Рішення № 102588448, 18.01.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7932/21

Номер провадження 2-а/404/138/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря- Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПП Стовбун Альони Леонідівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року представник позивача звернулась до суду із адміністративним позовом до інспектора ДПП Стовбун Альони Леонідівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким просить поновити строк, визнати неправомірною та скасувати постанову серії 1АВ №02611202 від 25.09.2021 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13.10.2021 року на адресу зареєстрованого місця проживання позивач отримав постанову серії 1АВ №02611202 від 25.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, винесену інспектором ДПП Стовбун А.Л.

27.09.2020 року позивач продав автомобіль Nissan Qashgai, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 третім особам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без укладення договору купівлі-продажу та перереєстрації вказаного транспортного засобу. На підтвердження передачі автомобіля видано довіреність від 27.09.2020 року, якою позивач уповноважив ОСОБА_2 або ОСОБА_3 користуватися, експлуатувати та продати зазначений автомобіль.

З 27.09.2020 року позивач не користується та не розпоряджається автомобілем Nissan Qashgai, д.н.з. НОМЕР_1 .

Вказує, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв, є порушенням конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.

Разом з тим, з 02.08.2021 по 04.09.2021 року позивач перебував на лікарняному з невиробничою травмою - перелам середнього пальця правої нижньої кінцівки, ступня правої ноги була зафіксована лангетою, що унеможливлювало керування будь-яким транспортним засобом.

Крім того, в оскаржуваній постанові не вказано швидкості, з якою рухався автомобіль. За посиланням в Інтернет на веб-сайт за адресою, яка вказана в постанові від 25.09.2021 року, наявні фото автомобіля та вказано швидкість руху 73 (74) км/год на трасі Київ- Знам`янка.

Відповідно до п. 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України, дозволена швидкість руху за межами населеного пункту на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Вважає, що з вищевикладеного вбачається відсутність перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу, а отже і відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.10.2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила задовольнити. Додатково вказала, що як повідомила державний виконавець 09.12.2021 року штраф згідно постанови серії 1АВ №02611202 від 25.09.2021 року за ОСОБА_1 сплачено третьою особою. Крім того, підтримала заяву від 12.01.2022 року про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суму 5 000,00 грн.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні вимоги та витрати з надання правової допомоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити, посилаючись на заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву та клопотанні про зменшення розміру судових витрат.

Відповідач інспектор ДПП Стовбун А.Л. в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належно, правом подачі відзиву на позов не скористалась.

В судове засідання треті особи не з`явились, повідомлялись належно, письмових пояснень не подали.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2021 року інспектором Департаменту патрульної поліції Стовбун Альоною Леонідівною була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1 АВ № 02611202.

Відповідно до вказаної постанови, 23.08.2021 року о 14:06 за адресою Р01 Київ-Знам"янка 26+050 зафіксовано транспортний засіб Nissan Qashgai, д.н. НОМЕР_1 , та особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км./год., чим порушила п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Частиною 1 статті 122 КУпАП (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до 12.9 (б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя,

п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху та власників транспортних засобів до адміністративної відповідальності за вчинення визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №02611202 інспектор винесла на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Поряд з вказаним, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, було надано до суду відеозапис та фотозйомку з технічного засобу Каскад 042-1219.

Так, 23.08.2021 року о 14:06 за адресою Р01 Київ-Знам"янка 26+050 зафіксовано транспортний засіб Nissan Qashgai, д.н. НОМЕР_1 , та особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км./год.

Згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

З матеріалів справи встановлено, що комплекс автоматичної фото-відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, затверджений сертифікатом № UA.TR/001 22 013-20, виданим 29.04.2020 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Отже, технічний засіб Каскад 042-1219 є засобом вимірювальної техніки, який введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, подальша експлуатація якого не обмежена чинним законодавством, а тому зафіксовані останнім відомості являються доказом в розумінні вище зазначеної статті 251 КУпАП.

Відповідні» до витягу з офіційного сайту Міністерства внутрішніх справ України силка https://mvs.gov.ua (розміщення камер на дорогах державного значення) на дорозі Н01 26+050 встановлене обмеження швидкості руху, а саме 50 км/год.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем Nissan Qashgai, державний номерний знак НОМЕР_1 зафіксовано на п`яти фотокартках із зображенням транспортного засобу та відеозаписі правопорушення, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення.

При цьому, що стосується посилань представника позивача на те, що позивач продав автомобіль Nissan Qashgai, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (кузов) № НОМЕР_2 третім особам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без укладення договору купівлі-продажу та перереєстрації вказаного транспортного засобу та на підтвердження передачі автомобіля видано довіреність від 27.09.2020 року, якою позивач уповноважив ОСОБА_2 або ОСОБА_3 користуватися, експлуатувати та продати зазначений автомобіль, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 14-1, ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадку фіксування адміністративного правопорушення в автоматичному режимі, суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності є фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

14.01.2022 року за вих.. №31/11/3541-120 територіальним сервісним центром №3541 РСЦ МВС в Кіровоградській області (на правах відділу м. Кропивницький) проінформовано ОСОБА_1 , що відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 13.01.2022 року за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортний засіб марки Vokswagen, моделі Golf, 2012 року випуску у період з 22.10.2020 року по теперішній час.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 23.08.2021 року транспортний засіб Nissan Qashgai, д.н.з. НОМЕР_1 був зареєстрований за позивачем, відомості щодо належного користувача транспортного засобу у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні, а відтак в силу наведених правових приписів саме ОСОБА_1 є належним суб`єктом притягнення до адміністративного відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце, суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності є особа, за якою станом на 23.08.2021 року зареєстровано транспортний засіб, тобто позивач, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування та для задоволення позову відсутні.

Крім того, нормами ст. 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно з ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст. 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що державним виконавцем повідомлено сторону позивача про сплату 09.12.2021 року третьою особою штрафу згідно постанови серії 1АВ №02611202 від 25.09.2021 року за ОСОБА_1 , про що свідчить платіжне доручення №23027 від 09.12.2021 року.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6 ,8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПП Стовбун Альони Леонідівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- залишити без задоволення, а постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Стовбун Альони Леонідівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 02611202 від 25.09.2021 року відносно ОСОБА_1 -залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: інспектор Департаменту патрульної поліції Стовбун Альона Леонідівна, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ;

відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646;

третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Повне судове рішення складено 18.01.2022 року.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В.Мохонько