Ухвала суду № 102588721, 17.01.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7913/21

1-кп/405/285/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Льон С.М.,

при секретарі: Булькач С.С.,

за участю прокурора: Клочок Н.В.,

захисника: Кричуна Ю.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121010001510 від 25.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 29.01.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду. ОСОБА_1 тривалий час не має законного джерела отримання доходу, отже замається злочинною діяльністю з метою власного збагачення, що дає підстави вважати, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення. Також, по даному кримінальному проведенні перебував у розшуку.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти продовження строку тримання під вартою.

Захисник Кричун Ю.А. підтримав позицію обвинуваченого.

Заслухавши доводи прокурора, думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 судом враховано правові позиції Європейського суду з прав людини та обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Згідно рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України», зазначено, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Разом з тим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Крім цього, при вирішенні даного питання, судом враховано, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»).

Так, обвинувачений ОСОБА_1 не працевлаштований, тому не має сталого джерела доходу. Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке у відповідності до відноситься до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років. Окрім того, по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 було оголошено в державний розшук.

Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 17 березня 2022 включно, так як більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 17 березня 2022, включно.

Визначити розмір застави у розмірі 20 /двадцять/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 /сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять/ гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12021121010001510 від 25.06.2021.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному проваджені.

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон