Ухвала суду № 102589034, 13.01.2022, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/901/17

провадження №: 1-кп/398/20/22

УХВАЛА

Іменем України

"13" січня 2022 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Нероди Л.М.,

за участю секретаря - Шаповал І.Ф.,

прокурора - Гуцола В.А.,

адвокат - Швеця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія об`єднане провадження стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у судовому засіданні просить продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, зазначивши, що на даний час продовжують існувати ризики, встановлені при обранні та продовженні строку вказаного запобіжного заходу, а саме: можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення та ухилитись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити його на більш м`який у зв`язку з захворюванням обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Строк застосування зазначеного запобіжного заходу спливає 21 січня 2022 року.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, та які не пов`язані з застосуванням насильства, не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців, офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні злочинів, зокрема тяжких, в період іспитового строку, покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбачає позбавлення волі на строк до шести років. Також суд враховує те, що ОСОБА_1 страждає на психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході відпала, судом не встановлено та встановлені ризики не зникли і не зменшилися.

Відтак, вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Під час розгляду кримінального провадження у судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, чи в іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд оцінює суворість можливого покарання обвинуваченого та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний запобіжний захід необхідно продовжити на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів: з 13 січня 2022 року до 13 березня 2022 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА