Ухвала суду № 102594001, 13.01.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/31/22

Провадження № 1-кп/553/106/2022

У Х В А Л А

Іменем України

13.01.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

при секретарі: Каленіченко В.О.,

за участю прокурора: Живила В.Я.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

захисників - адвокатів: Стребка В.І., Якименка В.В., Клименка О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року до Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, для розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки підстав для зміни застосованих стосовно них запобіжних заходів на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню та інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до них, оскільки у разі застосування до останніх більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не можливо запобігти ризикам, так як всі вони передбачають перебування на волі, що дає їм можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні. При цьому, звертав увагу на те, що строки застосування запобіжних заходів, обраних обвинуваченим спливають 15.01.2022 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стребко В.І., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , просили змінити його на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник- адвокат Якименко В.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник-адвокат Клименко О.Ю. в судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

17.07.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16:11 год. 12.09.2021 року та визначено заставу в розмірі 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 306450 грн. та в разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

09.09.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 листопада 2021 року. Залишено визначену ухвалою суду від 17 липня 2021 року по справі №554/2103/2021, провадження №1-кс/554/10886/2021, заставу у розмірі 135 (сто тридцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 306 450 (триста шість тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

04.11.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16:11 год. 02.01.2022 року.

17.12.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16:11 год. 15.01.2022 року.

21.07.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.09.2021 року та визначено заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 181600 грн. та в разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.09.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.11.2021 року.

11.11.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.01.2022 року, без визначення застави.

17.12.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022 року.

17.07.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19:25 год. 12.09.2021 року та визначено заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 45400 грн. та в разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

09.09.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2021 року. Залишено визначену ухвалою суду від 17 липня 2021 року по справі №554/2103/2021, провадження №1-кс/554/10885/2021, заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

05.11.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19:25 год. 03.01.2022 року.

17.12.2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19:25 год. 15.01.2022 року.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати йому можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачена ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачена ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачена ОСОБА_2 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_2 , оскільки застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати їй можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати йому можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою обвинуваченим.

Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими та їх захисниками на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень у справі.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення в суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави, на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому одним із зобов`язань України, що випливає з її членства в Раді Європи, є, зокрема, обов`язок забезпечувати належне виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання.

Враховуючи те, що на даний час обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 утримуються в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань «№23» Міністерства юстиції, обставини які стали підставою для продовження щодо обвинувачених вищевказаних запобіжних заходів не змінились, з метою запобігання вчиненню ними інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку щодо необхідності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 314, 315 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 13 січня 2022 року 16 год. 55 хв. по 14 березня 2022 року16 год. 55 хв. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з 13 січня 2022 року 16 год. 55 хв. по 14 березня 2022 року 16 год. 55 хв. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рахувати з 13 січня 2022 року 16 год. 55 хв. по 14 березня 2022 року16 год. 55 хв. включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.Д. Новак