Постанова № 102587923, 17.01.2022, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.01.2022

Провадження №2-а/389/46/21

ЄУН 389/3412/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 15 листопада 2021 року звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ 00000612 від 26 жовтня 2021 року, складену стосовно нього.

Вимоги обгрунтував тим, що 26 жовтня 2021 року Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорт, ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000612, якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. У постанові зазначено, що 25 жовтня 2021 о 20 год. 02 хв., за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська облвсть зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 15,6% (11,386 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,8% (6,821 тон). Постанову він отримав засобами поштового зв`язку 09 листопада 2021 року, на підтвердження чого додав роздруківку з офіційного сайту «Укрпошти».

З вказаною постановою категорично не згоден, так як викладені обставини в ній не відповідають дійсності, постанова складена з порушення вимог, встановлених КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512. Вважає її незаконною, протиправною, а також такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 є вантажним контейнеровоз -С. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки KOGEL AWE 18 реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим причепом - ПР-контейнеровоз.

Згідно з Договором СПОТ № КО 1183Т про надання послуг з перевезення вантажу від 01 серпня 2021 року ФОП ОСОБА_1 за плату та за замовленням TOB «Кернел Трейд» виконує перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України та/або за її межами. Перелік транспортних засобів, які задіяні в роботі для виконання зобов`язань по даному договору вказуються в додатках до даного договору.

Враховуючи тип транспортного засобу, фактична дозволена маса ТЗ для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу = 44 т.

Так, 25 жовтня 2021 року, було загружено транспортний засіб насінням соняшнику, про що оформлено Товарно-транспортну накладну №515534 (далі ТТН). Згідно даних вказаної ТТН, загальна маса (брутто) транспортного засобу з вантажем становить 43 940 кг.

Оскільки, відповідно до п.п.22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли є перевищення фактичної маси понад 44 т для контейнеровозів, отже, перевищення встановлених вагових норм були відсутні.

Ним перевозився сипучий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу, не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08листопада 2006 року № 1567, передбачено, що зважування - це процес визначення за допомогою зважувального обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08 (далі Методика).

Вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вазі транспортного засобу в русі. Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу, та відповідно, про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів.

З огляду на викладене, є очевидним, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.

Окрім того, 26 жовтня 2021 року під час прийняття товару в пункті розвантаження відбулося повторне зважування транспортного засобу. При цьому було встановлено загальну масу транспортного засобу (брутто) 43 980 кг (з урахуванням можливої похибки ваг відправника та одержувача), про що міститься відмітка на ТТН.

Таким чином, зазначені докази встановлюють відсутність перевищення вагових параметрів автомобіля при перевезенні вантажу та відповідно відсутність складу правопорушення передбачено ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» внесені ряд змін до нормативно-правових актів у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Відповідно до п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623), у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

В оскаржуваній постанові зазначено лише вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, а саме: «загальної маси транспортного засобу на 15,6 % (11,386 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,8 % (6,821 тон)». Проте, оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Таким чином, не можливо встановити чи було вчинене правопорушення передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки не зрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа відповідача під час винесення оскаржуваної постанови.

Окрім того, ним не було отримано ніяких документів від відповідача, які б містили інформацію про вагу автомобіля визначену в автоматичному режимі під час проведення зважування. Від відповідача він отримав лише оскаржувану постанову.

Показники вагових параметрів під час зважування на пункті навантаження, розвантаження та зазначені в оскаржуваній постанові перевищення вагових параметрів суттєво відрізняються один від одного. За таких обставин у нього виникають обгрунтовані сумніви щодо коректної роботи приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яке використовується на а/д Н-23 км 2+998, Кіровоградська область.

На незаконність винесення оскаржуваної постанови, та відповідно необхідність її скасування, свідчать порушення уповноваженою посадовою особою Відповідача Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно до п. З розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Всупереч зазначеним вимогам, в оскаржуваній постанові зазначено лише частина, при цьому відсутні наступні елементи: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі.

