Рішення № 10259362, 23.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 61/74-10

вх. № 2423/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Власенко О.О., довіреність № 4089 від 22.10.09р., Писаренко В.І., довіреність № 06-1/3683 від 28.09.09р.;

відповідача за первісним позовом - Лагутіна В.В., довіреність б/н від 27.05.09р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного банку "Базис", м. Харків

до Іноземного підприємства "Малахіт", м. Харків

про стягнення 326,13 грн. та визнання договору припиненим

та за зустрічним позовом Іноземного підприємства "Малахіт"

до Публічного Акціонерного товариства "Акціонерного комерційного банку "Базис"

про стягнення 8573,72грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "АКБ "Базис" , звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Іноземного підприємства "Малахіт" про визнання договору суборенди №303/06/09 від 01.06.2009р. припиненим з 01.09.2009р. та про стягнення заборгованості в розмірі 326,13 грн., з яких 250,65 грн. сума орендної плати спачена за період з 18 по 31 липня 2009 року та 75,48 грн. сума, сплачена за експлуатаційні витрати за липень 2009 року.

02.04.2010р. ІП "Малахіт" , звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ПАТ "АКБ "Базис" про стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) на користь позивача (за зустрічним позовом) заборгованості в розмірі 8573,72грн., з яких основний борг з орендної плати - 4078,63 грн.,сума пені 276,43 грн., інфляційні – 173,72 грн., річні – 4044,94 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2010р. прийнято зустрічний позов Іноземного підприємства "Малахіт" для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 22.06.2010р. було оголошено перерву до 23.06.2010р. для виготовлення повного тексту рішення.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 22.06.2010р. вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 22.06.2010р. вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі, проти первісного позову заперечував, надав клопотання про витребування у позивача за первісним позовом доказів припинення електропостачання , доказів на підтвердження факту відсутності електропостачання протягом періоду , за який вимагає позивач повернення сплачених коштів, доказів спричинення шкоди позивачу ІП "Малахіт", у зв"язку з чим просив відкласти розгляд справи.

Представник позивача за первісним позовом проти клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи та витребування доказів заперечував.

Суд, розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи, керуючись положеннями статті 69 ГПК України, відповідно до яких спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви та у виняткових випадках головою суду або його заступником може бути продовжено строк вирішення спору на один місяць, зважаючи на те, що ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 13.05.2010р. строк розгляду справи № 61/74-10 було продовжено до 23.06.2010р., а від сторін узгодженого клопотання про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного терміну до суду не надходило, а також враховуючи заперечення позивача за первісним позовом щодо відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи та витребування доказів у зв’язку з відсутністю строку, передбаченого чинним законодавством для відкладення розгляду справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

"01'" червня 2009 р. між Іноземним підприємством "Малахіт' (позивач за первісним позовом) та Акціонерним комерційним банком "Базис" (відповідач за первісним позовом) було укладено Договір суборенди N 303/06/09 (надалі за текстом - Договір), відповідно до умов якого позивач (ІП «Малахіт») передав , а відповідач (АКБ «Базис») прийняв в строкове платне користування частину нежитлових приміщень , загальною площею 1,0 кв.м., розташованих в приміщенні лит. "Г-1" за адресою : м.Харків, пр.Московський , 257.

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 01.06.2009р.

Відповідно до п.1.3 договору орендовані приміщення позивачем (АКБ «Базис») будуть використані для розміщення банкомату.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Позивач (АКБ «Базис») має право забезпечити безперешкодний , доступ до банкомату всім особам, які мають платіжні картки міжнародних платіжних систем: Mastercard International, Visa Intenational.

Відповідно до п. 4.1 договору суборенди розмір щомісячної орендної плати за суборендовані нежитлові приміщення становить 555,00 грн. за 1,0 кв.м. в місяць.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що відповідач сплачує орендну плату не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п.7.1 договору він діє до 31.12.2010р.

Позивач за первісним позовом (АКБ «Базис») , обґрунтовуючи свої позивні вимоги, посилається на те, що відповідач за первісним позовом (ІП «Малахіт») не забезпечив належного технічного стану орендованого приміщення, в якому в період з 18.07.09р. по 31.07.09р. була відсутня подача електроенергії, у зв’язку з чим банкомат не міг використовуватись клієнтами АКБ «Базис» за призначенням.

У зв’язку з вказаним, АКБ «Базис» листом № 06-1-07/3360 від 27.08.09р. (арк.спр.19) звернувся до ІП «Малахіт» з претензією , в якій просив відновити подачу електроенергії для обслуговування банкомату.

02.09.2009 року ІП «Малахіт» відповів на претензію АКБ «Базис» від 27.08.09р. щодо відновлення електроенергії листом 3906/09 юр (арк.спр. 25), в якому зазначив, що дійсно в період з липня по серпень місяці 2009 року в суборендованому АКБ «Базис» приміщенні була відсутня електроенергія. Для вирішення питання поновлення електроенергії були направлені спеціалісти до компетентних органів, буде здійснено виїзне засідання комісії, після чого позивачу за первісним позовом буде надано обґрунтовану відповідь.

Проте, позивач за первісним позовом (АКБ «Базис») 01.09.2009 року за вих. № 06-1-07/3414 направив ІП «Малахіт» вимогу про відмову з 01.09 2009 року від договору суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. у зв’язку істотним порушенням з боку ІП «Малахіт» умов договору в частині забезпечення належного технічного стану, та направив 2 примірники договору про припинення договору оренди. На вказану вимогу ІП «Малахіт» відповіді не надало, а позивач (АКБ «Базис») , відповідно до наданого ним акту 09.09.2009 року (арк.спр.86) вивіз свій банкомат з суборендованих ним приміщень.

У зв’язку з вказаним позивач за первісним позовом звернувся до суду з позивною вимогою визнати договір суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. припиненим з 01 вересня 2009 року.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З тексту договору суборенди вбачається, що права односторонньої відмови від договору з боку АКБ «Базис» не передбачено.

Відповідно до статті 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму , якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі або наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ст. 784 ЦК України позивач за первісним позовом суду не надав.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку що на час розгляду справи договір суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. є таким що діє.

АКБ «Базис» просить суд визнати договір суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. припиненим з 01 вересня 2009 року у зв’язку істотним порушенням умов договору.

Відповідно до п.2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 653 Цивільного кодексу України у разі , якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку , зобов’язання за ним змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну чи розірвання договору законної сили.

До того ж, суд зазначає,що позовні вимоги про визнання договору припиненим з певної дати, яка є відмінною від доти рішення суду, не узгоджуються з приписами ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України, якими визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, відповідна вимога не є предметом окремого розгляду, а є лише однією із підстав доказування при поданні позову про захист своїх порушених чи оскаржуваних прав.

На підставі вказаного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог первісного позову щодо визнання договору суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. припиненим з 01 вересня 2009 року.

Щодо первісних позовних вимог про повернення сплаченої АКБ «Базис» суми орендної плати за період з 18 по 31 липня 2009 року в розмірі 250,65 грн. та 75,48 грн. експлуатаційних витрат, оскільки саме в цей період, як вказує позивач в первісному позові, була відсутня електроенергія в суборендованому ним приміщенні, а тому він не міг використовувати приміщення за призначенням для експлуатації банкомату, суд зазначає наступне.

Відповідач за первісним позовом ( ІП «Малахіт»), заперечуючи проти цих позовних вимог АКБ «Базис» , посилається на факт недоведеності відсутності електроенергії в суборендованому приміщенні саме в цей період, проте, з наявної в матеріалах справи переписки сторін вбачається, що листом № 06-1-07/3360 від 27.08.09р. (арк.спр.19) звернувся до ІП «Малахіт» з претензією , в якій просив відновити подачу електроенергії для обслуговування банкомату.

02.09.2009 року ІП «Малахіт» відповів на претензію АКБ «Базис» від 27.08.09р. щодо відновлення електроенергії листом 3906/09 юр (арк.спр. 25), в якому зазначив, що дійсно в період з липня по серпень місяці 2009 року в суборендованому АКБ «Базис» приміщенні була відсутня електроенергія. Для вирішення питання поновлення електроенергії були направлені спеціалісти до компетентних органів, буде здійснено виїзне засідання комісії, після чого позивачу за первісним позовом буде надано обґрунтовану відповідь.

З вказаного вбачається, що ІП «Малахіт» підтвердив факт відсутності в наданих ним в суборенду АКБ «Базис» приміщеннях електроенергії, навіть у період (2 місяці), який перевищує період, на який посилається позивач (14 днів) за первісним позовом.

Відповідно до п. 3.1.1 договору суборенди ІП «Малахіт» зобов’язаний надати в суборенду приміщення в належному технічному стані.

Крім того, в своєму листі від 02.09.2009 року ІП «Малахіт» повідомив АКБ «Базис» , що для вирішення питання поновлення електроенергії були направлені спеціалісти до компетентних органів, буде здійснено виїзне засідання комісії, після чого позивачу за первісним позовом буде надано обґрунтовану відповідь.

