Рішення № 10258938, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/11526.05.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням про стягнення 38045,85 грн. за участю представників позивача –Цурки Н.О., довіреність № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 р., відповідача – Криніцької Л.Ю., довіреність № б/н від 25.05.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 33699,74 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 1520,02 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 1151,16 грн. інфляційної складової боргу, 224,77 грн. 3% річних, 1450,16 грн. пені, а загалом 38045,85 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором № 49, о/р3309049 на користування електричною енергією від 22.03.2002 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.04.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(електропостачальна організація) та Київською міською туберкульозною лікарнею №1 з диспансерним відділенням (споживач) 22.03.2002 року укладено договір на користування електричною енергією № 49, о/р3309049, відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Договір укладається на термін до 31 грудня 2002 року, набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд (п. 13 договору).

Доказів дострокового припинення договору сторонами суду не надано.

Згідно п.1 додатку №13а до договору щомісячно 22-24 числа, згідно з додатком №4 до договору на користування електроенергією направляється представник абонента в РВЕ «Східні»для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати використаної електроенергії в наступному періоді та інших платіжних документів.

При цьому сума оплату за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

Додатком №5 до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.02.2010р. складала 33699,74 грн., та за період з 01.04.2008р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.02.2010р. складала 1520,02 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданими позивачем рахунками-розшифровками активної та реактивної електроенергії, на підставі звітів про використану спожиту електроенергію, актів приймання-передачі товарної продукції та довідки про надходження коштів від Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 33699,74 грн., реактивної електричної енергії на суму 1520,02 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 32261,43 грн., та частину основного боргу у розмірі 2958,33 грн. сплачено після порушення провадження у справі, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію та поясненнями сторін.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту електроенергію після порушення провадження у справі в сумі 2958,33 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині позову покладається на відповідача.

В позові в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 32261,43 грн. слід відмовити у зв’язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1151,16 грн. інфляційної складової боргу, 224,77 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.3 договору у випадку несплати до кінця розрахункового періоду спожитої активної і реактивної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим місяця нараховується пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше розміру, визначеного чинним законодавством.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1450,16 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50,00 грн. В позові в частині стягнення 1400,16 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 57,84 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 35,88 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської туберкульозної лікарні №1 з диспансерним відділенням (02175, м. Київ, Харківське шосе, 121/3, код 01993960) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 1 151 (одну тисячу сто п’ятдесят одну) грн. 16 коп. інфляційної складової боргу, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 77 коп. 3% річних, 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. пені, 57 (п’ятдесят сім) грн. 84 коп. державного мита та 35 (тридцять п’ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2958,33 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна