Рішення № 102596253, 20.01.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11395/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до спадкового майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він має у власності 1/6 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно залишилося від його рідного брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наряду з позивачем, співвласницею спірної квартири є відповідач ОСОБА_4 , яка заперечує проти його проживання у спірній квартирі та не надає доступу до житла. Обговорювати угоду про порядок користування квартирою відповідачі не бажають.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить усунути перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до спадкового майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

1.2. Відповідачі надали до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 (1/3+1/6 частки), ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_1 (1/6 частка). Зазначена квартира складається з 2 кімнат, житловою площею 31,9 кв.м. За вказаною адресою зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім цього, відповідачі мають чоловіків, з якими вони мешкають разом. У вказаній квартирі позивач не зареєстрований та ніколи не проживав. Він зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю дружиною. Позивач ніколи не звертався до відповідачів з питанням про доступ до житла чи проживання у спірній квартирі. Якщо перевести частки квартири у квадратні метри, то частка ОСОБА_1 є незначною та становить 5,3 кв.м житлової площі або 11,02 кв.м. загальної площі. Вона не відповідає площі жодної із житлових кімнат. При оформленні спадщини відповідачами підіймалося питання щодо виплати грошової компенсації частки позивача у спірній квартирі. Пізніше, ОСОБА_1 на контакт не вийшов та суму вартості своєї частки так і не назвав.

Позивач звертався до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою (справа № 428/4115/20). Під час судового засідання позивач пояснював, що сам віддав ключі від квартири відповідачам, що відповідачі пропонували йому гроші, але ціна його не задовольнила, на пропозиції відповідачів сплатити їм за їх частки в квартирі відмовляється, мотивуючи відсутністю грошей. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області була призначена судова будівельно-технічна експертиза, за результатами якої був наданий висновок про те, що поділити в натурі спірну квартиру з дотриманням рівності ідеальних часток у співвідношенні 5/6 і 1/6 неможливо. Також, технічно неможливо встановити порядок користування вищевказаною квартирою, виходячи із часток співвласників - 5/6 частки за відповідачем та 1/6 за позивачем. Позивач не забажав сплатити відповідачам ні компенсацію за відокремлення йому кімнати у спірній квартирі, ні за повні частки відповідачів у квартирі. Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалив рішення від 14.04.2021, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою. Луганський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Таким чином, позивач вдруге звертається до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном - часткою квартири. У першому повозі позивач зазначав «шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою», у другому позові - «шляхом надання постійного безперешкодного доступу». На даний час відповідачі користуються квартирою у цілому та сплачують всі комунальні послуги, утримують квартиру самостійно без участі позивача.

1.3. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Додатково пояснили, що предмет спору не стосується вселення у спірну квартиру, позивач не бажає жити у квартирі. Він лише бажає мати можливість увійти до квартири, випити там чаю, помити руки, оскільки він є інвалідом 3 групи. Позивач також визнав, що має право власності на будинок в смт. Метьолкіне, в якому проживає один, а також має у власності 1/3 частки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, які викладені у відзиві. Пояснили, що вони вдвох разом із своїми чоловіками та дитиною проживають у спірній квартирі.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно копії свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 , виданого 31.05.2005 Управлінням житлово-комунального господарства міськради, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Право власності на нерухоме майно зареєстроване 06.02.2006, що підтверджується копією витягу №9757034.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 18.02.2019 державним нотаріусом Другої сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Чиркіною Т.Д., та зареєстрованого в реєстрі за №2-31, спадкоємцями майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_4 , на 1/2 частку у спадщині, та його рідний брат ОСОБА_1 , у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги, матері спадкодавця, ОСОБА_8 , на 1/2 частку у спадщині. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії домової книги вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

2.2. Згідно з копією свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Сиротинською селищною радою 26.04.2000, житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 .

З паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 вбачається, що місце проживання позивача ОСОБА_1 з 23.07.2002 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

2.3. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.04.2021 по справі № 428/4115/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та визначення порядку користування квартирою.

З тексту вищевказаного рішення вбачається, що висновком експерта № 7396/7397 від 04.01.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що поділити в натурі спірну квартиру з дотриманням рівності ідеальних часток у співвідношенні 5/6 та 1/6 частки технічно неможливо. Встановити порядок користування квартирою, виходячи із часток співвласників, також технічно неможливо. Експертом було запропоновано два варіанти користування квартирою з відступом від ідеальних часток зі сплатою грошової компенсації, але сторони не погодилися із таким варіантом.

Відповідно до копії постанови Луганського апеляційного суду від 02.08.2021 по справі № 428/4115/20 рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.04.2021 було залишено без змін.

2.4. Зміст спірних правовідносин зводиться до питання про те, чи можливо усунути позивачу перешкоди у здійсненні права користування спірною квартирою шляхом надання постійного безперешкодного доступу до неї.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

3.2. Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Статтею ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

3.3. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності наступним чином: 1/2 (1/3 + 1/6) частки у відповідача ОСОБА_4 , 1/3 частка у відповідача ОСОБА_3 та 1/6 частка у позивача ОСОБА_1 . При цьому, під час розгляду справи № 428/4115/20 за участю всіх цих осіб на підставі висновку експерта було встановлено, що поділити в натурі спірну квартиру з дотриманням рівності ідеальних часток у співвідношенні 5/6 та 1/6 частки технічно неможливо. Встановити порядок користування квартирою, виходячи із часток співвласників, також виявилося неможливо.

З урахуванням вищенаведених обставин, надання позивачу за судовим рішенням «постійного безперешкодного доступу» до спірної квартири, без визначення конкретного порядку користування квартирою з урахуванням частки позивача, створить ситуацію, за якої позивач отримає непропорційно широкий доступ до всієї квартири, хоча він є власником лише 1/6 частки квартири. Обраний позивачем спосіб захисту свого права є неналежним, оскільки фактично позивач просить надати йому доступ до користування всією спірною квартирою. Часткове задоволення позовних вимог відповідно до частки позивача у праві власності на спірну квартиру також є неможливим, адже технічно неможливо надати позивачу у користування 1/6 частку двокімнатної квартири.

Згідно статей 358, 364 ЦК України позивач може заявити вимоги про стягнення матеріальної компенсації його частки у праві власності на спірну квартиру. Проте, таких вимог позивач не заявив.

Суд додатково відзначає, що позивач має у власності житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, в судовому засіданні позивач визнав, що має у власності 1/3 частки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, відмова у задоволенні цього позову не призведе до ситуації, за якої позивач буде позбавлений можливості користуватися єдиним наявним у нього житлом.

Наявність у позивача третьої групи інвалідності не має значення для вирішення цієї справи, оскільки стан здоров`я позивача не змінює об`єктивних обставин справи, згідно яких позивач є власником лише 1/6 частки спірної квартири.

4.2. Підводячи підсумок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до спадкового майна.

При цьому суд окремо відзначає, що предметом позову у цій справі була вимога про надання постійного безперешкодного доступу до спірної квартири, в той час як у справі № 428/4115/20 предметом позову були вимоги про визначення порядку користування квартирою та вселення у квартиру. Тобто, предмети позову у цій справі та у справі № 428/4115/20 є відмінними. Правильність вказаного висновку суду додатково підтверджується поясненнями позивача та його представника, які вказали, що предмет спору не стосується вселення у спірну квартиру, оскільки позивач не бажає жити у квартирі, проте бажає мати можливість увійти до квартири, випити там чаю, помити руки.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.12.2021 клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору було задоволено частково та постановлено відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд вважає за необхідне судовий збір в сумі 908 грн. стягнути з позивача в дохід держави. Відповідачі про наявність у них судових витрат не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до спадкового майна.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача в ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (судовий збір).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін