Рішення № 10258831, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/13617.06.10 За позовом          Приватного підприємства "Космос», м. Переяслав-Хмельницький

До                    Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Будівництво і                               комплектація", м. Київ

Про                    стягнення боргу за договором ( 82 164,75 грн.).

За зустрічним

Позовом          Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Будівництво і                               комплектація", м. Київ

До                    Приватного підприємства "Космос», м. Переяслав-Хмельницький

Про                    визнання договору неукладеним

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                              Клімчук В.С. –пред. по довір.

Від відповідача                    Квітін Р.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 82 164,75 грн. заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 1 від 01.09.2008р. на роботу автокрана, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, розрахунків за надані послуги .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010р., розгляд справи було відкладено на 12.05.210р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2010р., розгляд справи було відкладено на 27.05.210р.

27.05.2010р. через канцелярію суду представник відповідача подав зустрічну позовну заяву та заявив клопотання про об’єднаний розгляд вимог з первісним позовом.

Проте, вимоги ухвали суду від 12.05.2010 р. повністю не виконав, письмовий відзив по основному позову не надав.

Подана зустрічна заява не повністю відповідає вимогам ст ст. 58,63 ГПК України, а тому відповідно до ухвали № 05-5-31/5604 від 27.05.2010 року зустрічні позовні матеріали повернуті позивачу для дооформлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р., розгляд справи було відкладено на 17.06.210р.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що у 2008 р. між ним та відповідачем було укладено договір на роботу автокрану, відповідно до якого позивач виконував роботи власним автокраном на замовлення відповідача, а відповідач зобов’язаний був проводити 100% оплату вартості робіт за кожні 15 днів протягом 3 банківських днів.

Позивачем належним чином виконувалися свої зобов’язання за договором, зокрема, виконувалися на користь відповідача роботи автокраном на загальну суму 119 960, 00 грн. Виконувані позивачем роботи відповідачем було оплачено частково.

У зв’язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 67 880, 00 грн. з урахуванням інфляційних –11 833, 03 грн. та 3% річних –2451, 72 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та у відповідності до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач стверджував, що позивачем у справі не було надано до суду копій подорожніх листів, які є підставою для оплати виконуваних робіт, засвідчених підписами повноважних представників відповідача. Особа, що підписала такі подорожні листи від імені відповідача, за твердженням останнього не мала відповідних повноважень на їх підписання. У зв’язку з цим, відповідач вважав, що підстави для задоволення позову відсутні, та просив суд у позові відмовити.

Крім того, у процесі розгляду справи відповідачем було подано до справи зустрічний позов про визнання договору неукладеним, який був прийнятий до розгляду з первісним позовом відповідно до вимог ст.ст.60,64 ГПК України.

Зустрічні позовні вимоги відповідач мотивував наступним.

Сторонами у договорі не було погоджено строк дії договору, що, за твердженням відповідача, є однією з істотних умов такого договору. Крім того, сторонами не було погоджено ціну договору з конкретизацією її значення. У зв’язку з цим, відповідач стверджував, що під час укладення договору сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, через що договір є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства. Тому відповідач просив суд визнати договір неукладеним.

У судовому засіданні представник відповідача зустрічні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні проти позову заперечував та у відповідності до ст. 59 ГПК України надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву. У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач стверджував про те, що позовні вимоги відповідача, викладені у зустрічній позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оспорюваний договір було підписано повноважними представниками сторін та скріплено круглими печатками позивача та відповідача. У укладеному договорі сторонами було погоджено всі істотні умови, визначені законом для такого виду договорів та узгоджені сторонами між собою.

Крім того, позивач стверджував, що нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання договору неукладеним. У зв’язку з цим, відповідач просив суд у зустрічному позові відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між 01.09.2008 р. позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 на роботу автокрану (надалі –«Договір», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до п. 1 якого відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконувати роботи автокраном СМК-7,5 вантажопідйомністю 7, 0 тонн на базі а/м МАЗ 5334 держ. №АІ 8931 АС.

П.п. 2-3 Договору передбачено, що вартість надання послуг відповідачу встановлено в розмірі 120 грн. за одну машино-годину роботи автокрану. При цьому заправка автокрану дизпаливом на весь об’єм робіт, доручених відповідачем позивачу, здійснюється за рахунок відповідача. У кінці кожного робочого дня представник відповідача (виконроб або начальник буддільниці) проставляє в подорожньому листі автокрану кількість відпрацьованих годин і завіряє їх своїм підписом та штампом або печаткою. Даний подорожній лист є основним документом для розрахунків між сторонами.

П. 4 Договору передбачено, що відповідач проводить 100% оплату вартості виконаних робіт за кожні 15 календарних днів роботи протягом 3 банківських днів шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

01.10.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №3 на суму 6440, 00 грн. без ПДВ.

31.10.2008 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 6440, 00 грн. без ПДВ.

17.10.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №4 на суму 12600, 00 грн. без ПДВ.

28.11.2008 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 12600, 00 грн. без ПДВ.

02.11.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №5 на суму 14 760, 00 грн. без ПДВ.

29.12.2008 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 7000, 00 грн. без ПДВ.

31.12.2008 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 10000, 00 грн. без ПДВ.

16.11.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №6 на суму 12360, 00 грн. без ПДВ.

31.03.2009 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 6000, 00 грн. без ПДВ.

14.05.2009 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 5000, 00 грн. без ПДВ.

01.12.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №7 на суму 10320, 00 грн. без ПДВ.

15.07.2009 р. відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у сумі 5000, 00 грн. без ПДВ.

24.12.2008 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт про виконання робіт №8 на суму 13200, 00 грн. без ПДВ.

11.02.2009 р. позивачем було складено Акт про виконання робіт №10 на суму 13200, 00 грн. без ПДВ, підписані виконробом відповідача Степаненком В. П. (копія є у матеріалах справи).

26.02.2009 р. позивачем було складено Акт про виконання робіт №11 на суму 12360, 00 грн. без ПДВ, підписані виконробом відповідача Степаненком В. П. (копія є у матеріалах справи).

17.03.2009 р. позивачем було складено Акт про виконання робіт №12 на суму 13440, 00 грн. без ПДВ, підписані виконробом відповідача Степаненком В. П. (копія є у матеріалах справи).

31.03.2009 р. позивачем було складено Акт про виконання робіт №13 на суму 11280, 00 грн. без ПДВ, підписані виконробом відповідача Степаненком В. П. (копія є у матеріалах справи).

Також позивачем та відповідачем було складено та підписано подорожні листи на роботу автокрану №№7-25. Копії перелічених доказів залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом як належне підтвердження наведених фактів та дій сторін щодо виконаних послуг .

30.04.2009 р. відповідачем було направлено позивачу лист №34 (копія є у матеріалах справи), яким відповідач просив позивача укласти новий договір з переглядом умов надання послуг, а саме: вартості однієї машино-години роботи автокрану у сумі 100 грн. без ПДВ.

22.05.2009 р. відповідачем було направлено позивачу лист №41 (копія є у матеріалах справи), яким відповідач надав відповідачу інформацію про кількість використаного автокраном дизпалива за вказаний період, а також вартість одного літра дизпалива (копія є у матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з положень Договору, підставою для оплати робіт відповідачем на користь позивача є виконання позивачем робіт на користь відповідача, підтверджених відповідними подорожніми листами.

У матеріалах справи копії подорожніх листів на роботу автокрану №№7-25, підписаних позивачем та від імені відповідача, Степаненком В. П.

Посилання відповідача на те, що зазначені подорожні листи було підписано особою, яка не мала повноважень на їх підписання, у зв’язку з чим такі подорожні листи не створюють будь-яких зобов’язань для відповідача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, поданих до суду 07.06.2010 р. (копія є у матеріалах справи), Степаненко В. П. перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді майстра.

Відповідні подорожні листи підписувалися зазначеним Степаненком В. П. протягом періоду з 16.09.2008 р. по 28.03.2009 р.

На підставі зазначених подорожніх листів у подальшому сторонами складалися та підписувалися відповідні акти виконаних робіт №№3-13 за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2009 р., копії яких знаходяться у матеріалах справи). Відповідні акти також містять підпис зазначеного працівника відповідача Степаненка В. П. із зазначенням кількості відпрацьованих машино-годин.

Крім того, зазначені виконані роботи були відповідачем частково оплачені, про що свідчать відповідні виписки з банківського рахунку позивача. Так само, листом від 22.05.2009 р. №41 відповідач також фактично визнав виконання робіт автокраном позивача у період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р., надавши відповідний розрахунок використання дизпалива.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем було вчинено фактичні дії, направлені на схвалення дій свого представника Степаненка В. П. щодо підписання подорожніх листів на роботу автокрану, і факт виконання таких робіт відповідачем не оспорювався, зокрема, шляхом направлення відповідних листів позивачу або ж шляхом подання відповідних позовних вимог до суду.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів того, що позивачем не було виконано передбачені Договором роботи на користь відповідача, сторонами до суду не подавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно з ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду на ці обставини , суд вирішує, що позивачем належним чином було виконано свої зобов’язання за Договором в частині виконання робіт на користь відповідача. Доказів належної оплати у повному обсязі у визначені Договором строки виконаних робіт відповідачем до суду не надано, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд визнає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та вирішує, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 67 880, 00 грн. основного боргу, 11833, 03 інфляційних та 2451, 72 грн. процентів річних.

Що стосується вимог відповідача за зустрічним позовом, то, проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, суд вирішує наступне.

Предметом зустрічних позовних вимог відповідача є визнання Договору неукладеним.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 1 ст. 4 ГПК України встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні способи захисту порушеного цивільного права або інтересу передбачені ст. 20 Господарського кодексу України.

Нормами чинного законодавства України, а також положеннями Договору не передбачено такого способу захисту порушеного права відповідача, як визнання правочину (Договору) неукладеним; доказів зворотного сторонами до суду не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, у суду немає законних підстав для здійснення захисту порушеного права відповідача, якщо таке мало місце, саме у той спосіб, який просив відповідач, а саме: шляхом визнання Договору неукладеним.

У зв’язку з тим, що відповідачем не надавалося до суду будь-яких заяв про уточнення або зміну позовних вимог, а також будь-яких клопотань про вихід за межі позовних вимог, у суду немає підстав для виходу за межі позовних вимог, викладених відповідачем у зустрічній позовній заяві.

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволені у повному обсязі, а у зустрічному позові відмовлено, то, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 8, 15, 16, 241, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 805; ідентифікаційний код 24364209) на користь Приватного підприємства «Космос»(08402, м. Переяслав-Хмельницький Київської області, вул. Фрунзе, 9; ідентифікаційний код 30651935), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 67880 (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень основного боргу, 11833, 03 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять три грн. 03 коп.) гривень інфляційних та 2451, 72 (дві тисячі чотириста п’ятдесят одну грн. 72 коп.) гривень процентів річних, 821, 65 (вісімсот двадцять одну грн. 65 коп.) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У зустрічному позові Приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація»до Приватного підприємства «Космос»про визнання договору неукладеним відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 06 липня 2010 року.