Рішення № 10259181, 18.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.10                                                                                           Справа№ 32/79

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів.

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький машинобудівний завод”, м.Дрогобич, Львівська область.

Про стягнення 730,00грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача: Супрун М.М.- представник за довіреністю №112-4276 від 30.12.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів про стягнення із Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький машинобудівний завод” , м.Дрогобич Львівська область 730,00грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.05.2010року.

Від здійснення технічного запису судового процесу позивач відмовився.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надіслав відзив № 169 від 07.05.2010р. в якому проти позову заперечив посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, подав клопотання яким просить провести слухання справи без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На підставі усної домовленості позивач надав відповідачу транспортні послуги у серпні 2006 року. Вартість наданих послуг відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за №ОУ-0000571 становить 730,00грн. Відповідачем борг в сумі 730,00 грн. сплачено не було.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 241 від 19.05.2009р. з вимогою сплатити борг в сумі 730,00 грн. протягом 10 банківських днів.

Відповідач надав відповідь № 268 від 16.06.2009р. в якій визнав існуючий борг в сумі 730,0 грн. та в зв»язку з важким фінансовим становищем просив відтермінувати його сплату до 01.08.2009р.

Станом на 18.05.2010р. відповідач борг не сплатив, відтак позивач просить суд стягнути його з відповідача в примусовому порядку шляхом задоволення позову.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Відпровідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач надав транспортні послуги, вартість наданих послуг відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за №ОУ-0000571 становить 730,00грн., при цьому термін оплати визначений не був.

Частина 2 ст. 530 ЦК України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 241 від 19.05.2009р., яка останнім визнана (відповідь на претензію № 268 від 16.06.2009р.). У зв»язку з важким фінансовим становищем відповідач просив відстрочити виконання зобов»язання до 01.08.2009р., але станом на дату подання позову борг не сплатив.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за договором.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне:

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може

звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За умовами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до абзацу другого ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

          Правило абзацу другого ч.5 ст.261 ЦК України застосвується з урахуванням ч.2 ст.530 ЦК України. Коли строк чи термін виконання зобов»язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати виконання зобов»язання в будь-який час. При цьому боржникові надається пільговий строк тривалістю сім днів. Зі спливом цього строку починається перебіг позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред»явив вимогу про оплату боргу 19.05.2009р. в якій просив оплатити борг на протязі 10 банківських днів, отже отримавши претензію зі спливом 10 днів почався строк позовної давності згідно ч.5 ст.261 ЦК України, відтак відповідач помилково вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 256, 257, 261, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 638-639, 901 ЦК України, ст.ст.181,193, 202 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

           1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький машинобудівельний завод”, вул.Бориславська, 51/1 м.Дрогобич, Львівська область (код ЄДРПОУ 00153362) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, вул.Козельницька,3 м.Львів, (код ЄДРПОУ 00131587; п/р 26000310498 у ОПЕР в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк»м.Львів, МФО 325796) 730,00грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя