Рішення № 10259087, 01.07.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 12/131 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши матеріали справи № 12/131

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград

до відповідача: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11, м. Кіровоград

про стягнення 493938,40 грн.

Представники сторін:

від позивача - Колісниченко М.М. , довіреність № 8323/07 від 05.12.09 ;

від відповідача - Каверін В.Д., довіреність № 135 від 17.02.2010 .

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж звернулося з позовом до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 про стягнення 493 938 грн. 40 коп., з яких: заборгованість за спожиту електронегію в сумі 300 736 грн. 09 коп.; заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії; пеня в сумі 24 304 грн. 48 коп.; три відсотки річних в сумі 24 508 грн. 81 коп.; втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 143 998 грн. 73 коп.

Заявою № 25/8323 від 30.06.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 453 299,05 грн., з яких:

- заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі в сумі 260 096 грн. 74 коп.

- заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в сумі 390 грн. 28 коп.

- пеня в сумі 243,04 грн.;

- 3% річних в сумі 24 508 грн. 82 коп.;

- втрати від інфляції в сумі 143 998 грн. 73 коп.;

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 40 639,35 грн. просить припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що усі суми, які заявлені позивачем до стягнення, стосуються виключно електричної енергії, спожитої мешканцями будинків, що перебувають на балансі відповідача. Заборгованості відповідача перед позивачем за постачання електричної енергії для власних потреб відповідача (тобто для офісу відповідача) та для надання комунальних послуг з освітлення під'їздів та функціонування ліфтів в будинках, що перебувають на балансі відповідача станом на день звернення до суду не існувало і не існує зараз.

Умовами договору № 123К від 25.06.2002 року та додатками до нього не передбачено постачання електричної енергії до квартир мешканців будинків, що перебувають на балансі відповідача. Відповідно даним договором не передбачено здійснення відповідачем оплати позивачу вартості такої електричної енергії.

Перерахування мешканцями на рахунки відповідача грошових коштів за споживання електричної енергії здійснюється ними поза межами дії вказаного договору, оскільки відповідно до договору відповідач не є постачальником електричної енергії в розумінні п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.2005р. № 910.

Відповідно відповідач не має права контролювати споживання мешканцями електричної енергії в квартирах, де вони проживають, не має права вимагати сплати коштів за спожиту мешканцями електричну енергію, не має права в примусовому порядку стягувати з мешканців цю заборгованість.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2009 року провадження у справі № 12/131 зупинялось до розгляду пов'язаної з нею справи № 5/67, що розглядається іншим судом та набрання рішенням законної сили. Вказаною ухвалою зобов’язано учасників судового процесу повідомити господарський суд про результати розгляду справи № 5/67.

Після находження до господарського суду клопотання позивача № 8/8323 від 20.04.2010 року в якому позивач повідомив суд, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, господарський суд ухвалою від 22.04.2010 року провадження у справі поновив.

До матеріалів справи позивачем подано копію постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2010 року у справі № 5/67.

Вказаною постановою Вищий господарський суд України рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року у справі № 5/67 залишив без змін, а касаційну скаргу комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 без задоволення.

В судовому засіданні 01.07.2010 року представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру пені до одного відсотка, оскільки заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку не сплатою населенням боргу за спожиту електроенергію.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діяв Кіровоградський район міських електричних мереж, м. Кіровоград та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 11, м. Кіровоград 25.06.2002 року укладено договір постачання електричної енергії № 123К .

У відповідності до п. 1 вказаного договору, предметом договору є умови поставки електроенергії постачальником та умови користування і оплати споживачем за використану електроенергію.

В пунктах 2.1.1. та 2.2.1 договору сторони обумовили, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції, за умовами цього договору, а споживач своєчасно оплачує постачальнику електричної енергії спожиту електричну енергію, нарахування за перевищення договірних величин електроспоживання, пеню за прострочку платежів, а також інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в розрахунковому періоді тарифами в строки та в обсягах, обумовлених умовами Договору.

Споживач зобов'язався для визначення величини використаної електроенергії, щомісячно 15 числа о 8:00 годині знімати та представляти постачальнику звітні показники системи обліку всіх розрахункових точок обліку згідно з календарним графіком за приведеною формою.

Відповідно до розділу 3 договору “Розрахунок за електроенергію” розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюється за діючими тарифами та класу приєднання мережі споживача. Розрахунковий період з 15 по 15 щомісячно. Дата надання звіту за фактично використану електроенергію 15 число. Пунктом 3.2 передбачено, що платежі за спожиту електричну енергію здійснюються споживачем платіжним дорученням у порядку передоплати в строк до 25 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірних величин електроспоживання наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період, а також розрахунки за перевиплату договірних величин електричної енергії, нарахування по актам порушень при користуванні електроенергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунки постачальника, здійснюється споживачем самостійно в 5-денний строк після дати виписки рахунків.

У п. 3.3 Договору сторонами визначено, що у випадку несплати платежів у строк і обсязі відповідно п. 3.2, а також несплати рахунків постачальника протягом 5 днів, сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами ПКЕЕ в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору за період з лютого 2006 року по листопад 2008 року поставлено відповідачеві згідно рахунків-фактур (копії додано до матеріалів справи) за спожиту електричну енергію, згідно розрахунку позивача на загальну суму 300 736,09 грн. Вказана заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію підтверджується також актами про використану електричну енергію за вказаний період, актами про обсяг спожитої електроенергії за період з лютого 2006 року по грудень 2007 року , розрахунком боргу та актом звірки заборгованості станом на 25.05.2010 року, який підписано представниками сторін та скріплено печатками.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне. Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог... відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заявою № 25/8323 від 30.06.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 453 299,05 грн., з яких:

- заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі в сумі 260 096 грн. 74 коп.

- заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в сумі 390 грн. 28 коп.

- пеня в сумі 243,04 грн.;

- 3% річних в сумі 24 508 грн. 82 коп.;

- втрати від інфляції в сумі 143 998 грн. 73 коп.;

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 40 639,35 грн. просить припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підтвердження своїх доводів позивач подав до суду бухгалтерську довідку № 12/131-1 від 25.05.2010 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність предмета спору в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 40 639,35 грн, що є підставою для припинення провадження у справі у вказаній частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому господарський суд роз’яснює, що відповідно до частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що усі суми, які заявлені позивачем до стягнення, стосуються виключно електричної енергії, спожитої мешканцями будинків, що перебувають на балансі відповідача. Заборгованості відповідача перед позивачем за постачання електричної енергії для власних потреб відповідача (тобто для офісу відповідача) та для надання комунальних послуг з освітлення під'їздів та функціонування ліфтів в будинках, що перебувають на балансі відповідача станом на день звернення до суду не існувало і не існує зараз.

Однак, відповідно до матеріалів справи, на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом лічильники електричної енергії знаходились на балансі відповідача. Той факт, що на даний час проводяться роботи про передачі вказаних лічильників позивачеві не спростовує доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Крім того, доказів зміни умов договору в частині кількості постачання електроенергії та порядку її оплати в добровільному чи судовому порядку сторони господарському суду не подали.

Розглядаючи спір в частині стягнення вартості поставленої електричної енергії господарський суд виходить з наступного.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі в сумі 260 096,74 грн. відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі в сумі 260 096,74 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в сумі 390,28 грн.

Господарський суд враховує, що в п. 3.6 Договору сторони узгодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених умовами договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії складає - 390,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору... та інших актів цивільного законодавства...

Укладаючи договір постачання електричної енергії № 123К, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами п’ятою та шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Пунктом 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у випадках споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Статтею 27 Закону України ”Про електроенергетику” передбачено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику (в тому числі за порушення правил користування електричною енергією), що може мати цивільний, адміністративний та кримінальний характер. Згідно частини 7 цієї статті, відповідальність, передбачену частиною 5 статті 26 вказаного Закону визначено як санкцію.

Доказів оплати п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії в сумі 390 грн. 28 коп відповідачем суду не подано.

За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії в сумі 493938,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 143998,73 грн. та 3% річних в сумі 24508,82 грн. з лютого 2006 року по листопад 2008 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 143998,73 грн. та 3% річних в сумі 24508,82 грн. з лютого 2006 року по листопад 2008 року.

Посилаючись на п. 3.3 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 24 304,48 грн. за період зазначений в позовній заяві.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідача подав клопотання про зменшення розміру пені до одного відсотка, оскільки заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку не сплатою населенням боргу за спожиту електроенергію.

Згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки заборгованість відповідача пов'язана з несвоєчасною оплатою послуг населення, зокрема, і за електроенергія, господарський суд користуючись правом наданим ст. 83 Господарського процесуального кодексу України задовольняє, у даному винятковому випадку, клопотання відповідача та зменшує пеню до одного відсотка.

Враховуючи норми вищезазначених статей та положення п. 3.3 договору господарський суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 243,04 грн. за період зазначений в позовній заяві.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені, господарський суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116,117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11, 25026, м.Кіровоград, вул.Червонозорівська,17, р/р № 260041000 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 23224392 на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", 25012, м.Кіровоград, пр.Комуністичний,15 від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, 25026, м.Кіровоград, вул.Севастопольська,9а, код ЄДРПОУ 23226362:

- заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі в сумі 260 096 грн. 74 коп.

- заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в сумі 390 грн. 28 коп.

на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260323121425 в філії Кіровоградське облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362;

- пеню в сумі 243,04 грн.;

- 3% річних в сумі 24 508 грн. 82 коп.;

- втрати від інфляції в сумі 143 998 грн. 73 коп.;

- державне мито в сумі 4 939,38 грн.

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

на поточний рахунок № 26000060424173 в філії "Кіровоградське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" м.Кіровоград, МФО 323583, код ЄДРПОУ 23226362.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Провадження у справі в частині стягнення 40 639 грн. 35 коп. припинити.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.

повний текст судового рішення

підписано 05.07.10р.