Враховуючи викладене, вважає, що під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не було визначено тип транспортного засобу та причепу, та відповідно не було враховано цю інформацію під час розгляду уповноваженою посадовою особою справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та в результаті винесено незаконну постанову. Тип визначений Свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу як - спеціалізований вантажний спеціалізований контейнеровоз - С та причепу - спеціалізований причіп - спеціалізований ПР-контейнеровоз. У даному випадку були дотримані вагові параметри визначені Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а отже відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Так як, порушення п.п.22.5 Правил дорожнього руху (враховуючи масу автомобіля зазначену в ТТН - 43 940 кг. при нормативно встановленому максимумі 44 000 кг) він не скоював вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що порушує його законні права, свободи та інтереси.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позовні вимоги не визнав та просив розглядати справу за його відсутності. Крім того, 09 грудня 2021 року подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, та відповідає вимогам закону. Факт порушення транспортним засобом вагових параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, доведено належними та допустимими доказами, вимірювання якого проводилось за допомогою належного технічного приладу, який відповідає встановленим до нього вимогам. Доводи позивача безпідставні та не спростовують факту вчинення ним правопорушення. Просив відмовити у задоволенні позову. Окрім того на обґрунтування викладених у відзиві заперечень на позовну заяву надав відповідні докази.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

В силу вимог встановлених правил ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2021 року головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажком Є.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ 00000612, відповідно до якої на позивача накладено адміністратвине стягнення увиді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 25 жовтня 2021 року о 20 год.02 хв. за адресою Н-23, км 2+998 Кіровоградська область зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 15,6% (11,386 тон) навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,8% (6,821 тон). Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі, технічним засобом:Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM,10022. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії №UA/TR/001 35 376-21 до 10 вересня 2022 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду про її скасування. Вказує на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначає, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки фактична дозволена маса ТЗ яким він керував для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу становить 44 т. Транспортний засіб було загружено насінням соняшнику та загальна маса (брутто) транспортного засобу з вантажем становила 43 940 кг тобто вагові параметри визначені Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, були дотримані. Робота приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яке використовується на а/д Н-23 км 2+998, Кіровоградська область була не коректною, методика, що розповсюджується на транспорті засоби з сипучим, рідким або іншим вантажем, що змінює розподіл навантажень на всі транспортні засоби в русі, відсутня.

На обґрунтування своїх доводів позивачем до матеріалів справи долучено: товарно-транспортну накладну №515534 від 25 жовтня 2021 року, відповідно до якої транспортний засіб MAN державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , було загружено насінням соняшнику, загальна маса (брутто) транспортного засобу з вантажем становить 43 940 кг; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідно до якого транспортний засіб марки MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , є вантажним контейнеровозом -С, повна маса якого - 26000 т. маса без навантаження 9800 т.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , відповідно до якого транспортний засіб марки KOGEL AWE 18 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3 , є причіпом платформою для перевезення контейнерів, повною масою 18000 т., масою без навантаження - 3000 т.; договір СПОТ № КО 1183Т про надання послуг з перевезення вантажу від 01 серпня 2021 року згідно з яким ФОП ОСОБА_1 за плату та за замовленням TOB «Кернел Трейд» виконує перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України та/або за її межами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту Положення), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).

Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Згідно з ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України.

Згідно з п.22.1 ПДР України, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до п.22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу (здвоєні осі), допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі по тексту - Порядок №879).

Пунктом 2 Порядку №879 передбачено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» від 18 січня 2001 року №30, після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку №879).

Відповідно до п. 18 Порядку №879 зазначено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Також за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п. 20 Порядку №879).

Як зазначено у оскаржуваній постанові при проведенні вагового контролю використовувався технічний засіб Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, номер свідоцтва про повірку технічного засобу №UA.TR.001 35376-21, строк дії до 10 вересня 2022 року.

Габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі Н-23, км 2+998, Кіровоградська область. При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувались вимірювальне обладнання автоматичного пункту прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM виробництва ТОВ «Інтеграл Сістемс», заводський номер WIM29, Н-23 Кропивницький Кривий Ріг Запоріжжя км 2+500 3+500, смуга 1.

