Ухвала суду № 102589794, 12.01.2022, Лисичанський міський суд Луганської області

415/5765/21

1-кс/415/63/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.22 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

слідчого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Шолкової Т.В.

прокурора Погодіна В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду скаргу ОСОБА_1 , щодо визнання бездіяльності прокурора Лисичанської окружної прокуратури, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк,

В С Т А Н О В И В :

До Лисичанського міського суду звернувся зі скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Лисичанської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021131240000630 від 21.07.2021 р., в якій заявник просить зобов`язати прокурора Лисичанської окружної прокуратури визначити підслідність у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12021131240000630 від 21.07.2021 р., у відповідності до вимог передбачених статтею 216 КПК України та до положень пп.3 п.7 Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

У судовому засіданні прокурор Погодін В.С. заперечував проти задоволення скарги, зауваживши, що підстав для зміни підслідності за Державним бюро розслідувань у даному випадку немає.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляду скарги за його відсутності. Скаргу підтримав в повному обсязі.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Положеннями ст. 303 КПК України, передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню, а саме: на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або дізнавача: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 КПК України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 р. № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Аналізуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що протиправні дії прокурора, які фактично оскаржує заявник, не підлягають оскарженню в порядку статті 303 КПК України.

Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 , щодо визнання бездіяльності прокурора Лисичанської окружної прокуратури, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , щодо визнання бездіяльності прокурора Лисичанської окружної прокуратури, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.Г. Березін