Рішення № 102594133, 19.01.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2780/21

Провадження № 2/553/446/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.01.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Мотріченко О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСТАПЕНКА Євгенія Михайловича, третя особа - державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ГРИБ Тетяна Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до даних АСВП виявив, що відносно нього відкрите виконавче провадження № 65064974 від 08.04.2021 року з вимогою виплатити кошти. ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" стверджує, що позивач має борг по кредитному договору № 003-16041-071113 від 07.11.2013 року, який укладено між ним та ПАТ "ДЕЛЬТА БАНКОМ", останнє нібито відступило право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", потім ТОВ "Фінансова компанія управління активами", а потім відповідачу. 07.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис за № 29547 про стягнення з ОСОБА_2 коштів в сумі 5270 грн. 40 коп. на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", на підставі якого державним виконавцем Подільського ВДВС у місті Полтаві Гриб Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинено з численним порушенням законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню. Позивач ніколи не укладав з ПАТ "Дельта Банк" кредитний договір № 003-16041-071113 від 07.11.2013 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", тобто чинна редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису виключно на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально. Вказав, що не отримував від приватного нотаріуса жодних письмових вимог про усунення порушень умов кредитного договору в порушення п. 283 Інструкції про порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Неможливо встановити, чи отримував нотаріус від ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та його часткового погашення, а також документи, які підтверджують, що заборгованість є безспірною.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07.12.2020 року № 29547, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості в сумі 5270 грн. 40 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.10.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справ, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.01.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про врегулювання спору за участю судді.

Відповідач ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", отримавши ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї 15.11.2021 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, відзив на позовну заяву у строки, визначені в ухвалі про відкриття провадження, та станом на час судового розгляду справи не подав, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

26.11.2022 року від представника відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" надійшла заява про визнання позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" та відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., будучи повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив на позовну заяву.

Третя особа державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гриб Т.В. звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, пояснення щодо позову не надала.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 29547, про звернення стягнення з ОСОБА_2 не виплачених у строк грошових коштів на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", якому ТОВ "Фінансова компанія управління активами" на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18.10.2020 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/Д від 15.10.2020 року, якому в свою чергу ПАТ "Дельта Банк" на підставі Договору факторингу № 450/К від 11.05.2018 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 003-16041-071113 від 07.11.2013 року укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 , за період з 10.05.2018 року по 07.12.2020 року у розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 4995 грн. 21 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 225 грн. 19 коп., а також плата за вчинення виконавчого напису в сумі 50 грн., а всього коштів в розмірі 5270 грн. 40 коп.

Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гриб Т.В. від 08.04.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 65064074 з примусового виконання виконавчого напису № 29547, виданого 07.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості у загальному розмірі 5270 грн. 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом "2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, - вже не чинні.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У ч. 1 ст. 88Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та, відповідно, даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

В ході судового розгляду відповідачами не подано відзив на позов, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" є правонаступником ПАТ "Дельта Банк", з яким позивачем по справі ОСОБА_2 начебто укладений кредитний договір № 003-16041-071113 від 07.11.2013 року й заборгованість за яким була предметом стягнення на підставі виконавчого напису, доказів набуття права вимоги саме у обсязі сум, які є предметом виконавчого напису, що оскаржується у вказаному провадженні, направлення повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, а також доказів надання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. усіх документів, передбачених чинним законодавством для видачі виконавчого напису, в тому числі таких документів, що об`єктивно підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Відповідно, встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності не дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з ОСОБА_2 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 07.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 29547, має характер безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.

Враховуючи встановлені по справі обставини, аналізуючи наявні у справі докази та вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства, як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема, позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася по виконавчий напис. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, що узгоджуються з висновками, викладеними, зокрема, у постановах КЦС ВС від 14.08.2019 року в справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року в справі № 474/106/18.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав стягнення судових витрат, понесених позивачем, з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. та необхідність стягнення судових витрат у даній справі саме з відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ".

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

26.11.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про визнання позовних вимог в порядку ст. 206 ЦПК України, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. № 29547 від 07.12.2020 року, таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454 грн., а у разі подання заяви про забезпечення позову - в розмірі 227 грн., інші 50 відсотків судового збору повернути позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України

Оскільки відповідач ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" визнав позов до початку розгляду справи по суті, виходячи з положень ст. 142 ЦПК України з нього на користь позивача підлягає стягненню лише 50 % понесених судових витрат, інша ж частина підлягає поверненню позивачу з державного бюджету. З урахуванням того факту, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., з відповідача на його користь підлягають стягненню кошти в сумі 454 грн. 00 коп., інша частина - 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 454,00 грн., має бути повернута позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 275-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (місцезнаходження - Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, 9-а, оф. 204, код ЄДРПОУ - 43311346), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСТАПЕНКА Євгенія Михайловича (місцезнаходження - м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5), третя особа - державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ГРИБ Тетяна Володимирівна (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 07.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 29547, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованості за кредитним договором № 003-16041-071113 за період з 10.05.2018 року по 07.12.2020 року, що складається з: заборгованість за тілом кредиту - 4995 грн. 21 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 225 грн. 19 коп., а також плата за вчинення виконавчого напису в сумі 50 грн., а всього коштів в розмірі 5270 грн. 40 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області повернути ОСОБА_2 50 % сплаченого на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 судового збору згідно з квитанцією ТВБВ № 10016/0120 філії - Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" № 025 від 05.10.2021 року, а саме: кошти в сумі 454 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.01.2022 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна