Рішення № 102596944, 18.01.2022, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/898/21

Провадження №2/547/72/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 1976 він вселилася до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок є багатоквартирним та був побудований приватним підприємством "Семенівське міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини" та введений в експлуатацію у 1970 роках. Позивач як там почав працювати, так і отримав квартиру в цьому будинку, де проживає до цього часу.

Тобто з дозволу власника ПП "Семенівське міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини" позивач переїхав до зазначеної квартири, перевіз свої речі, зробив ремонт у будинку, провів газифікацію будинку та уклав договір на електропостачання. Ордеру на вселення до зазначеної квартири у позивача не збереглося.

Власник будинку припинив свою діяльність, правонаступників у нього не було.

З метою виявлення відомостей належності будинку АДРЕСА_1 Поділ ПП "Семенівське міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини" позивач звернулася до КУ "Об`єднаний трудовий архів", на що позивачу надана відповідь про те, що документи про ліквідацію, правонаступників чи належність цього будинку Семенівському МГП не надходили.

Квартири в цьому багатоквартирному будинку на баланс Веселоподільської сільської ради чи Семенівської селищної не передавалися. Тому оформити договір купівлі квартири чи приватизувати її у позивача не було змоги. Вимог про виселення з цієї квартири від власника чи третіх осіб не надходило.

Позивач з 1976 безперервно проживає у вищевказаній квартирі по цей час, здійснюючи поточні ремонти будинку, сплачує кошти за споживання електроенергії, газопостачання. Завдяки тому, що позивач проживає в будинку та проводе постійні ремонти квартира збереглася у належному стані, так як з плином часу вона стала би непридатною для проживання.

Той факт, що позивач з 1976 року проживає та зареєстрований у квартирі по АДРЕСА_1 підтверджується випискою із домової книги колишньої Веселоподільської сільської ради та витягом з погосподарської книги № 6 Веселоподільської сільської ради за 2011-2015 роки та книги № 7 за 2016-2020 роки. Головою домогосподарства зазначено ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання в цій квартирі з 25.04.1976 року з дружиною ОСОБА_4 , яка зареєстрована у квартирі з 28.07.1980 року.

При вселенні до квартири у будинку було відсутнє газопостачання, опалювання здійснювалося газовими балонами. На газобалонну установку у позивача збереглася абонентська книжка.

У 2007 році позивачем було переобладнано опалення у будинку та проведено газ, що підтверджується робочим проектом від 2006 року на газифікацію будинку АДРЕСА_1 . Замовником зазначено ОСОБА_1 .

Під час проживання позивача в цій квартирі було проведено газифікацію, що підтверджується рішенням Веселоподільської сільської ради від 12.12.2006 про надання дозволу на газифікацію квартири ОСОБА_1 . Позивачем було виготовлено технічний паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1 . Той факт, що позивач постійно протягом більш ніж десяти років живе в даній квартирі по цей час підтверджує те, що останній сплачує рахунки за комунальні послуги, також актом перевірки і прочистки димових та вентиляційних каналів від 2005, квитанціями про оплату за світло та газ.

Позивач просив понесені ним судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн залишити за ним.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 03.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

20.12.2021 ухвалено підготовче провадження закінчити та призначити справу до судового розгляду на 18.01.2022.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання 18.01.2022 не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач Семенівська селищна рада просила розглянути справу без участі свого представника на підставі наявних у справі документів, заперечень щодо задоволення позовних вимог не має. (а.с. 50).

Суд, розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до витягу виконавчого комітету Семенівської селищної ради від 21.10.2021 за № 8044 з погосподарської книги № 6 Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області за 2011-2015 роки та книги № 7 Веселоподільського старостинського округу Семенівського району Полтавської області за 2016-2020 роки домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території округу, - код 1, АДРЕСА_1 , номер об`єкта погосподарського обліку 0602-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонер, дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Відповідно до виписки з домової книги колишньої Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 21.10.2021 за № 8045, головою домогосподарства є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 12).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 та робочого проекту для газифікації зазначено ОСОБА_1 (а.с. 13-16, 17).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 12 грудня 2006 року "Про надання дозволу на газифікацію житлового будинку/квартири/ ОСОБА_1 " вирішив нажати дозвіл на газифікацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до акту перевірки і прочистки димових та вентиляційних каналів від 15.03.2003 замовником вказано ОСОБА_1 (а.с. 19).

Відповідно до абонентної книжки на газобалонну установку вказано ОСОБА_1 (а.с. 20).

Відповідно до розрахункової книжки за спожиту електричну енергію, особовий розрахунок № НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 , споживачем значиться ОСОБА_1 (а.с. 21-25).

Відповідно до інформації КУ "Об`єднаний трудовий архів", повідомив, що на зберігання надійшли тільки документи з особового складу (платіжно-розрахункові відомості) Семенівського МГП по виробництву яловичини Семенівського району Полтавської області. Інші документи (про ліквідацію та правонаступників, належність будинків до МГП по виробництву яловичини) на зберігання не надходили (а.с. 26).

Відповідно до письмового пояснення свідка ОСОБА_5 , остання проживає за адресою: АДРЕСА_3 та є сусідкою ОСОБА_1 , який проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Особисто знайома з ОСОБА_1 з 1978 року. ОСОБА_1 проживає в будинку з 1978 року, отримав квартиру від Міжколгоспного підприємства по виробництву яловичини. Проживає в квартирі, де робить ремонти та сплачує комунальні послуги з 1978 року та до цього часу (а.с.43).

Відповідно до письмового пояснення свідка ОСОБА_6 , остання проживає за адресою: АДРЕСА_5 та є сусідкою ОСОБА_1 , який проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Особисто знайома з ОСОБА_1 з 1978 року. ОСОБА_1 проживає в будинку з 1978 року, отримав квартиру від Міжколгоспного підприємства по виробництву яловичини. Проживає в квартирі, де робить ремонти та сплачує комунальні послуги з 1978 року та до цього часу (а.с.42).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном якпідстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Для нерухомого майна тривалість володіння складає десять років.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, з огляду на вище наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підстав, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття спірної квартири у власність за набувальною давністю.

Позивач користується спірною квартирою на законній підставі і це право ніким не оспорюється.

В той же час, володіння майном на підставі певного юридичного титулу, тобто таке,що спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном, виключає застосування набувальної давності, оскільки в цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Отже, аналізуючи підстави заявлених позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту, норми цивільного права у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Семенівська селищна рада, Полтавська обл., Кременчуцький р-н., смт Семенівка, вул. Незалежності, 44а; код ЄДРПОУ 22538295.

Суддя Л.М. Самойленко