Проте, ІП «Малахіт» суду не було надано доказів на підтвердження проведення вказаних дій та з’ясування причин відсутності в суборендованому приміщенні електроенергії, доказів на підтвердження відсутності в суборендованому приміщенні електроенергії не з вини ІП «Малахіт», а з інших, не залежних від нього підстав відповідач за первісним позовом не надав. Відсутні в матеріалах справи і докази на підтвердження намагань ІП «Малахіт» якнайшвидше сприяти відновленню електроенергії. В матеріалах справи також відсутні докази того, що електроенергія була відсутні в суборендованих приміщеннях з вини АКБ «Базис».

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час , протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини за які він не відповідає.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог АКБ «Базис» про повернення сплаченої ним суми орендної плати за період з 18 по 31 липня 2009 року в розмірі 250,65 грн. та 75,48 грн. експлуатаційних витрат та стягнення вказаних сум з ІП «Малахіт».

Щодо зустрічних позовних вимог ІП «Малахіт» до АКБ «Базис» про стягнення заборгованості в розмірі 8573,72грн. з яких : основний борг з орендної плати - 4078,63 грн.,сума пені 276,43 грн., інфляційні – 173,72 грн., річні – 4044,94 грн. , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Зважаючи на те, що судом встановлено що на момент розгляду справи договір суборенди N 303/06/09 від 01.06.09р. є діючим, доказів на підтвердження повернення суборенованих приміщень від АКБ «Базис» до ІП «Малахіт» в матеріалах справи немає, посилань АКБ «Базис» щодо неможливості використання суборендованих приміщень в період з вересня 2009 року немає, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ІП «Малахіт» щодо стягнення з АКБ «Базис» суборенд них платежів за період з вересня 2009 року по березень 2010 року в сумі 4078,63 грн.

Доводи АКБ «Базис» щодо того, що він не використовував спірне приміщення з 09.09.09р. , оскільки вивіз свій банкомат, не приймаються судом, з огляду на те, що оренда плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ст.286 Господарського кодексу України), оскільки договір суборенди є таким що діє , ту обставину, що АКБ «Базис» було вилучено належний йому банкомат з власної волі з суборендованих приміщень, суд відносить до здійснення господарської діяльності АКБ «Базис» на власний розсуд.

Відповідно до п. 4.2 договору суборенди АКБ «Базис» зобов’язався сплачувати суборендні платежі не пізніше 5 числа місяця, слідуючого за поточним.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочки.

За прострочення внесення суборендних платежів по договору ІП «Малахіт» нарахував АКБ «Базис» пеню за несвоєчасну та неповну сплату платежів за договором суборенди № 303/06/09 від 01.06.2009 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка склала: 276,43 грн.

Приймаючи до уваги, що АКБ «Базис» не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 276,43 грн. підлягає стягненню на користь ІП «Малахіт».

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору суборенди сторони визначили, що у разі невчасної сплати суборенд них платежів , суборендар сплачує суборендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 300 % річних.

Таким чином, ІП «Малахіт» обґрунтовано нараховано АКБ «Базис» 300% річних на всю суму заборгованості у розмірі 4044,94 грн. та інфляційні на суму 173,72 грн., розрахунок перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.          

З огляду на вказане, суд вважає обґрунтованими та доведеними зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з АКБ «Базис» заборгованості в сумі 8573,72 грн, з яких: основний борг з орендної плати - 4078,63 грн.,сума пені 276,43 грн., інфляційні – 173,72 грн., річні – 4044,94 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені АКБ «Базис» за розгляд первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом – ІП «Малахіт» пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені ІП «Малахіт» за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом (АКБ «Базис» ).

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 258, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 625, 651, 653, 762, 784, 795 Цивільного кодексу України, статтею 20, 232, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства «Малахіт»(адреса: 61044, м.Харків, пр.. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756572, п/р 26003000123339 в відділенні ВАТ «Укрексімбанк», МФО 351618) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»(адреса: м.Харків, вул.Сумська, буд.88, к/р 32008176500 в Управлінні НБУ в Харківській області , код ЄДРПОУ 19358916) 326,13 грн. з яких 250,65 грн. сума орендної плати спачена за період з 18 по 31 липня 2009 року та 75,48 грн. сума, сплачена за експлуатаційні витрати за липень 2009 року, 102,00 витрат зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис»(адреса: м.Харків, вул.Сумська, буд.88, к/р 32008176500 в Управлінні НБУ в Харківській області , код ЄДРПОУ 19358916) на користь Іноземного підприємства «Малахіт»(адреса: 61044, м.Харків, пр. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756572, п/р 26003000123339 в відділенні ВАТ «Укрексімбанк», МФО 351618) заборгованість в сумі 8573,72 грн, з яких: основний борг з орендної плати - 4078,63 грн.,сума пені 276,43 грн., інфляційні –173,72 грн., річні –4044,94 грн., 102,00 витрат зі сплати державного мита та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 23 червня 2010 року.

Справа № 61/74-10.