Рішення № 102587363, 19.01.2022, Тетіївський районний суд Київської області

19.01.2022 Провадження по справі № 2/940/72/22

Справа № 940/1359/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив :

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24.09.2014 року станом на 18.10.2021 року в розмірі 51836 грн. 28 коп. та судові витрати в розмірі 2270 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору № б/н від 24.09.2014 року відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов`язання, зокрема надано відповідачці кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий картковий рахунок. Відповідачка порушує договірні зобов`язання, внаслідок чого станом на 18.10.2021 року заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.09.2014 року становить 51836,28 грн.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 22.11.2021 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони у справі повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачці ОСОБА_1 за зареєстрованим її місцем проживання направлялися копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками, які повернулися до суду з відміткою Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», підписавши 24.09.2014 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої отримала кредит в межах кредитного ліміту шляхом відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки.

У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. (а.с. 17-19).

У паспорті споживчого кредиту міститься інформація щодо умов кредитування, з якими відповідачка ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її підпис, датований 15.09.2020 року. (а.с. 20-22).

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» та Витяг із тарифів.

Відтак, між сторонами укладено договір, на підставі якого виникли договірні правовідносини.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 24.09.2014 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 500,00 грн., який в подальшому збільшувався до 42000,00 грн. (а.с. 18).

Відповідачка скористалася кредитними коштами, але не виконує належним чином зобов`язання за договором, внаслідок чого згідно наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 24.09.2014 року станом на 18.10.2021 року становить 51836,28 грн. і складається з: 41960,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі 41960,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9875,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (а. с. 5-16).

Із виписки за договором № б/н за період з 24.09.2014 року по 21.10.2021 року, наданої позивачем, вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, періодично погашала заборгованість за наданим кредитом. (а.с. 58-96).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку боржник зобов`язаний виконати зобов`язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплату винагороди банку.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази щодо невиконання договірних зобов`язань відповідачкою, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити в повному обсязі, зокрема, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість станом на 18.10.2021 року за кредитним договором № б/н від 24.09.2014 року в розмірі 51836,28 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2270,00 грн.

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 527, 536, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса: вул. Грушевського, б. 1Д, м. Київ, 01001, заборгованість станом на 18.10.2021 року за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24.09.2014 року в розмірі 51836 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 28 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на рахунок № НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В. Мандзюк