Рішення № 102590088, 18.01.2022, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 18.01.2022

ЄУ № 942/1406/21

Провадження №2/942/55/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Новопсковська селищна рада,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просить усунути перешкоди у користуванні належного йому на праві власності будинку, а саме визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви з урахуванням письмових пояснень позивач зазначив, що йому на праві власності належить Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 . Батько позивача ОСОБА_4 мав двох рідних братів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (по матері). Батькові позивача та ОСОБА_5 у 1978 році було виділено земельну ділянку під будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично будували будинок батько позивача та ОСОБА_6 , а тому у 1983 році інший брат ОСОБА_5 подарував ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 Ѕ частину будинку. Батько позивача подарував свою частину будинку позивачу ОСОБА_1 . Пізніше будинку ОСОБА_8 було присвоєно номер 58 а, і їх адреса стала: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 після смерті чоловіка ОСОБА_6 переоформила будинок на своє ім`я, що підтверджується рішенням суду. На даний час у будинку ОСОБА_8 ніхто не проживає, так як вони померли. В будинку позивача зареєстровані відповідачі, які є його дітьми. Відповідачі фактично за даною адресою не проживають з 2015 року, речей їх у будинку також не має. Вони фактично проживають в іншій країні. Знятися з реєстрації у добровільному порядку відповідачі не бажають, чим перешкоджають позивачеві у користуванні власним домоволодінням.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 01.12.2021, визнано явку позивача обов`язковою у судове засідання, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Новопсковську селищну раду.

01.12.2021 підготовче судове засідання відкладено до 20.12.2021 у зв`язку з неявкою позивача, явку якого визнано обов`язковою, та неявкою відповідачів.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 20.12.2021 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.01.2022.

10.01.2022 судове засідання відкладено до 18.01.2022 у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив справу розглянути без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення або розгляду справи без їх участі, відзив на позовну заяву та заперечення не надали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, щоОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування Ѕ частини жилого будинку, посвідченого 11.03.2004 приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу Замарь О.О., та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.04.2004, номер витягу 3319221.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 051444, виданого 26.12.2008 Новопсковською селищною радою, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0473 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

Згідно із довідкою № 2618, виданою виконавчим органом Новопсковської селищної ради 13.09.2021, ОСОБА_1 , 1972 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно записів погосподарської книги має такий склад сім`ї: дружина - ОСОБА_9 , 1974 року народження, син - ОСОБА_2 , 1993 року народження, донька - ОСОБА_3 - 1999 року народження.

Відповідно до акту підтвердження не проживання від 13.09.2021, складеного спеціалістом відділу соціального захисту населення Новопсковської селищної ради Синєбабкіною В.В. у присутності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , підтверджено факт не проживання з 01 травня 2015 року по теперішній час 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування, посвідченого 04.08.1983 державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Петровою Л.І., зареєстровано в реєстрі за № 609, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці 800 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого 29.06.1971 Новопсков райбюро ЗАГС Ворошиловградської області, « ОСОБА_12 » (мовою оригіналу) та « ОСОБА_13 » (мовою оригіналу) одружилися 29.06.1971, актовий запис № 26. Прізвище дружини після одруження « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу).

Згідно із рішенням № 12/24 Новопсковської селищної ради п`ятого скликання дванадцятої сесії від 19.01.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_7 . Передано ОСОБА_7 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0412 га за рахунок земель Новопсковської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 31.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років.

З рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 17.08.2015 вбачається, що за ОСОБА_7 визнано право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які розташовані по АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 01.09.2015.

Згідно технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виготовлений 10.06.2015 Новопсковським районним бюро технічної інвентаризації, по АДРЕСА_1 замовником технічної документації є ОСОБА_7 .

Згідно із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 19.06.2018 Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 391 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст.316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно із ст. ст. 379, 382 ЦК України об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло у вигляді житлового будинку, садиби, квартири.

Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 4 ст. 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу Української РСР» судам роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з травня 2015 року фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає доведеним, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понад 6 місяців не проживають за місцем реєстрації, що відповідно до ст. 71 ЖК України є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Визнання особи такою, що втратила право користування житлом, тягне за собою зняття цієї особи з реєстрації в даному приміщенні.

Таким чином позовні вимоги про визнання відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач у позові зазначив, що судові витрати залишає за собою.

Таким чином, суд вважає за можливе залишити за позивачем судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.391, 405 ЦК України, ст. 72, 150 ЖК України, ст. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», 3, 6, 11, 18, 155, 160 177 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Новопсковська селищна рада задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий 03.01.2012 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_7 , виданий 25.02.2016 Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_9 , виданий 12.08.2015 Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Новопсковська селищна рада, код ЄДРПОУ 04335594, адреса: провул. Історичний, 1, смт. Новопсков Луганської області.

Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.С. Стеценко