Вирок № 102590050, 14.01.2022, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 14.01.2022

ЄУ № 942/405/20

Провадження №1-кп/942/26/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року, Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Золотарьової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020130510000072 від 18.03.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор Білик О.М.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Компанієць В.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за наступних обставин.

16.03.2020 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 побачив, що за двором його домоволодіння на землі знаходиться автомобільна металева запчастина - передній міст від вантажного автомобіля «МАЗ-504 тягач», 1990 року виробництва, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на таємне викрадення якого в нього виник умисел.

Цього ж дня, об 11 год. 40 хв., реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи та незаконного збагачення, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе їм перешкодити, шляхом вільного доступу, використовуючи раніше підготовлену ним для вчинення кримінального правопорушення болгарку «Протон МШУ-125/1100», розпиляв на три частини передній міст від вантажного автомобіля «МАЗ-504 тягач», 1990 року виробництва, вартість якого згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 005/20 від 26.03.2020 складає 3426 грн. 00 коп., які в подальшому переніс за місцем свого мешкання, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду пояснив, що 16.03.2020 він перебував біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке дісталося йому від покійної тітки. Близько трьох років за двором вказаного домоволодіння на відстані приблизно 3-4 м, лежали металеві частини. Взявши у свого брата ОСОБА_3 болгарку по металу, він розпиляв вказані металеві частини, оскільки вони не дозволяли садити дерева. При цьому, потерпілий ОСОБА_2 бачив його під час розпилювання.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується свідченнями потерпілого, свідків та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що металевий автомобільний міст лежав біля домоволодіння де проживає ОСОБА_1 з дозволу попереднього власника, оскільки він з нею перебував у добрих відносинах. 16.03.2020 о 10 год. 00 хв. він зібрався їхати до м. Слов`янська та почув, що в ОСОБА_1 працює болгарка та розпилює огорожу, після чого він поїхав та попросив людей, які в нього працювали - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щоб ті прослідкували та у разі чого йому зателефонували. Цього ж дня близько 14-15 год. йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що ОСОБА_1 болгаркою перерізав металевий автомобільний міст. Вказаний металевий автомобільний міст ОСОБА_1 здав на металолом, отримавши за це гроші, та з приводу зазначеного моста до нього не звертався.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його рідним братом, який звертався до нього з приводу надання болгарки у тимчасове користування. Пізніше болгарку забрали працівники поліції. Крім того, брат звертався по допомогу щоб перевезти автомобільнийміст на мотоблоці. Після чого він приїхав до ОСОБА_1 на мотоблоці та вони завантажили частину моста до причепа мотоблоку, але мотоблок зламався, тому їм не вдалося вивезти моста. З приводу ОСОБА_2 брат йому повідомив, що він просив ОСОБА_2 прибрати міст, але той не відреагував. Він запитав ОСОБА_1 , чи не буде проблем у зв`язку з тим, що вони вивезуть міст на металобрухт, на що брат йому відповів, що ОСОБА_2 все бачив, але нічого не сказав, тому все буде гаразд.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є сусідом ОСОБА_2 та іноді працює у нього. Навесні 2020 року він разом з ОСОБА_4 працювали у ОСОБА_2 та бачив, що ОСОБА_1 розпилював автомобільнийміст. Після чого вони зателефонували ОСОБА_2 , який повідомив, що він цього робити не дозволяв ОСОБА_1 . Увечері ОСОБА_1 вантажив автомобільнийміст до мотоблоку.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він є сусідом ОСОБА_2 та іноді працює в нього, в той день він працював у нього зі ОСОБА_5 та бачив, як ОСОБА_1 різав міст болгаркою, після чого вони зателефонували ОСОБА_2 . Потім він бачив, що автомобільнийміст лежав в ОСОБА_1 у дворі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його сусідами. Він бачив, як навесні 2020 року з 09 го. 00 хв. працювала болгарка та ОСОБА_1 розпилював міст від автомобіля. Увечері того ж дня ОСОБА_1 разом зі своїм братом завантажили вказаний автомобільний міст до мотоблоку. При цьому, йому відомо, що вказаний автомобільний міст належить ОСОБА_2 та давно лежав біля двору ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що здійснював розслідування в даному кримінальному провадженні та проводив слідчий експеримент 27.03.2020 за участю ОСОБА_1 , який суду пояснив, що жодного тиску на ОСОБА_1 не чинилось, йому роз`яснено права та ознайомлено з матеріалами кримінального провадження. Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 вільно орієнтувався в обставинах кримінального правопорушення.

Також суд заслухав понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які суду пояснили, що вони були присутні під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , при цьому тиск на ОСОБА_1 не здійснювався, він розказував про обставини кримінального правопорушення добровільно.

Вина обвинуваченого також підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні по справі доказами:

- даними з протоколу огляду місця події від 11.03.2020 та доданою до нього фототаблицею, яким оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено сліди від металевих частин;

- даними з протоколу огляду місця події від 25.03.2020 та фототаблицею до нього, яким оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено передній металевий міст та тормозні барабани від вантажного автомобіля «МАЗ-504 тягач»;

- даними з протоколу огляду місця події від 25.03.2020 та фототаблицею до нього, яким оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено болгарку марки «Протон МШУ-125/1100»;

- висновком судової автотоварознавчої експертизи №005/20 від 26.03.2020, згідно з яким встановлено, що станом на 16.03.2020 ринкова вартість автомобільної запчастини - переднього мосту від вантажного автомобілю «МАЗ-504 тягач», 1990 року виробництва з урахуванням зносу складає 3426,00 грн.;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 25.03.2020, згідно з якою передній міст з автомобіля «МАЗ-504 тягач», розпиляний на три частини та болгарку марки «Протон МШУ-125/1100» визнано речовими доказами;

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 27.03.2020 з додатком, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , у ході якого він розповів та продемонстрував обставини вчинення крадіжки переднього мосту від вантажного автомобілю «МАЗ-504 тягач».

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 за №2617-VIII, вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до категорії проступків.

Положенням ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи, що внесені до ч. 1 статті 185 КК України зміни, які набули чинності з 01.07.2020, пом`якшують кримінальну відповідальність ОСОБА_1 , його дії мають кваліфікуватися як кримінальний проступок.

Оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст. 185 КК України.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, суд розцінює бажанням уникнути відповідальності за вчинене та обраним способом захисту від пред`явленого обвинувачення.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 за №2617-VIII) відноситься до категорії кримінальних проступків, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше не засуджений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, дані досудової доповіді про обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

Крім того, суд бере до уваги те, що 01.07.2020 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII.

Враховуючи зазначене, обставини вчиненого діяння, суд з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 (зокрема, відсутності офіційного працевлаштування), а отже неможливості призначення такого покарання як виправні роботи, недоцільністю призначення покарання у виді штрафу та суворості покарання у виді обмеження волі, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді арешту на строк в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

До початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілому завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у спричинені йому збитків у результаті викрадення та пошкодження його майна, а немайнові втрати полягають у спричинені психологічних (моральних) страждань.

В судовому засіданні потерпілий - цивільний позивач підтримав поданий цивільний позов у повному обсязі, обвинувачений - цивільний відповідач, заявлений до нього цивільний позов не визнав.

При вирішенні питання щодо цивільного позову, суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши подані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проаналізувавши доводи цивільного позову та надані на його обґрунтування докази у сукупності з усними поясненнями, показаннями та матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_2 в частині стягнення майнової шкоди у розмірі 3426,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд приймає до уваги обставини та характер вчиненого обвинуваченим правопорушення щодо майна потерпілого ОСОБА_2 , суть позовних вимог останнього, глибину моральних та психічних страждань потерпілого, пережитих у зв`язку із втратою майна та позбавлення можливості користуватися ним, і вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого на його користь 1000,00 грн. рахунок відшкодування моральної шкоди.

Зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.100, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком 03 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 3426 (три тисячі чотириста двадцять шість) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Речові докази по справі:

-передній міст від вантажного автомобіля «МАЗ-504 тягач», розпиляний на три частини, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_2 - залишити власнику;

-болгарка по металу «Протон МШУ-125/1100», яка знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_6 - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя А.В. Чалий