Представником відповідача до відзиву на позовну заяву надано сертифікат перевірки типу від 17 червня 2021 року №UA.TR001 62-21, приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, чинний до 16 червня 2031 року.

Також представником надано сертифікат відповідності №UA.TR.001 35376-21 від 10 вересня 2021 року. У графі «Застосований гармонізований стандарт» вказано, що при визначенні оцінки відповідності вищевказаних ваг застосовуються: ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT) «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробувань»; ДСТУ 7363:2013 OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). За результатами проведених досліджень та випробувань встановлено, що прилад із зазначеним заводським номером відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосованим вимогам Технічного регламенту. Для перевірки відповідності приладу таким вимогам були проведені випробування, викладені в 5.2.ДСТУ OIML R 134-1:2010, зокрема випробування в русі згідно п.5.2.1.1; випробування для оцінення похибки під час випробування в русі згідно п. 5.2.1.2.

Наданим представником відповідача експертним висновком ТОВ «Безпека та інновації інформаційних систем» від 28 травня 2021 року №1245 встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, що наданий на експертизу ТОВ «Інтеграл Сістемс», відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM. Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації» з рівнем гарантії Г-2.

Таким чином, оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації. Оскільки представником відповідача надано технічну документацію на вказаний прилад, суд виключає можливість певної технічної несправності майданчика, збоїв у системному забезпеченні або втручання людини у систему зважування.

За наслідками проведення габаритно-вагового контролю було встановлено порушення норм, які зазначені в п.22.5 ПДР України. А саме, 25 жовтня 2021 року о 20 год.02 хв. на транспортному засобі марки MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 зафіксоване порушення - перевищенням загальної маси транспортного засобу на 15,6% (11,386 тон) навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,8% (6,821 тон).

Частиною ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Вчинення вказаного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, законодавець визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про накладенн адміністративних штрафів.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто спірною постановою до адміністративної відповідальності позивача як власника транспортного засобу, за порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що вагові пераметри транспортного засобу спростовуються товаро - транспортною накладною №515534 від 25 жовтня 2021 року, оскільки, відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Перевезення сипучого вантажу - насіння соняшнику не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення нормативних параметрів транспортних засобів. В контексті п.22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Твердження позивача про те, що транспортний засіб MAN TGA 26.430, державний номерний знак НОМЕР_1 є вантажним контейнеровозом -С, транспортний засіб марки KOGEL AWE 18 реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціальним причепом - ПР - контейнеровоз, отже, перевищення встановлених вагових норм (фактичної маси понад 44т) - відсутні, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 "Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.

Пунктом 17.2-17.4 Наказу міністерства транспорту України № 363 передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак;- номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

В свою чергу, судом встановлено, що позивач перевозив сипучий вантаж без тари, та транспортний засіб та причіп до нього не мали єдину нумерацію, відповідне маркування і т.п. Результати зважування засвідчують нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню, що унеможливлюється при виконанні перевезень в контейнерах.

Отже, позивач не довів суду, що вантаж перевозився в контейнерах, для того, щоб застосувати вагові параметри встановлені Правилами дорожнього руху для контейнерів.

Відтак, з вищезазначених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що п.22.5 ПДР повна маса для контейнеровозів 44 т. встановлена в разі здійснення перевезення в контейнерах, однак позивач здійснював перевезення вантажу транспортним засобом з причіпом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для таких транспортних засобів встановлено 40 т.

Більш того, позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 15,6% (11,386 тон) навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,8% (6,821 тон). Тоді як навантаження на здвоєні осі допускається 16 т, (для контейнеровозів навантаження на - 18 т),

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах тавикладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір при подачі позову до суду, не підлягає відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду залишити по фактично плнесеному.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_4 , проживає по АДРЕСА_1 , НОМЕР_5 .

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, місце знаходження: пр. Перемоги,14, місто Київ, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Г.В. Берднікова