клопотаня про закриття провадження у справі ОСОБА_2 не було вчинено жодних дій з нежитловим приміщенням, яке є предметом спору. Подання ОСОБА_1 до суду позову про звільнення ОСОБА_2 частини нежитлового приміщення без фактичної перевірки зайняття нею таких приміщень, оскільки саме позивач є їх власником, не може вважатися обгрунтованими діями в розумінні ч.5 ст.142 ЦПК України. В ході розгляду справи позивач не надала жодних доказів, які б підтверджували, що вона як власник вчиняла активні дії з метою перевірки зайняття відповідачем належних їй приміщень. Усі понесені відповідачем у цій справі витрати на професійну правничу допомогу зумовлені необхідністю захисту своїх прав у зв`язку з передчасним зверненням позивача до суду.

В судове засідання сторони не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідач добровільно звільнила спірне приміщення, між сторонами не залишилося неврегульованих питань, тобто предмет спору відсутній, представник позивача не обмежений у праві подання заяви про закриття провадження у справі, клопотання про закриття провадження у справі належить задовольнити.

За положеннями ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Зазначена норма передбачає, що у разі відмови позивача від позову (п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України), понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Представник позивача у заяві від 28 грудня 2021 року просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору не є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, а тому клопотання представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат задоволеню не підлягає.

Разом з тим, згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Позивач при пред`явленні позову сплатила судовий збір в розмірі 908 грн, який підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.

Щодо клопотання представника відповідача про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач 22 липня 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Приват Євробуд", про усунення перешкод в користуванні майном, а саме виселення ОСОБА_2 з нежитлового приміщення площею 15,7 кв.м на другому поверсі, офіс № 8, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовувала, серед іншого, тим, що між ОСОБА_2 та ТОВ "Приват Євробуд" 31 грудня 2020 року був укладений договір оперативної суборенди № 32/20, за яким відповідач прийняла у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення площею 15,7 кв.м на другому поверсі, офіс № 8, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . З 30 червня 2020 року власником нежитлових приміщень за вказаною адресою є ОСОБА_1 . Оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні будь-які договірні відносини щодо використання спірного нежитлового приміщення, а договір оперативної суборенди № 32/20 від 31 грудня 2020 року, укладений на підставі нікчемного договору оренди, також є нікчемним, користування відповідачем таким майном є безпідставним і створює перешкоди для його використання власником. Відповідач на момент подання позовної заяви не звільнила нежитлове приміщення. Крім того, ОСОБА_2 подавала заяву від 4 червня 2021 року до Рівненського міського суду Рівненської області про вступ у справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Приват Євробуд" про усунення перешкод в користуванні майном в якості третьої особи, чим підтвердила свою позицію про відсутність намірів добровільно звільнити приміщення, яке використовує для ведення господарської діяльності.

4 серпня 2021 року суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що 26 липня 2021 року між нею та ТОВ "Приват Євробуд" укладена додаткова угода до договору оперативної суборенди приміщення № 32/20 від 31 грудня 2020 року, за змістом якої сторони дійшли згоди про розірвання договору оперативної суборенди з 26 липня 2021 року. Того ж дня орендована ОСОБА_2 спірна частина нежитлового приміщення була передана нею ТОВ "Приват Євробуд" на підставі акту приймання-передачі приміщення від 26 липня 2021 року.

24 листопада 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12 січня 2022 року.

28 грудня 2021 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки відповідач добровільно звільнила спірне приміщення, а отже, обставини, які існували до подання позовної заяви відпали та не потребують примусового виселення відповідача з приміщення.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Згідно з ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необгрунтованими, чи є недобросовісними, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Необгрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсуності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п.3 ч.2 ст.44 ЦПК України).

Саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необгрунтовані дії позивача. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обгрунтованості позову. Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необгрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

На момент пред`явлення ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном позивачу не було відомо про укладення між відповідачем та третьою особою ТОВ "Приват Євробуд" додаткової угоди до договору суборенди про розірвання договору з 26 липня 2021 року, оскільки відповідач не повідомляла ОСОБА_1 про звільнення орендованого приміщення, що не заперечується стороною відповідача. Суд звертає увагу, що позивач не є стороною договору оперативної суборенди, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Покликання представника відповідача на небажання позивача вчинити активні дії з метою перевірки фактичної наявності ОСОБА_2 у частині належного їй нежитлового приміщення як свідчення необгрунтованості дій позивача суд до уваги не приймає.

В позовній заяві позивач зазначила про направлення відповідачу вимоги про звільнення нежитлового приміщення та відсутність у останньої намірів добровільно звільняти приміщення, викладених у заяві про втсуп у справу як третьої особи.

Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Відсутність доказів порушення ОСОБА_2 права позивача як власника спірного нежитлового приміщення на його використання (фактичного користування спірним майном) може слугувати підставою для відмови в позові ОСОБА_1 , однак не свідчить про відсутність предмета спору на момент пред`явлення позову.

Оскільки на дату подання позову до суду ОСОБА_1 вважала порушеним своє право власника нежитлового приміщення, так як не була обізнана про добровільне звільнення відповідачем спірного приміщення, суд не розцінює звернення позивача до суду за захистом своїх прав як необгрунтовані дії останньої, а тому підстави для покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, здійснені відповідачем, відсутні.

Суд також вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необгрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема права на подання відзиву на позовну заяву та представництво адвокатом її інтересів у суді.

За таких обставин в задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.141, 142, 255, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Євробуд", про усунення перешкод в користуванні майном.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при пред`явленні позову 22 липня 2021 року через АТ "Ощадбанк" за квитанцією № 6177 в розмірі 908 грн.

Відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 18 січня 2022 року.

Суддя